Ухвала суду № 67742050, 22.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Кепкал Л.І.

суддів - Васильєвої М.А.

- ЧорногоО.М.

за участю секретаря - Ігнатьєва Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 5 травня 2017 року

за участю сторін судового провадження:

прокурора - Валевича О.С.,

особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,

представника ТОВ «Дніпровська пристань» - ОСОБА_3,

В с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2017 року скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. про закриття кримінального провадження №42016100000000022 залишено без задоволення.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначає, що доводи, викладені у заяві ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення та у інформаціях, показаннях наданих представниками Компанії «Аррікано» об'єктивно не підтверджуються та спростовані зібраними під час досудового розслідування доказами, які детально викладені та проаналізовані в постанові слідчого. При цьому слідчий суддя зазначає, що в ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Призма Бета» обставини виведення грошових коштів на фіктивні підприємства не підтвердились, факт доведення до банкрутства свого підтвердження не знайшов.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що особою, яка подала скаргу, не наведено інших переконливих доводів, які б стверджували про те, що шляхом проведення додаткових дій за результатами розгляду її заяв, будуть встановлені достатні дані, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження, зокрема й щодо аналізу долучених до скарги судових рішень.

Також слідчий суддя вважає, що постанова про закриття кримінального провадження за своїм змістом відповідає ст. 110 КПК України, містить всі необхідні реквізити, з дотриманням вимог до постанови про закриття кримінального провадження, відтак підстав для її скасування слідчим суддею не знайдено. По суті доводів особи, яка подала скаргу з приводу невстановлення органом досудового розслідування в діях ОСОБА_6 ознак злочину, передбаченого ст. 382 КК України, слідчий суддявважає, що вказані доводи виходять за межі предмету судового дослідження, оскільки даним кримінальним провадженням не встановлювались обставини виконання чи невиконання ОСОБА_6судових рішень, вказаних у скарзі.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, арбітражний керуючий розпорядник майна ПрАТ " Дніпровська пристань" ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2017 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу на постанову заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. про закриття кримінального провадження №42016100000000022 від 30.03.2017 року задовольнити, скасувати постанову заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. про закриття кримінального провадження №42016100000000022 від 30.03.2017 року, продовжити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15.01.2016 року за ч. 5 ст. 191 КК України на підставі заяви народного депутата України ОСОБА_5 щодо можливих протиправних дій службових осіб ТОВ «Призма Бета», ПАТ АБ «Південний», Компанії «Стокман Інтерхолд С.А.».

За доводами ОСОБА_2 ухвала слідчого судді є неправомірною, необґрунтованою, постановленою за умов порушення норм кримінального процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскаржуваною постановою встановлено, що в серпні 2012 року особами, пов'язаними із Компанією «Аррікано», були вчинені протиправні дії, наслідком яких стало вибуття із власності ПрАТ «Дніпровська пристань» об'єкту незавершеного будівництва (багаторівневого паркінгу), що входив до складу комплексу «Скай Молл», а також у відношенні ПрАТ «Дніпровська пристань» справи про банкрутство.

Крім цього вказує на те, що зі змісту оскаржуваної постанови випливає, що органом, яким проводилось досудове розслідування даного кримінального провадження встановлено, що компанією «Аррікано» та пов'язаними із нею відносинами контролю особами, зокрема Компанією «Філгейт», всупереч домовленостей, викладених в укладеній із Компанією «Стокман» акціонерній угоді щодо управління Компанією «Ассофіт», та всупереч приписам арбітражного рішення за арбітражними правилами «UNCITRAL» від 09.06.2011 року, упродовж 2012-2013 років вчинялися протиправні дії, спрямовані на незаконне блокування господарської діяльності ТОВ «Призма Бета» і ЗАТ «Дніпровська пристань» та заволодіння майном цих підприємств, а, так само, майном (акціями) Компанії «Ассофіт». Такі дані знайшли своє підтвердженні в листі арбітражного керуючого ОСОБА_8 від 31.12.2013 року, який було направлено тимчасовому керуючому Компанії «Ассофіт» Н. Кіріакідесу. Арбітражний керуючий стверджує про сукупність дій колишнього керівництва ПрАТ «Дніпровська пристань», зокрема ОСОБА_6 і ОСОБА_9, а також групи осіб, які контролюють низку кредиторів підприємства походженням з Естонської Республіки які вказують на умисне доведення ПрАТ «Дніпровська пристань» до банкрутства з метою протиправного заволодіння активами підприємства та ухилення відповідальності перед іншими кредиторами. Що підтверджує, що у вказаний період часу група компаній, до якої входила і ПрАТ «Дніпровська пристань» зазнавали зовнішніх протиправних дій з боку відповідної групи осіб.

ОСОБА_2 вказує на те, що результатами проведених слідчих дій, які описані в оскаржуваній постанові, означені факти не спростовані, не визначено, чому слідчий надав переваги одним доказам та відкинув інші. Вказані процесуальні порушення, допущені слідчим, в своїй сукупності надали достатній обсяг підстав для оскарження його протиправної та передчасної Постанови, винесеної внаслідок таких дій, до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у порядку, встановленому ст. 303 КПК України, а тому саме Печерський районний суд м. Києва мав би належним чином перевірити та дослідити обставини, врахування чи неврахування яких слідчим мало безпосередній вплив на можливість закриття кримінального провадження №42016100000000022, проте слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва не було виконано функцій та завдань, покладених на нього приписами КПК України, в межах перевірки таких обставин.

Апелянт стверджує, що судом жодним чином не було вивчено, досліджено та перевірено доводи на які посилався скаржник при зверненні до суду, а саме щодо: не передання колишнім виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_6 документів фінансової звітності товариства; факти можливого привласнення або розтрати невстановленими особами майна ПрАТ «Дніпровська пристань»; факти вчинення невстановленою групою осіб, за можливої співучасті ОСОБА_6 у 2012 році дій, спрямованих на протиправне відчуження об'єкту нерухомого майна, належного ПрАТ «Дніпровська пристань» та права користування земельною ділянкою.

Крім цього ОСОБА_2 зазначає, що як слідчим при винесенні Постанови, так в подальшому і слідчим суддею при постановленні оскаржуваної Ухвали, не взято до уваги ряд рішень Господарського суду м. Києва, якими порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Дніпровська пристань», введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_8; відсторонено виконуючого обов'язки генерального директора ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_6 від посади; зобов'язано виконуючого обов'язки генерального директора ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_6 протягом 3-х днів після засідання суду передати розпоряднику майна ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_8 оригінали установчих документів, свідоцтво про державну реєстрацію боржника, печатки та штампи боржника, всі документи, що відображають господарську діяльність, фінансову та бухгалтерську звітність, матеріальні та інші цінності; призначено розпорядником майна-виконуючим обов'язки керівника ПрАТ «Дніпровська пристань» арбітражного керуючого ОСОБА_10; призначено розпорядником майна ПрАТ «Дніпровська пристань» арбітражного керуючого ОСОБА_11 а в подальшому призначено розпорядником майна ПрАТ «Дніпровська пристань» арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №8 від 30.01.2013).

Апелянт стверджує, що листами від 11.10.2016 року, 07.11.2016 року, 12.01.2017 року діючим керівником ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_12 повідомлено, що колишнім виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_6 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 208070959) станом на 2017 рік не було передано жодного документу фінансової звітності підприємства, а тому наведене може свідчити про умисне невиконання ОСОБА_6 вимог Ухвали Господарського суду м. Києва від 27.09.2012 року по справі №5011-50/11240-2012, за що передбачена кримінальна відповідальність за статтею 382 КК України.

ОСОБА_2 просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що доводи скаржника не ґрунтувались на тому, що слідчим було допущено певну бездіяльність, шляхом невнесення відповідних відомостей до ЄРДР за ознаками протиправних дій ОСОБА_6, так як вказане дійсно не охоплюється змістом кримінального провадження №42016100000000022 та становить собою окремий епізод. Натомість, скаржником було зазначено, що такі дії ОСОБА_6 можуть свідчити про те, що майно ПрАТ «Дніпровська пристань» могло бути станом на теперішній час фактично привласнено або розтрачено невстановленими особами, що в свою чергу вже є безпосередньо пов'язаним з фактами, які розслідуються та мають бути розслідувані в межах кримінального провадження №42016100000000022 з огляду на те, що, як ПрАТ «Дніпровська пристань», так і зокрема майно товариства, безпосередньо пов'язане з ключовими фігурантами даного провадження.

Апелянт вважає, що існують підстави стверджувати, що невстановленою групою осіб, за можливої співучасті ОСОБА_6, було у 2012 році вчинено дії, спрямовані на протиправне відчуження об'єкту нерухомого майна, належного ПрАТ «Дніпровська пристань» та права користування земельною ділянкою.

При цьому зазначає, що 10.08.2012 року між ПрАТ «Дніпровська пристань» (продавець) і ТОВ «Стілф» (покупець; код ЄДРПОУ 35033679) було укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, за умовами якого відбулося відчуження на користь ТОВ «Стілф» об'єкта незавершеного будівництва - багаторівневого паркінгу, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Ватутіна Генерала, буд. 2 т, II черга (літ. К 1), готовністю 26%. Вказаний договір було посвідчено 10.08.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстровано в реєстрі за № 2177.

В пункті 1.2 вказаного договору визначено, що відчужуваний багаторівневий паркінг належить ПрАТ «Дніпровська пристань» на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 15.05.2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за реєстровим № 4297 (зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис у Книзі записів державної реєстрації договорів №66-6-00055 від 10.07.2002 року), Дозволу на виконання будівельних робіт № 0285-Дн, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 21.04.2008 року, Витягу із наказу №396, виданого Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головним управлінням містобудування та архітектури 03.08.2012 року, зареєстрованих Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 06.08.2012 року в книзі 236п-84, номер запису 10982-П, реєстраційний номер 37307835, відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 35070768, виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 06.08.2012 року.

В пункті 1.3 договору визначено, що відчужуваний паркінг розташований на земельній ділянці площею 179 100 квадратних метрів, кадастрові номери 66016003, 66016011, що розташована за адресою: м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, 2.

Крім цього, ОСОБА_2 вказує, на те, що після укладення вищезазначеного договору виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_6 було направлено на адресу Київської міської ради заяву від 13.08.2012 року про відмову ПрАТ «Дніпровська пристань» від свого права оренди земельних ділянок (кадастрові номери 8 000 000 000:66 016 003 та 8 000 000 000:66 016 011) загальною площею 179 100 квадратних метрів, що розташовані за адресою: м. Київ, пр. Генерала Ватутіна, 2, у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться на зазначених земельних ділянках.

Апелянт зазначає, що жодному з вищевказаних фактів не було приділено достатньої уваги ані при винесенні слідчим органом Постанови, ані при постановленні слідчим суддею Ухвали за результатами перегляду вказаної постанови.

ОСОБА_2 стверджує, що ненадання органом досудового розслідування належної правової оцінки вищевказаним діям вчиненим відносно ПрАТ «Дніпровська пристань» та майна товариства, а в подальшому неврахування вказаного Печерським районним судом м. Києва при постановленні Ухвали, свідчить про грубе порушення судом норм кримінального процесуального права, вчинене у формі неповного судового розгляду.

Крім цього ОСОБА_2 вказує на те, що вона не приймала участі у судовому засіданні, в якому було постановлено і оголошено оскаржувану Ухвалу, повний текст ухвали було відправлено на її адресу судом лише 22.05.2017 року (про що свідчить поштовий штамп на конверті), а отримано нею 24.05.2017 року (що може бути підтверджено, зокрема, на офіційному веб-порталі Укрпошти www.ukrposhta.ua в розділі «Відстеження поштових відправлень», роздрукування додається), а тому з огляду на те, що копія ухвали була отримана нею 24.05.2017 року, а дана апеляційна скарга подається 26.05.2017 року, нею дотримано встановлений 395 КПК України п'ятиденний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення представника ПрАТ «Дніпровська пристань», яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, пояснення прокурора, який посилаючись на законність та обґрунтованість як постанови про закриття кримінального провадження, так і законність ухвали слідчого судді, також заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, перевіривши матеріали судового провадження та матеріали закритого кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

Перш за все, колегія суддів, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 395 КПК України та обставини провадження, вважає, що ОСОБА_2 не пропустила строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 травня 2017 року, оскільки вказане рішення було ухвалено без участі ОСОБА_2, тому строк на апеляційне оскарження в такому випадку обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. З апеляційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що копію ухвали від 05 травня 2017 року вона отримала лише 24 травня 2017 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-порталу Укрпошти www.ukrposhta.ua, долученого до апеляційної скарги. Враховуючи наведене, а також ту обставину, що апеляційна скарга ОСОБА_2 подана 26 травня 2017 року, то така апеляційна скарга вважається поданою в строк на апеляційне оскарження.

