Ухвала суду № 67745080, 13.07.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1775/16

УХВАЛА

13 липня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.А.

сторін

представника позивача не зявився

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛІССА С до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень рішень.

02.02.2017 року в судовому засіданні розглянуто клопотання представника позивача (ОСОБА_2О.) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Вищого адміністративного суду по справі № 815/1776/16.

Вказане клопотання задоволено, провадження по справі зупинено до розгляду касаційною інстанцією справи № К/800/25689/16 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ЛІССА С на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 року та справи № К/800/25729/16 за касаційною скаргою державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 року.

12.06.2017 року провадження по справі поновлено, у звязку із тим, що відпали підстави, які слугували зупиненню.

12.06.2017 року в судове засіданні прибули сторони, зокрема, представник позивача ОСОБА_3 (за довіреністю).

12.06.2017 року в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до терміну, встановленого судом, у звязку із необхідністю ознайомлення із матеріалами справи, оскільки вона є новим представником ТОВ ЛІССА С.

З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, дотримання приписів ст. 49, 122 КАС України, суд задовольнив клопотання представника позивача по справі та зупинив провадження до 27.06.2017 р.

27.06.2017 р. представник позивача в судове засідання не зявилась.

Через канцелярію суду 26.06.2017 р. за вхід. № 18354/17 надійшло клопотання про продовження строку зупинення провадження по справі, у звязку з неможливістю забезпечити явку представника та необхідністю надання додаткових документів. Клопотання за підписом директора ТОВ «ЛИССА-С» ОСОБА_4 Доказів не можливості прибуття до судувого засідання не надано. А тому, суд протокольною ухвалою поновив провадження по справі і визнав неявку представника позивача неповажною.

Суд ухвалою від 27.06.2017 р. задовольнив клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі та призначив дату судового засідання 13.07.2017 р. 09:30 год.

13.07.2017 р. представник позивача в судове засідання не зявилась.

12.07.2017 р. через канцелярію суду надійшло клопотання за вхід. № ЕП/2636/17 про продовження строку зупинення провадження по справі, у звязку з перебуванням директора ТОВ «ЛИССА-С» у відпустці та неможливістю забезпечити явку представника.

В підтвердження до клопотання додана копія Наказу № 2017-7/1 від 11.07.2017 р. про надання ОСОБА_4 відпустки з 12 по 14 липня 2017 р.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду беручи до уваги наступне: відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України, особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.

Нормою п. 1 ч. 3 ст. 49 КАС України особам які беруть участь у справі надано право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.

При цьому частиною 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Право особи на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи кореспондує обов'язок суду повідомити чи викликати її.

Так, ч. 3 ст. 33 КАС України передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Якщо особа, яка бере участь у справі (сторона, третя особа, представник), свідок, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть з поважних причин прибути до суду, вони зобов'язані завчасно повідомити суд про неможливість прибуття та її причини.

«Завчасно» означає необхідність повідомити у такі строки, щоб у суду була інформація про це не пізніше початку судового засідання. Спосіб повідомлення може бути різним (закон їх не обмежує) - телефоном, поштою тощо.

Остаточно поважність причин неприбуття оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає з'явитися до суду, відрядження тощо.

Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняне до неприбуття в судове засідання без поважних причин.

Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу .

До поважних причин можуть бути віднесені такі обставини, дії, явища, які не залежать від волі особи, відносно якої вони виникли. Внаслідок таких обставин, особа не має змоги належним чином виконувати покладені на неї обов'язки.

Неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли позивач вдруге не прибув на розгляд справи і в суду є достовірні (докази) про те, що обидва рази його було належним чином повідомлено.

Згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обовязки.

Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або обєктивну протиправність діяння. Вцілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення субєкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.

З урахуванням визначених правових аспектів, суд вважає, що позивачем по справі допущені неоднарозові зловживання правом, що знайшло своє підтвердження у матеріалах справи та суперечить принципам адміністративного судочинства України, а отже, повинно бути припинено законодавчо встановленими інструментами.

Процесуальні права - це права, які має субєкт адміністративних процесуальних правовідносин і які визначають його правові та фактичні можливості у справі.

Процесуальним правам осіб, які беруть участь у справі, кореспондує відповідний обовязок суду чи інших учасників процесу, оскільки без такого звязку прав і відповід них їм обовязків реалізація процесуальних прав не мала б відповідного забезпечення.

Процесуальні права є загальними, оскільки їх має кожна особа, яка бере участь у справі. Поряд із цими загальними правами кожна з осіб, яка бере участь у справі, має спеціальні права, зумовлені їх процесуальним статусом у справі.

Усі процесуальні права є рівними для всіх осіб, які беруть участь у справі.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, слід зазначити, що згідно вимог статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 155 КАС України, оскільки має місце повторна неявка представника позивача у судове засідання без поважних причин, без повідомлення ним про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за його відсутності. Докази повідомлення представника позивача про судові засідання 23.06.2017 р. та 13.07.2017 р. наявні в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 128, 133, п. 4. ч. 1ст. 155, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЛІССА С до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень рішень - залишити без розгляду.

Суд також зазначає, що особа, позовна заява якої була залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Потоцька Н.В.