Ухвала суду № 67739709, 06.07.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1212/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого Карпенка О.Л.,

суддів : Голованя А.М., Чельник О.І.,

за участю секретаря Яковлєвої Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2017 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

16 вересня 2016 року АТ «УкрСиббанк» звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2

Заявник посилався на те, що він є боржником у виконавчому провадженні № 5205219, відкритому на підставі виконавчого листа № 404/5299/15-ц, виданого 8 липня 2016 року Кіровським районним судом м. Кіровограда, про стягнення з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 188092 швейцарських франків 96 сантимів, що на день ухвалення рішення еквівалентно 4649930 грн. 33 коп.

7 вересня 2016 року заявник звернувся до державного виконавця з клопотанням про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з його зверненням до суду про зміну сторони виконавчого провадження, але всупереч п. 12 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець клопотання не задовольнив.

8 вересня 2016 року він звернувся до державного виконавця із заявою про передачу виконавчого листа за новим місцем знаходження боржника. Проте виконавець ОСОБА_2 всупереч ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», не передав виконавчий лист за новим місцезнаходженням боржника.

Того ж таки 8 вересня 2016 року заявник звернувся до виконавця ще з однією завою про фактичне виконання у повному обсязі рішення суду та закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», надавши копію платіжного доручення на суму 4649930,33 грн., згідно якого перераховано вказані кошти на рахунок ОСОБА_3 Однак, державним виконавцем не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Посилаючись на вказані обставини заявник просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо не зупинення виконавчого провадження № 52052179;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо не надіслання виконавчого листа № 404/5299/15-ц, виданого 08 липня 2016 року Кіровським районним судом м. Кіровограда, за місцезнаходженням АТ «УкрСиббанк», тобто до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 5205219 та зобов’язати цього ж державного виконавця закінчити вказане виконавче провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2017 року в задоволенні скарги АТ «УкрСиббанк» відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову хвалу, якою задовольнити скаргу повністю.

Клопотання заявника обґрунтовано посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи. Заявник вважає, що факти порушення державним виконавцем вимог закону підтверджені, а суд мав достатньо підстав для задоволення скарги.

У судовому засіданні представник заявника – ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, повідомлена судовими повістками про час та місце розгляду справи (т. 2 а. с. 116, 127), в судове засідання не з’явилася.

Заінтересована особа ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи (т. 2 а. с. 117, 128) в судове засідання не з’явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі суд першої інстанції встановив такі факти й обставини.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 червня 2016 року, позов ОСОБА_3 до АТ «УкрСиббанк» задоволено частково, а саме: визнано недійсним з моменту укладання договір про надання кредиту № 11172098000 від 19 червня 2007 року; визнано недійсним іпотечний договір від 19 червня 2007 року; визнано недійсним договір застави від 19 червня 2007 року; стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «УкрСиббанк» грошові кошти в розмірі 178542,15 швейцарських франків, що на день ухвалення рішення еквівалентно 4 413 820,48 грн.; стягнуто з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 188092,96 швейцарських франків, що на день ухвалення рішення еквівалентно 4 649 930,33 грн.; стягнуто з АТ «УкрСиббанк» на користь держави судовий збір в сумі 3654 гривні (т. 1 а. с. 88-102).

8 липня 2016 року на підставі вказаного рішення суду Кіровським районним судом м. Кіровограда було видано виконавчий лист у якому зазначено адресу боржника: м. Харків, пр. Московський, 60, (т. 1 а. с. 30).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 від 26 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження (т. 1 а. с. 32).

5 вересня 2016 року державним виконавцем винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій до 8 вересня 2016 року (т. 1 а.с. 36 – 37).

8 вересня 2016 року державним виконавцем отримано заяву боржника про зупинення виконавчого провадження з підстав його звернення до суду з заявою про заміну вибулої сторони, АТ «УкрСиббанк», правонаступником - Адвокатським об’єднанням «СК ГРУП» (т. 1 а. с. 73-76).

8 вересня 2016 року державним виконавцем отримано повідомлення АТ «УкрСиббанк» про зміну місця реєстрації особи боржника у виконавчому провадженні, а саме: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12 (т. 1 а. с. 68 - 69), у повідомленні також звертається увага державного виконавця на зміст ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».

8 вересня 2016 року державним виконавцем отримано заяву АТ «УкрСиббанк» про фактичне виконання рішення суду в повному обсязі разом з копією платіжного доручення № НОМЕР_1 від 8 вересня 2016 року про переказ коштів в сумі 4649930,33 грн. на рахунок стягувача – ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 52 – 53).

10 вересня 2016 року державний виконавець Пугач Н.В. направила на адресу ОСОБА_3 запит щодо негайного повідомлення про отримання коштів у розмірі 4649930,33 грн. (т.1, а.с. 67).

14 вересня 2016 року державним виконавцем Пугач Н.В було направлено АТ «УкрСиббанк» повідомлення, в якому зазначено про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження (т. 1 а. с. 79).

14 вересня 2016 року державним виконавцем Пугач Н.В. направлено боржнику листа з роз’ясненням положення ч.1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 1 а. с. 72).

15 вересня 2016 року державному виконавцю надійшла заява стягувача ОСОБА_3 про те, що кошти на його рахунку відсутні.

15 вересня 2016 року державним виконавцем Пугач Н.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із зупиненням ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 червня 2016 року по справі № 404/5299/15-ц.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що заяви АТ «УкрСиббанк» про зупинення виконавчого провадження та направлення виконавчого листа за новим його місцезнаходженням не були обґрунтованими, а заява про виконання рішення суду потребувала перевірки, до закінчення якої настали інші обставини, які є обов’язковою підставою для зупинення виконавчого провадження – зупинення виконання рішення суду. У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що державний виконавець Пугач Н.В. діяла в межах своєї компетенції та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 383 ЦПК України (в редакції, яка діяла час виникнення спірних правовідносин) сторонивиконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавцячи іншої посадової особи державної виконавчої службипід час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до приписів ч. 2, ч. 3 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавцяабо іншу посадову особу державної виконавчої службизадовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд першої інстанції правильно встановив, що АТ «УкрСиббанк» являється боржником у виконавчому провадженні і користується рядом процесуальних прав, передбачених діючою на той час ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-ХІV), в тому числі правом заявляти клопотання та оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання, роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Користуючись своїми правами, боржник звертався до державного виконавця з клопотаннями про зупинення виконавчого провадження, про передачу виконавчого документа на виконання до іншого орган ДВС, про завершення виконавчого провадження.

Вирішуючи заяви та клопотання сторін виконавчого провадження, державний виконавець зобов’язаний перевірити наявність обставин, якими вони обґрунтовані, та має право дати їм свою оцінку, з урахуванням вимог законодавства, і вирішити клопотання.

З матеріалів виконавчого провадження № 52052179, копія якого міститься у цивільній справі, вбачається, що всі три звернення АТ «УкрСиббанк» були отримані відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області отримані у короткий проміжок часу 7 - 8вересня 2016 року.

Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону (п. 12 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV).

Клопочучи перед державним виконавцем про зупинення виконавчого провадження з вказаних підстав, АТ «УкрСиббанк» не надав виконавцю доказів того, що його заява про заміну сторони виконавчого провадження прийнята судом до розгляду (т. 1 а. с. 73 – 74). Крім того, з копії заяви до суду вбачається, що підставою правонаступництва є неналежне виконання Адвокатським об’єднанням «СК «ГРУП» своїх зобов’язань по договору про надання послуг та, як наслідок, постановлення негативного для боржника рішення суду.

В ході розгляду скарги АТ «УкрСиббанк» на бездіяльність державного виконавця заявник не надав суду судового рішення щодо розгляду його заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Немає такого рішення і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у державного виконавця Пугач Н.В. не було підстав для зупинення виконавчого провадження за заявою боржника.

Крім того, рішення про зупинення виконавчого провадження виконавець мав прийняти не пізніше ніж на наступний робочий день (ч. 1 ст. 39 Закону № 606-ХІV).

Проте наступного дня, 8 вересня 2016 року, від боржника надійшла заява про виконання рішення суду, що могло бути підставою закінчення виконавчого провадження, а не його зупинення.

Щодо передачі виконавчого листа на виконання до іншого орган ДВС, то згідно ч. 1 ст. 20 Закону № 606-ХІVу разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Вказана норма Закону містить альтернативу у виборі стагувачем місця виконання рішення суду: за місцезнаходженням постійно діючого органу юридичної особи - боржника або його майна.

Отже зміна місцезнаходженням боржника не є безумовною підставою для передачі виконавчого документа іншому органу ДВС, якщо по місцю виконання знаходиться майно боржника.

У заяві АТ «УкрСиббанк» повідомив державного виконавця про зміну місцезнаходження свого постійно діючого органу, але не повідомляв про відсутність у нього майна за місцем виконання рішення, що прямо передбачено ч. 5 ст. 20 Закону № 606-ХІV,а також не заявляв клопотання про передачу виконавчого листа до іншого органу виконання.

За таких обставин деревний виконавець направив боржнику роз’яснення щодо змісту ст. 20 вказаного Закону.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав дії державного виконавця правомірними.

Крім того, суд звертає увагу, що того ж дня від боржника надійшла заява про виконання ним рішення суду.

Виконання рішення суду має наслідком закінчення виконавчого провадження та припинення здійснення всіх виконавчих дій, що виключає необхідність передачі виконавчого листа.

Щодо заяви про закінчення виконавчого провадження, то отримавши відповідне повідомлення державний виконавець мав не автоматично винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а пересвідчитися у реальності його виконання. З цією метою виконавець звернувся за додатковою інформацією, як до боржника так і до стягувача.

Оскільки стягував заперечив факт проведення з ним розрахунку, заява боржника потребувала додаткової перевірки, проте боржник помилково вважав такі дії виконавця неправомірною бездіяльністю і оскаржив її до суду.

Крім того, за змістом ст. 383, ч. 2 ст. 387 ЦПК скарга сторони виконавчого провадження визнається обґрунтованою, коли буде встановлено, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Проте у поданій до суду скарзі та в апеляційній скарзі заявник, посилаючись на неправомірність бездіяльності державного виконавця, не вказав свої права, які були порушенні.

Суд першої інстанції також не встановив фактів порушення державним виконавцем вимог Закону, які б призвели до порушення прав боржника, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції дотримався норм процесуального права і ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: