Рішення № 67739646, 13.07.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

провадження №: 2/398/1649/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"13" липня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Соколової Р.І., за участі секретаря Лісовської Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 18714 грн. 01 коп. станом на 28 лютого 2017 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 23 червня 2009 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору банк надав відповідачу кредит в сумі 1030грн. 00коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В свою чергу відповідач зобов’язався повернути банку кредитні кошти у строки передбачені кредитним договором згідно графіку платежів та сплатити відсотки за його користування та інші платежі визначені договором.

У зв'язку з тим що позичальник не виконує свої зобов’язання по кредитному договору виникла прострочена заборгованість, яка станом на 28 лютого 2017р. складає 18714грн. 01коп. та складається з:

- заборгованості за кредитом в сумі 800 грн. 49 коп.;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 13446 грн. 19 коп.;

- заборгованості за пенею та комісією за користування кредитом в сумі 3100грн. 00коп;

а також штрафів, відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, в розмірі:

- 500 грн. - фіксована частина,

- 867 грн. 33 коп. - процентна складова.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Повістка про виклик в судове засідання не була отримана позивачем, про що свідчить повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 19 червня 2017р., в зв’язку з неможливістю вручити відповідачу судову повістку, позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» запропоновано викликати ОСОБА_1 в наступне судове засідання через оголошення у газеті. 12 липня 2017р. в газеті «Урядовий кур’єр» було опубліковано оголошення про виклик ОСОБА_1 до Олександрійського міськрайонного суду на 13 липня 2017р. 9год. 00 хв. в якості відповідача у зазначеній справі.

Згідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання, перебування, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З публікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2009 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 1030грн. 00коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв’язку з неналежним виконанням боржником договірних зобов’язань, станом на 28 лютого 2017 року за кредитним договором від 23 червня 2009 року у останнього виникла основна заборгованість за кредитом в сумі 800 грн. 49 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 13446 грн. 19 коп., заборгованості за комісією та пенею за користування кредитом в сумі 3100грн. 00коп.

Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч.1 ст.638 та ст.1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Про ознайомлення із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що 23 червня 2009 року розписався у Заяві позичальника. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст.634 ЦК України.

Відтак, подавши заяву від 23 червня 2009 року, відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку.

За статтями 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність угоди між сторонами підтверджується заявою позичальника, умовами та правилами надання банківських послуг, а сума заборгованості – її розрахунком станом на 28 лютого 2017 року .

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, що передбачено ч.1 ст. 625 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, на день розгляду справи, з боку відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками, пенею та комісії за користування кредитом відповідно до положень договору, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню.

У разі порушення боржником зобов’язання він, відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України, зобов’язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Вимоги про стягнення з відповідача штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн. та 867грн. 33коп. - процентна складова, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено стягнення штрафу з позичальника при порушенні останнім строків платежів за будь-яким грошовим зобов’язанням більше ніж на 120 днів в розмірі 500грн. + 5% від суми позову.

При цьому, цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Умовами кредитно договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань щодо повернення основної суми кредиту, процентів та винагород.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено стягнення штрафу з позичальника при порушенні останнім строків платежів за будь-яким грошовим зобов’язанням більше ніж на 120 днів в розмірі 500грн. + 5% від суми позову.

За таких обставин нарахування Банком одночасно пені і штрафу здійснено з недотриманням положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Тому вимога Банку про стягнення штрафу – фіксованої та процентної складової, задоволенню не підлягає.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 17346грн. 68коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 800 грн. 49 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 13446 грн. 19 коп., заборгованості за комісією та пенею за користування кредитом в сумі 3100грн. 00коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір та понесені витрати на оплату оголошення в пресі, які підтверджуються платіжним дорученням № 0410001 від 12 липня 2017 року.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, віднесені до судових витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, тобто покладено на сторонни.

Згідно вимог ст.88 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1483 грн. 97коп. та витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в сумі 315грн. 00коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, ст.ст. 214, 215, 224 - 226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 17346 (сімнадцять тисяч триста сорок шість) грн. 68 коп. заборгованості за кредитним договором від 23 червня 2009 року, 1483 (одну тисячу чотириста вісімдесят три)грн. 97 коп. судового збору та 315 (триста пятнадцять) грн. 00коп. витрат, пов’язаних з публікацією оголошення в пресі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

Суддя Р.І. Соколова