Рішення № 6774466, 16.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.09 р.                     Справа № 16/292                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В.., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехстрой” м.Донецьк

про розірвання договору фінансового лізингу та стягнення 143400,39грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: не з’явився

від відповідача: Михайлов В.Г. – директор

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.09.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехстрой” м.Донецьк про розірвання договору фінансового лізингу № 50 від 19.03.08р. та стягнення 143400,39грн., у тому числі заборгованості з лізингових платежів в розмірі 130928,97грн., пені в розмірі 8271,42грн., суми додаткових витрат в розмірі 4200,00грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 07.10.2009р. – 11год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 50 від 19.03.08р., акт приймання-передачі від 21.03.08р., розрахунок суми заборгованості та пені, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нарахована пеня.

Під час розгляду справи позивач надав до матеріалів справи довідку-розрахунок від 02.11.2009р., згідно якої сума заборгованості з лізингових платежів складає 130928,97грн. та сума пені становить 7401,21грн., та наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням здійсненого перерахунку сум заборгованості та пені.

Відповідач у відзиві № 51 від 23.10.2009р. проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на акт приймання-передачі від 14.07.09р., згідно якого предмет лізингу був повернутий Лізингодавцю, у зв’язку з розірванням договору фінансового лізингу.

У судовому засіданні 16.11.2009р. керівник відповідача визнав позовні вимоги частково в частині стягнення суми заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

19.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехстрой” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу за № 50 (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Лізингодавець зобов’язаний придбати і передати у володіння та користування Лізингоодержувачу на певний строк майно (предмет лізингу), спеціально придбаний Лізингодавцем у визначеного Лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, а Лізинг одержувач зобов’язаний прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним, сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі.

Предметом даного договору, згідно п.1.2. договору, є екскаватор DOOSAN Solar 255LCV (2008 року, Південна Корея) в кількості один.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договорів, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі підписаного акту прийому-передачі майна від 21.03.2008р.

Згідно п.3.1.2. договору, лізингові та будь-які інші платежі мають бути сплачені протягом трьох робочих днів з дня виставлення Лізингодавцем відповідних рахунків згідно з Графіком лізингових платежів, зазначеного в додатку № 1 до договору. Якщо відповідні рахунки-фактури не були отримані Лізингоодержувачем (електронною поштою або по факсу) до 5 числа поточного місяця, то він повинен самостійно звернутися до Лізингодавця за рахунком-фактурою, та сплатити лізинговий платіж у строки вставлені у Графіку платежів.

Суми лізингових платежів, що вказані в графіку платежів, виражені у доларах США. Відповідно до п.3.5. договору, для сплати лізингових платежів відповідні суми перераховуються у валюту платежу (гривню) згідно з офіційним курсом Національного Банку України до іноземної валюти, встановленим на дату пред’явлення рахунку до сплати.

Згідно ст.11 ч.2 п.3 Закону України „Про фінансовий лізинг” Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Проте всупереч прийнятих обов’язків, Лізингоодержувач зобов’язання за договором щодо сплати періодичних лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого, за розрахунком позивача, за період з січня по червень 2009р. виникла заборгованість в розмірі 130928,97грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за договором у повному обсязі за період з січня по червень 2009р., позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договором в розмірі 130928,97грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 7401,21грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного:

Згідно п.5.1. договору, за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частина) Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 7401,21грн. визнаний судом невірним, оскільки під час здійснення розрахунку позивачем було допущено арифметичну помилку та невірно визначена загальна сума пені.

За розрахунком суму загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 7399,47грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення суми додаткових витрат в розмірі 4200,00грн., суд зазначає наступне:

Із матеріалів справи вбачається, що 03.07.2009р. сторони уклали угоду про розірвання договору фінансового лізингу № 50 від 19.03.2008р. у зв’язку з істотною зміною обставин якими сторони керувались при укладенні договору фінансового лізингу, за умовами якої відповідач зобов’язався відшкодувати в повному обсязі додаткові витрати, пов’язані з транспортуванням та розвантаженням.

Для забезпечення своєчасного повернення предмету лізингу позивачем були сплачені додаткові витрат на суму 4200,00грн., згідно рахунку-фактури ТОВ „Лугутинський завод будівельних матеріалів” за № ЛЗ-0000392 від 10.07.2009р. за надання транспортних послуг, що підтверджується банківською випискою № 19949 від 13.07.2009р.

Оскільки позивачем були понесені додаткові витрати, пов’язані з транспортуванням та розвантаженням предмету лізингу, що підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми додаткових витрат в розмірі 4200,00грн. підлягають задоволенню.

В частині вимог про розірвання договору фінансового лізингу № 50 від 19.03.08р. позовні вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на той факт, що сторонами вже було досягнуто угоди про розірвання спірного договору та припинення зобов’язань сторін з 10.07.2009р., отже на момент звернення позивача з відповідною вимогою до суду договір вже був розірваний за згодою сторін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехстрой” м.Донецьк про розірвання договору фінансового лізингу № 50 від 19.03.08р. та стягнення 143400,39грн., у тому числі заборгованості з лізингових платежів в розмірі 130928,97грн., пені в розмірі 8271,42грн., суми додаткових витрат в розмірі 4200,00грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехстрой” м.Донецьк (вул.Челюскінців, буд.299, м.Донецьк, 83121; вул.Економічна, 2, м.Донецьк, 83004; ЄДРПОУ 33200074; р/р 2600138825 в Райффайзен Банк Аваль „Привокзальне відділення”, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг” м.Київ (вул.Червоноармійська, 77-А, м.Київ, 03150; вул.Мечнікова, б.2, м.Київ, 01601; ЄДРПОУ 35059482; р/р 26501100000056 в ЗАТ „Кредит Європа Банк”, МФО 380366) суму заборгованості в розмірі 130928,97грн., суму пені в розмірі 7399,47грн., суму додаткових витрат в розмірі 4200,00грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1425,28грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 175,92грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 16.11.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу 1

Вик. Єрохіна В.В.