Рішення № 6774655, 06.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" листопада 2009 р. Справа № 17/1096

Господарський суд Житомирської області у складі:

Cудді Шніт А.В.

при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача Лех К.К. - директор

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 1385,34 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1385,34грн., з яких: 1239,22грн. основного боргу, 94,06грн. пені, 11,76грн. 3% річних, 40,30грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором за №538 від 21.01.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

06.11.2009р. на адресу господарського суду Житомирської області від Державного реєстратора Виконавчого комітету Житомирської міської ради на запит суду №12195 від 20.10.2009р. надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №4327803 від 29.10.2009р., згідно якої Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 проживає за адресою: 10025, АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 06.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимог ухвали суду від 20.10.2009р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" - продавець (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - покупець (відповідач у справі) договору за №538 від 21.01.2009р. (а.с. 7,8), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1239,22грн., що підтверджується видатковими накладними: №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р., №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. (а.с. 9,10), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

В пункті 1.4 вищезазначеного договору, сторони погодили, що відповідач купує товар у позивача в асортименті та по цінах, згідно накладної, що є невід'ємною частиною даного договору і проводить оплату позивачу протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, незалежно від кількості реалізованої продукції.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, оплату за товар отриманий за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р., відповідач повинен був здійснити не пізніше 05.03.2009р., а за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. не пізніше 17.03.2009р.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість в сумі 1239,22грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.1 вищезазначеного договору, у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів (п.1.4 договору) відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р. за період з 06.03.2009р. по 06.07.2009р. та за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. за період з 18.03.2009р. по 06.07.2009р. в загальній сумі 94,06грн.

Разом з тим, позивач невірно провів розрахунок пені, застосувавши подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 24%.

Згідно п.1 Листа Національного банку України від 16.02.2009р. за №14-011/778-2395, Правлінням Національного банку України облікову ставку було залишено без змін- у розмірі 12% річних.

Відповідно до п.1 Постанови Національного банку України від 12.06.2009р. за №343, Правлінням Національного банку України було установлено з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р. за період з 06.03.2009р. по 06.07.2009р. та за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. за період з 18.03.2009р. по 06.07.2009р.:

- за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р. за період з 06.03.2009р. по 06.07.2009р.:

за період з 06.03.2009р. по 14.06.2009р. (458,21 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 х 101 (кількість прострочених днів ) = 30,43грн.;

за період з 15.06.2009р. по 06.07.2009р. (458,21 х 22% : 365 х 22) = 6,08грн.;

- за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. за період з 18.03.2009р. по 06.07.2009р.:

за період з 18.03.2009р. по 14.06.2009р. (781,01 х 24% : 365 х 89) = 45,71грн.;

за період з 15.06.2009р. по 06.07.2009р. (781,01 х 22% : 365 х 22) = 10,36грн.

Таким чином, загальна сума пені за вищезазначеними накладними складає 92,58грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р. за період з 06.03.2009р. по 06.07.2009р. та за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. за період з 18.03.2009р. по 06.07.2009р. в загальній сумі становить 11,76грн., інфляційних нарахувань за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р. за період з 06.03.2009р. по 30.06.2009р. та за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. за період з 18.03.2009р. по 30.06.2009р. - 40,30грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань виходячи з наступного.

Відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.

Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р. за період з березня 2009р. по червень 2009р. та за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. за період з квітня 2009р. по червень 2009р.

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р. за період з березня 2009р. по червень 2009р. та за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. за період з квітня 2009р. по червень 2009р.:

- за видатковою накладною №ВЗ-0001687 від 19.02.2009р. за період з березня 2009р. по червень 2009р.:

(458,21 (сума боргу) х 101,4% (індекс інфляції за березень 2009р.) / 100% - 458,21 (сума боргу) = 6,41грн.;

(458,21 х 100,9% (індекс інфляції за квітень 2009р.) / 100% - 458,21 = 4,12грн.;

(458,21 х 100,5% (індекс інфляції за травень 2009р.) / 100% - 458,21 = 2,29грн.;

(458,21 х 101,1% (індекс інфляції за червень 2009р.) / 100% - 458,21 = 5,04грн.;

- за видатковою накладною №ВЗ-0001309 від 03.03.2009р. за період з квітня 2009р. по червень 2009р.:

(781,01 х 100,9% (індекс інфляції за квітень 2009р.) / 100% - 781,01 = 7,03грн.;

(781,01 х 100,5% (індекс інфляції за травень 2009р.) / 100% - 781,01 = 3,91грн.;

(781,01 х 101,1% (індекс інфляції за червень 2009р.) / 100% - 781,01 = 8,59грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 37,39грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 1380,95грн., з яких: 1239,22грн. заборгованості, 92,58грн. пені, 11,76грн. 3% річних, 37,39грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 1,48грн. пені та 2,91грн. інфляційних нарахувань в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, 655, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 10025, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід", 10029, м. Житомир, вул. Ватутіна, 55-Б, ідентифікаційний код 34900785 - 1239,22грн. заборгованості, 92,58грн. пені, 11,76грн. 3% річних, 37,39грн. інфляційних нарахувань, 101,68грн. витрат по сплаті державного мита, 117,63грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1,48грн. пені та 2,91грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Шніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.