Ухвала суду № 67741268, 29.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/1958/16-к Головуючий суддя І інстанції Гуренко М. О.

Провадження № 11-кп/790/651/17 Суддя доповідач Грошева О. Ю.

Категорія: Диверсія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Грошевої О.Ю.,

суддів: - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

при секретарі - Григорян І.І.

за участю прокурора - Белоусова В.О.

обвинуваченого -ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 1 вересня 2016 року щодо ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого;

Визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ст.113 КК України та призначено покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишений без змін - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27.

Строк покарання відрахований з 06.06.2016 року по 01.09.2016 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27 за 2 дні позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 витрати на проведення експертиз спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв № 14 від 10.05.2016 року в розмірі 3969 грн. 00 коп. та за проведення судової криміналістичної експертизи відео - звукозапису №5595 від 21.06,2016 року в розмірі 11010 грн. 00 коп. на користь держави, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова МФО 851011.

Арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року в рамках кримінального провадження №22016220000000069 - скасовано.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно вироку 04 квітня 2016 року о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_3, заклав два вибухових пристрої на колії № 21 та № 23 залізничної станції «Ізюм» регіональної філії «Південна залізниця» з метою вчинення вибуху та пошкодження обєкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, з метою унеможливлення проведення вивантаження військової техніки, яка прибуває на вказану залізничну станцію на залізничному транспорті та в наступному слідує до зони проведення антитерористичної операції. Ініціювання вибуху повинно було здійснюватися дистанційно за допомогою мобільного телефону.

ОСОБА_3 мав злочинній намір, спрямований на вчинення диверсії шляхом здійснення підриву залізничної колій поблизу станції «Ізюм» (Харківська область) та їх пошкодження, а також з метою подальшого унеможливлення прибуття та розвантаження на вказаних коліях військової техніки збройних сил України, яка прямує до зони проведення антитерористичної операції здійснив загальний комплекс дій, спрямованих на досягнення зазначеного злочинного наміру.

Натомість, його злочинні дії не були доведені до кінця, через обставини які не залежали від його волі, а саме у звязку з тим, що співробітники Управління СБ України в Харківській області припинили його злочинну протиправну діяльність.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Зазначає, що судом не взято до уваги, що він не мав умислу на вчинення кримінального правопорушення, оскільки заздалегідь знав, що закладає муляж вибухового пристрою.

Вважає, що закладав муляж вибухового пристрою, виконуючи роль у репетиції до телевізійного сюжету.

Судом також не враховано, що він вчиняв зазначені дії у стані алкогольного спяніння, а відтак не міг серйозно усвідомлювати які саме дії він вчиняє.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні, з достатньою повнотою досліджені всі об'єктивні дані щодо обставин скоєння інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, та спростована його версія .

Також, досліджені в судовому засіданні письмові та речові докази обґрунтовано визнані судом належними та допустимими і такими, що не спростовані стороною захисту.

Зокрема, в судовому засіданні допитано свідка з легендованими даними в порядку ч.9 ст.352 КПК України ОСОБА_5, який пояснив, що займається приватним ізвозом тобто таксує. Йому на мобільний телефон поступив дзвінок з замовленням, ОСОБА_5 потрібно було підїхати по вул. Соборна в м. Ізюм Харківської області, до магазину після чого клієнт повідомив, що вони будуть їхати до Ж/д ринку. Підїхавши до місця виклику, зачекавши деякий час до нього вийшов літній на вигляд чоловік і повідомив, що йому потрібно до Ж/Д ринку на роботу під час руху вказаний літній чоловік завів розмову про погану політичну обстановку в державі та висказував свою антиукраїнську позицію щодо стану в країні, а також повідомив про свій зв'язок з кураторами тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Під час розмови повідомив що його звати ОСОБА_3, ОСОБА_5 вирішив йому підіграти та погодився з ним. Після чого ОСОБА_5 доставив вказаного клієнта на зупинку «Пятачок», що в районі Ж/Д ринку, ОСОБА_3 після прибуття до Ж/Д ринку повідомив, що він хотів би скористатись послугами ОСОБА_5, як таксиста в майбутньому на, що ОСОБА_5 відповів згодою. Другий раз коли ОСОБА_5 підвозив ОСОБА_3, це було приблизно в березні, він запропонував ОСОБА_5 взяти участь в деяких справах а саме в підриві моста через який перевозилась військова техніка на Донбас але ОСОБА_5 прийняв це за жарт. Під час третьої зустрічі ОСОБА_3 попросив звязатися з так званими чорними копачами які мають справу з вибухівкою на що ОСОБА_6 відповів згодою, але сам звернувся до Харківського відділення СБУ. Співробітники СБУ в Харківській області відразу відреагували на заяву ОСОБА_6 та повідомили, що знайдуть вибухівку для вказаного вище ОСОБА_3. Після чого ОСОБА_6 разом з ОСОБА_3 поїхали до району Ж/Д ринка, а саме до платформ де розвантажувалася військова техніка та почали підшукувати місце де буде найліпше підірвати вибухівку. Коли ОСОБА_6 зустрівся ще через деякий час з вказаним чоловіком він йому повідомив, що його куратори з «ЛНР» та «ДНР» чекають від нього результатів та потрібно робити все як найшвидше після чого Мануйло зустрівся з співробітниками СБУ які вручили йому вибухівку. ОСОБА_6 погрузивши вибухівку до свого автомобіля поїхав на зустріч до ОСОБА_3, показавши йому вибухівку ОСОБА_3 відповів, що все дуже добре та потрібно дочекатись коли стемніє щоб закласти вибухівку та підірвати міст, дочекавшись темноти ОСОБА_3 вказав, ОСОБА_6, що ціль підриву необхідно змінити та закласти вибухівку на залізничних коліях. ОСОБА_7 самостійно показав колії на які необхідно закласти вибухівку та сказав відійти на безпечну відстань. Весь цей час ОСОБА_7 був абсолютно впевнений, що закладає не муляж, а справжні вибухові пристрої. Потім закладки вибухівки ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 сіли до автомобіля та намагались уїхати але їх було затримано співробітниками СБУ.

Зазначені свідчення ОСОБА_5 узгоджуються із формулюванням обвинувачекння, визнаного судом доведеного, а також зі змістом досліджених під час судового засідання:

-протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 08 квітня 2016 року; згідно якого НСРД була проведена на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області (вих. № 1487т від 12.03.2016року). НСРД розпочато об 17 год. 22 хв. та закінчено об 17 год. 52 хв. 21 березня 2016 року;

-протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 08 квітня 2016 року згідно якого НСРД була проведена на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області (вих. № 1487т від 12.03.2016 року). НСРД розпочато об 17 год. 57 хв. та закінчено об 20 год. 27 хв. 04 квітня 2016 року;

-протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: контроль за вчиненням злочину - спеціальний слідчий експеримент з використанням несправжніх (імітаційних) засобів від 06 квітня 2016 року;

-протоколу виготовлення, огляду, помітки та вручення несправжніх (імітаційних) засобів - вибухових пристроїв від 04 квітня 2016 року, згідно якого метою дії було виготовлення, огляд, помітка та вручення несправжніх (імітаційних) засобів - вибухових пристроїв, необхідних для проведення заходів по отриманню фактичних даних щодо протиправних дій громадянина ОСОБА_3, повязаних з вчиненням диверсії;

-висновку експерта від 10.05.2016 року №14 та ілюстрована таблицею до нього;

- безпосередньо дослідженими та відтвореними в судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України аудіо записами, які знаходяться на розсекречених DVD-R дисках №8212 та 8406, згідно яких обвинуваченим ОСОБА_3 повідомляється, що необхідно здійснити підрив двох колій, вибуховий пристрій необхідно становити поміж колій, від вибуху повинні статися відчутні пошкодження залізних колій, необхідно встановити два заряди по півкілограму тротилу, повідомляє про основну мету злочину, а саме унеможливлення прибуття та розвантаження на вказаних коліях військової техніки збройних сил України, яка прямує до зони проведення антитерористичної операції.

- висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного інституту ім. Бокаріуса від 21.06.2016 року.

Таким чином, сукупність наведених вище доказів, зокрема зміст матеріалів НСРД вказують на те що обвинувачений розумів, що вчиняє серйозний злочин, "ставить на кон своє життя та сімю", постійно переживав, щоб не було в момент вибуху на коліях людей та пасажирських поїздів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про спростування версії обвинуваченого ОСОБА_3, згідно якої він заздалегідь знав, що, вибухові пристрої які він закладав були не справжніми, а муляжами.

Таким чином суд першої інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 в кримінальному правопорушенні передбаченому ч.2ст.15 ст.113 КК України.

Крім того, ст. 415 КПК України визначено підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Висловлюючи в апеляційній скарзі вимогу про скасування вироку суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_3 на жодну з таких підстав не вказує.

Під час апеляційного розгляду істотних порушень вимог кримінально- процесуального закону не встановлено.

Посилання ОСОБА_3 на незрозумілість обвинувачення, є необґрунтованим, оскільки на протязі всього досудового розслідування та судового розгляду він був забезпечений захисником.

Твердження ОСОБА_3 про скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння, внаслідок чого він не розумів серйозність вчинених ним дій, є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 21 КК України особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності.

Що стосується покарання обвинуваченому ОСОБА_3, то воно призначено у відповідності до вимогст. 65 КК України та з дотриманням принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення і запобігання скоєнню нових злочинів, особу підсудного, його ставлення до скоєного злочину.

За таких обставин вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_3 на підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції від26.11.2015 року), в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 1 вересня 2016 року по 20 червня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст.405,407,419,424,426,532 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 1 вересня 2016 року щодо ОСОБА_3 без змін.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції від26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 1 вересня 2016 року по 20 червня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий

Судді