Ухвала суду № 67745055, 10.07.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3321/17

У Х В А Л А

10 липня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за ордером та угодою)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень № №0000511301, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 від 13.03.2017 р.

06.07.2017р (вхід. № 19203/17) від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній, крім заявлених позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № №0000511301, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 від 13.03.2017 р. просить: визнати нечинним наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 69 від 20.01.2017р. «Про проведення планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5)».

Разом із вказаною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про збільшення позовних вимог та просив прийняти її до розгляду, відстрочивши сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно із ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Згідно ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч.2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Законом України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Заява про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки позивачем не додано до неї документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини у справах “Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства” (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, “Ейрі проти Ірландії” (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України та ст. 8 Закону України “Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Так, відстрочення заявнику сплати судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин та не суперечити приписам чинного законодавства.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач не зазначає належних доводів та не надає жодних доказів.

Таким чином, можливість оцінити майновий стан позивача у суду відсутня. З аналізу матеріалів адміністративного позову та заявленого клопотання суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Крім цього, прийняття рішення щодо відстрочення позивачу сплати судового збору є правом суду. Вказані норми не передбачають обов'язку суду відстрочити особі сплату судового збору у випадку наявності відповідного клопотання. Невмотивоване відстрочення сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб’єктів звернення до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву про збільшення позовних вимог слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів про сплату судового збору за подання позовної заяви, у розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 9, 88, 160, 165 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог, - відмовити.

Заяву про збільшення позовних вимог, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до - 13 липня 2017 року до 14 год. 00 хв.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява про збільшення позовних вимог буде вважатися неподаною та повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.07.2017 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк