Ухвала суду № 67746511, 13.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Димерлія О.О.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 13 квітня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» звернулося до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2015 року №368 «Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м.Одеси на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м.Одесі» в частині включення нежитлової будівлі загальною площею 146,2 кв.м., що розташована за адресою: м.Одеса, Приморський бульвар, 7-А, до Переліку об'єктів нерухомого майна, розташованих у м.Одесі, що підлягають реєстрації за територіальною громадою м.Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13 квітня 2017 року закрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 24.04.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» подало апеляційну скаргу, обґрунтовану не повним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність спору про цивільне право та залишив поза увагою доводи позивача, що рішення від 26.11.2015 року №368, прийняте виконкомом Одеської міської ради як суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим спір є публічно-правовим та має розглядатися за правилами КАС України.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 13.04.2017р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Предметом спору є оскарження товариством з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.11.2015 року №368 «Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м.Одеси на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м.Одесі» в частині включення нежитлової будівлі загальною площею 146,2 кв.м., що розташована за адресою: м.Одеса, Приморський бульвар, 7-А, до Переліку об'єктів нерухомого майна, розташованих у м.Одесі, що підлягають реєстрації за територіальною громадою м.Одеси.

Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що поданий товариством позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та повинен бути розглянутий в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки спір є приватноправовим та стосується юридичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 КАС України, відповідно до якої це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За змістом положень частини 1 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Пунктом 3.4 Положення про виконавчий комітет Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.12.2012 року №2428-VI, передбачено, що виконавчий комітет Одеської міської ради в межах своєї компетенції приймає рішення, які є обов'язковими для виконання виконавчими органами Одеської міської ради, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території м.Одеси.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по даній справі є орган місцевого самоврядування, який відноситься до суб'єктів владних повноважень та здійснює владні управлінські функції, а предметом спору являється рішення органу місцевого самоврядування, а тому, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розгляд цієї справи саме в порядку адміністративного судочинства повністю узгоджується з вимогами ст. ст. 2, 3 КАС України, якими визначено ознаки справи адміністративної юрисдикції.

Висновок суду першої інстанції про наявність у спірних правовідносинах спору про право є помилковим, оскільки для віднесення спору про скасування рішення відповідного органу місцевого самоврядування до цивільної (господарської) юрисдикції необхідним є встановлення факту реалізації такого рішення, виникнення на підставі нього у фізичних чи юридичних осіб правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, чого у даній справі не встановлено.

А відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у даній справі за правилами п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України не ґрунтується на нормах адміністративного процесуального законодавства та є помилковим.

Згідно статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Згідно статті 165 КАС України мотивувальна частина ухвали суду повинна містити зазначення мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що прийняту Приморським районним судом м.Одеси ухвалу від 13.04.2017р. не можна визнати обґрунтованим судовим рішенням в розумінні ст.159 КАС України, оскільки у ній відсутнє належне мотивування прийнятого судом рішення, посилання на обставини, з яких суд виходив при здійсненні висновку щодо підсудності поданого ТОВ «Аракс-Групп» позову.

Більше того, в порушення вимог ч.1 ст.165 КАС України, в резолютивній частині ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 13.04.2017р. не зазначено строку та порядку набрання ухвалою законної сили, що є грубим та неприпустимим порушенням судом норм процесуального права.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

З огляду на встановлені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що, на підставі ст. 204 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 13 квітня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко