Рішення № 6774694, 05.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" листопада 2009 р. Справа № 15/1329

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Свінціцької Г.В. - представника за довіреністю № 06/404 від 27.10.09.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Бугайов С.В. - службове посвідчення № 86

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ) в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир).

до Селянського (фермерського) господарства "Віра" (с.Троковичі Черняхівського району)

про стягнення 14900 грн.

В судовому засіданні 27.10.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 05.11.2009р. 14год. 30хв.

Прокурором Черняхівського району пред'явлено позов в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Віра" на користь Житомирського відділення українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованості в сумі 14900,00грн.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду від 04.09.2009р. та від 01.10.2009р. не виконав, витребувані судом документи не надав.

Слід зазначити, що ухвали господарського суду від 04.09.2009р. та 01.10.2009р., надіслані Селянському (фермерському) господарству "Віра" за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, с. Троковичі, вул. Чехова, 6, повернулися до господарського суду з відміткою відділення зв'язку - "За зазначеною адресою не проживає", "Закрито" .

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р.(з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, згідно з п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №411281 (а.с.27) та довідки Головного управління статистики в Житомирській області від 08.09.2009р.(а.с.21), місцем знаходження СФГ"Віра" є: 12345, Житомирська область, Черняхівський район, с.Троковичі, вул. Чехова, 6. Будь-які інші адреси СФГ"Віра" в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи,02.07.2001р. між Житомирським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач у справі) та Селянським (фермерським) господарством "Віра"(відповідач у справі) було укладено договір №16 про надання фінансової допомоги селянському (фермерському) господарству (а.с.8), за умовами якого Житомирське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язалось надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Селянському (фермерському) господарству "Віра" в сумі 15000,00грн. для будівництва тваринницьких приміщень та закупівлі молодняку ВРХ.

Житомирське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств свої зобов'язання за договором виконало, перерахувало СФГ "Віра" фінансову допомогу в розмірі 15000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 від 03.07.2001р. (а.с.9 на звороті).

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За умовами договору № 16 від 02.07.2001р., Селянське (фермерське) господарство "Віра" зобов'язалося використати фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути в строк до 01.07.2003р.

Згідно з прибутковим касовим ордером від 04.02.2004р. відповідачем було сплачено 100,00грн. в рахунок повернення фінансової допомоги (а.с.9).

10.06.2003р. відповідачем було подано заяву до Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з проханням відстрочити строк повернення фінансової допомоги в сумі 15000,00грн. до 30.03.2004р.(а.с.10).

Матеріали справи свідчать про те, що строк повернення фінансової допомоги відповідачу було продовжено до 30 березня 2004 року, що підтверджується написом на примірнику договору №16 (у верхньому правому куті) та печаткою Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств (а.с.12).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги в строк до 30.03.2004р. не виконав.

На момент пред'явлення позову до суду (згідно до відмітки (штампу) діловодної служби господарського суду Житомирської області (а.с.6), позовну заяву було подано до суду 01.09.2009р.), у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 14900,00грн., що також підтверджується довідкою Житомирського відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 27.10.2009р. (а.с.38).

За таких обставин, вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14900,00грн. правомірні. Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З 01.01.2004р. набрав чинності Цивільний кодекс України, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин з вказаної дати на підставі абзацу другого п.4 Розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ», у якому зазначено, що відносно цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 ст. 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, з урахуванням наданої йому відстрочки, зобов'язаний був повернути фінансову допомогу в строк до 30.03.2004р.

Таким чином, з урахуванням норм Цивільного кодексу України, строк позовної давності щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 16 від 02.07.2001р. в сумі 14900,00грн. сплинув 30.03.2007р.

Однак, враховуючи вимоги частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, яка визначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, господарський суд в даному випидку не застосовує строки позовної давності, оскільки заява про їх застосування до суду не надходила.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів повернення фінансової допомоги в сумі 14900,00грн. суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Віра" (12345, Житомирська область, Черняхівський район, с.Троковичі, вул. Чехова, 6, ідентифікаційний код 30014583)

на користь Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (10014, м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 25 к.47, код 13562604) - 14900,00 грн. фінансової допомоги.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Віра" (12345, Житомирська область, Черняхівський район, с.Троковичі, вул. Чехова, 6, ідентифікаційний код 30014583)

- на користь Державного бюджету України - 149,00 грн. державного мита;

- на користь Державного бюджету України - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1- в справу,

2 - позивачу,

3,4 - прокуратури