Що стосується суті апеляційної скарги, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого рішення.

Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Згідно ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути зазначено зміст обставин , які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, їх обґрунтування, посилання на положення кримінального процесуального закону, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Водночас, слідчий суддя, зобов'язаний перевірити законність прийнятої постанови.

У разі, якщо слідчим кримінальне провадження закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить ця постанова детальний виклад обставин за яких заявник уважає, що вчинено кримінальне правопорушення та доводи слідчого на їх спростування.

З матеріалів провадження вбачається, що вказаних норм права було дотримано як слідчим так і слідчим суддею.

Так, з матеріалів закритого кримінального провадження № 42016100000000022 від 30.03.2017 року вбачається, що відомості до ЄРДР за фактом можливих протиправних дій службових осіб ТОВ « Призма Бета», ПАТ АБ « Південний», Компанії «Стокман Інтерхолд С.А.» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України були внесені на підставі заяви народного депутата України ОСОБА_5, який зазначив, що до нього, як засновника ГО « Антикорупційний рух» та народного депутата України, звернулась компанія «Аррікано Ріел Естет ПІ ЕІ СІ» з заявою щодо рейдерського захоплення активів (майна) ТОВ « Призма Бета» з боку злочинної групи.

За результатами проведеного досудового розслідування, 30.03.2017 року слідчим була винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Не погодившись з зазначеною постановою слідчого, арбітражний керуючий розпорядний майна ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_2 подала до слідчого судді скаргу в порядку ст. 303 КПК України, за результатами розгляду якої слідчий суддя прийняла рішення про відмову в задоволенні скарги.

З таким рішенням слідчого судді погоджується й колегія суддів, враховуючи таке.

З матеріалів закритого кримінального провадження вбачається, що рішення про його закриття прийнято слідчим відповідно до вимог кримінального процесуального закону, на підставі повного дослідження усіх фактичних обставин, перевірки усіх доводів, на які посилався в заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник.

Так, встановлено, що після підписання акціонерної угоди між Компаніями «Стокман» та «Аррікано», Хілар Тедер відмовився призначити склад директорів (6 чоловік: по 3 від кожної сторони), фактично не видавши на це розпорядження секретарській компанії, як це було передбачено акціонерною угодою між акціонерами.

В подальшому, Компанія «Аррікано» порушила домовленості з Компанією «Стокман» та розкрила основні положення угод про опціон та акціонерної угоди представникам Компанії «Драгон-Юкрейн Пропертіс енд Девелопмент ПЛС», шляхом продажу останнім 35 % акцій Компанії «Аррікано», тим самим дозволивши зазначеній компанії отримати контроль над блокуючим пакетом акцій Компанії «Аррікано».

У зв'язку з чим судом винесено рішення, яким встановлений факт законності розірвання Акціонерної угоди між Компаніями «Аррікано» та «Стокман».

За відсутності акціонерної угоди між Компаніями «Стокман» та «Аррікано» діяльність Компанії «Ассофіт» здійснювалась на підставі статуту підприємства.

Також встановлено, що зміна керівництва ТОВ «Призма Бета» відбулась законно за ініціативою власника - Компанії «Ассофіт», належним чином уповноваженим її представником - ОСОБА_15, діючим за довіреністю, виданою в тому числі за відсутності будь-яких погроз та примусів, що відповідно підтверджується судовим рішенням, показаннями свідків, інформаціями, наданими секретарською компанією, юридичними компаніями, які надавали юридичні послуги Компанії «Стокман». Наведені обставини та докази були детально викладені у постанові про закриття кримінального провадження та їм надана відповідна оцінка.

Окрім того, за результатами дослідження документів вилучених у ПАТ АБ «Південний», приватного нотаріуса ОСОБА_16 встановлено, що договори іпотеки нерухомого майна, а саме ТРЦ «Скай Молл» укладені на виконання кредитного договору № GС2013-00004 від 12.02.2013 р. щодо рефінансування раніше отриманого кредиту у банку «UnіСгеdіt» у повній відповідності до вимог законодавства України.

Будь-які обтяження нерухомого майна на час укладання правочину були відсутні, що підтверджується відповідними судовими рішеннями, наведеними у постанові слідчого та належним чином оціненими.

На час проведення реєстраційних дій державними реєстраторами стосовно ТОВ «Призма Бета» будь-які заборони не існували, порушень в їх діях під час оскарження їх дій у судовому порядку не встановлено.

100 % частка в статутному капіталі ТОВ «Призма Бета» перейшла до Компанії «Файненсінг» за 7 000 000,00 доларів США на підставі договору кол- опціону від 21.08.2014 р. Додатковий договір купівлі-продажу частки з покупною ціною у розмірі 35 000,00 грн. укладався з метою переоформлення корпоративних прав в реєстрі.

На даний час Компанія «Стокман» реалізує своє законне право на оскарження арбітражних рішень у Високому суді Правосуддя (м. Лондон), наразі не існує жодних юридичних зобов'язань для примусового виконання арбітражних рішень перед Компанією «Аррікано».

В ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Призма Бета» обставини виведення грошових коштів на фіктивні підприємства не підтвердились, факт доведення до банкрутства підтвердження не знайшов.

Факт спричинення матеріальної шкоди Компанії «Аррікано» документально не підтверджений, ознак доведення до банкрутства ТОВ «Призма Бета» не встановлено, про що зроблено відповідний висновок за результатом проведення комісійної судово-економічної експертизи від 30.09.2016 року.

А відтак, враховуючи, що факти викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення свого об'єктивного підтвердження не знайшли, ознак інших кримінальних правопорушень не встановлено, та те, що слідчим вжито вичерпних процесуальних (слідчих) заходів для встановлення всіх обставин кримінального провадження, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що постанова заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. від 30.03.2017 року винесена відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, та залишив скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що обставини, зазначені арбітражним керуючим ОСОБА_2 як в скарзі до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, так і в апеляційній скарзі, про те, що під час досудового розслідування залишився поза увагою факт не передання колишнім виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_6 документів фінансової звітності товариства, що також могло призвести до банкрутства, факти можливого привласнення або розтрати невстановленими особами майна ПрАТ «Дніпровська пристань»; факти вчинення невстановленою групою осіб, за можливої співучасті ОСОБА_6 у 2012 році дій, спрямованих на протиправне відчуження об'єкту нерухомого майна, належного ПрАТ «Дніпровська пристань» та права користування земельною ділянкою, не були предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та рішення слідчим з цих питань не приймалось, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості до ЄРДР були внесені на підставі заяви народного депутата України ОСОБА_5 саме по факту можливих протиправних дій щодо рейдерського захоплення активів (майна) ТОВ «Призма Бета» з боку службових осіб ТОВ «Призма Бета», ПАТ АБ « Південний», Компанії «Стокман Інтерхолд С.А.» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. В цій заяві про вищезазначені ОСОБА_2 обставини не було нічого зазначено, як і не була подана ні керівником ПрАТ «Дніпровська пристань», ні арбітражним керуючим ОСОБА_2 в інтересах ПрАТ «Дніпровська пристань» окрема заява по цих обставинах в порядку ст. 214 КПК України.

А тому, на думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що виконання чи невиконання ОСОБА_6 судових рішень, вказаних у справі, щодо повернення установчих і фінансових документів ПрАТ «Дніпровська пристань», виходить як за межі проведеного досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, так і за межі предмету судового розгляду в даному провадженні, а саме постанови заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ ГСУ Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. від 30 березня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42016100000000022.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 5 травня 2017 року законною та обґрунтованою та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги арбітражного керуючого ОСОБА_2

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 5 травня 2017 року, якою відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні скарги на постанову заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ ГСУ Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. від 30 березня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42016100000000022, - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ ______ ______

КепкалЛ.І. Васильєва М.А. ЧорнийО.М.