Ухвала суду № 67746673, 11.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представник позивача Шефель В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017р. по справі № 820/829/17

за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

до Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", в якому просив суд: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова (р/р 256033012096 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682980) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 284637,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємству були направлені повідомлення про необхідність перерахування коштів із заборгованості по виплаченій і доставленій пільговій пенсії, призначеній відповідно до пункту "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені в розрахунках суми повинні сплачуватись платником щомісяця до 25-го числа. Внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у відповідача склалась заборгованість перед Пенсійним фондом за вересень, грудень 2016 року та січень 2017 року в сумі 284637,23 грн. Не виконання відповідачем покладеного законом обов`язку щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, слугувало підставою для звернення до суду з позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 року в задоволенні адміністративного позову Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач - Публічне акціонерне товариство "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова, який реорганізовано у Шевченківське об`єднане управління пенсійного фонду України м.Харкова.

Колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" була призначена пенсія на пільгових умовах на підставі п. "б"- "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується довідками трудового стажу (а.с.6-41).

Позивач посилається на те, що відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових вимогах.

Згідно вказаних розрахунків, сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за вересень, грудень 2016 року та січень 2017 станом на 21.02.2017 року становить 284637,23 грн.

Відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період в розмірі 284637,23 грн. відповідачем не здійснено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що долучені позивачем до матеріалів справи розрахунки не є належними доказами по справі, оскільки в діях останнього має місце порушення Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" в частині складання розрахунків та порядку їх надіслання відповідачу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 року, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, підпунктом 6.7 пункту 6 Інструкції передбачено обов'язок підприємства щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно абзацу 3 підпункту 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на орган Пенсійного фонду України, підприємства зобов'язані здійснювати відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених органом Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються страхувальнику.

Судом встановлено, що у порушення встановленого порядку відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах щорічні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачем відповідачу до 20 січня поточного року не надсилались, докази надіслання засобами поштового зв'язку до суду надані не були.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"- "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме розрахунки за вересень, грудень 2016 року та січень 2017 року на загальну суму 284 637,23 грн., додані позивачем до позовної заяви у якості доказів наявності заборгованості відповідача складені із порушенням встановленого порядку їх складання і містять цілу низку порушень та недоліків, які унеможливлюють використання цих розрахунків у якості доказів взагалі.

Під час дослідження доказів виявлено, що розрахунок УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова від 16.01.2017 року за № 90-03-04/31 в графі 4 табличної частини розрахунку містить дані про досягнення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пенсійного віку згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розрахунки Харківського об`єднаного УПФУ від 29.12.2016 року за № 7450-05/44 стосовно ОСОБА_4, за № 7449-05/44 стосовно ОСОБА_5, в графі 4 табличної частини розрахунку містять дані про досягнення ними пенсійного віку згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розрахунок УПФУ в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області від 03.11.2016 року, доданий до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за №1558-03-04/31 від 14.12.2016 року щодо відшкодування витрат за грудень 2016 року, містить дані про досягнення ОСОБА_6 пенсійного віку згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що припиняє відносно цих осіб право на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах в силу вищевказаних нормативних актів.

Крім того, розрахунки УПФУ в м.Прилуки та Прилуцькому районі від 29.12.2016 року за №471 за 2016 рік та січень 2017 року та за № 444 від 09.12.2016 року за грудень 2016 року, додані до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за № 90-03-04/31 від 16.01.2017 року щодо відшкодування витрат за січень 2017 року, розрахунок УПФУ у Фрунзенському районі м.Харкова за №12505/34-9 від 02.12.2016 року за грудень 2016 року додано до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за №90-03-04/31 від 16.01.2017 року щодо відшкодування витрат за січень 2017 року, розрахунок УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області від 04.05.2016 року за № 2043 за квітень 2016 року та розрахунок УПФУ в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області від 04.04.2016 року за №4554/057 за квітень 2016 року додано до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за №90-03-04/31 від 16.01.2017 року щодо відшкодування витрат за січень 2017 року, розрахунок Харківського об`єднаного УПФУ від 29.12.2016 року за №820/20-03 від 07.11.2016 року за листопад 2016 року додано до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за №1558-03-04/31 від 14.12.2016 року щодо відшкодування витрат за грудень 2016 року, розрахунки Дергачівського об`єднаного УПФУ за №779-03/2035 та № 753-03/2035 від 03.10.2016 року за жовтень 2016 року, додані до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за №1558-03-04/31 від 14.12.2016 року щодо відшкодування витрат за грудень 2016 року, розрахунок УПФУ в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області від 03.11.2016 року за листопад 2016 року додано до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за №1558-03-04/31 від 14.12.2016 року щодо відшкодування витрат за грудень 2016 року, розрахунок УПФУ в Зміївському районі Харківської області від 13.05.2016 року за № 3854-03/09 за травень 2016 року додано до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за №1558-03-04/31 від 14.12.2016 року щодо відшкодування витрат за грудень 2016 року, розрахунки УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області, розрахунок УПФУ в мс.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області від 04.04.2016 року за № 4554/057 за квітень 2016 року додані до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за №1230-03-04/31 від 16.09.2016 року щодо відшкодування витрат за вересень 2016 року.

Інструкцією №21-1 "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" не допускаються будь-які виправлення до складених та підписаних керівником розрахунків, розрахунки, які додані неодноразово до супровідних листів за різні місяці та розрахунки з назвою місяця, який не відповідає назві місяця у супровідному листі, а також інші недоліки.

Судом встановлено, що в доданих позивачем розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій містяться дописки щодо періодів з яких суми, вказані у розрахунках підлягають сплаті без визначення здійснених виправлень, а саме: копія розрахунку УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області від 04.05.2016 року за №2043 та розрахунок УПФУ в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області від 04.04.2016 року за № 4554/057 за квітень 2016 року виготовлені неякісно, що унеможливлює їх вивчення та перевірку даних викладених у них.

Крім того, вказані розрахунки УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області, розрахунок УПФУ в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області від 04.04.2016 року за № 4554/057 за квітень 2016 року додані до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за № 1558-03-04/31 від 14.12.2016 року щодо відшкодування витрат за грудень 2016 року, зроблено невідомо ким дописку від руки "за листопад 2016 року" без визначення та засвідчення здійснених виправлень і ті ж розрахунки додані до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за № 1230-03-04/31 від 16.09.2016 року щодо відшкодування витрат за вересень 2016 року із зробленими невідомо ким дописками від руки "серпень 2016 року2 без визначення та засвідчення здійснених виправлень, розрахунок УПФУ в Зміївському районі Харківської області від 13.05.2016 року за № 3854-03/09 за травень, доданий до супровідного листа УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова за № 1230-03-04/31 від 16.09.2016 року щодо відшкодування витрат за вересень 2016 року із зробленими невідомо ким дописками від руки "серпень 2016 року" без визначення та засвідчення здійснених виправлень.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що суми фактичних витрат, які містяться у вищевказаних розрахунках є такими, що не доведені та документально не підтверджені позивачем.

Абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шах та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що працівникам відповідача пенсії було призначено на підставі пунктів 2 "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто за списком № 2. Оскільки, список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Кабінетом Міністрів України, віднесено до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то законодавчо встановлений обов`язок відповідача зі сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відсутній.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що долучені позивачем до матеріалів справи розрахунки не є належними доказами по справі, оскільки в діях останнього має місце порушення Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" в частині складання розрахунків та порядку їх надіслання відповідачу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 року по справі № 820/829/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017р. по справі № 820/829/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2017 р.