Рішення № 67738802, 04.07.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, –

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з квітня 1989 року проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3, який помер 27.07.2012 року, на законних підставах, що підтверджується реєстрацією місця проживання у паспорті громадянина України, прийняли її в користування. Житловий будинок, у якому розміщена вказана квартира, перебуває на балансі сільської ради, є цілісним об'єктом без виділення окремих квартир. На теперішній час вона продовжує проживати у вказаній квартирі, добросовісно та безперервно більше десяти років володіє та відкрито користується даною квартирою, підтримує її в належному стані, постійно проводить ремонти, оплачує всі комунальні послуги, що не суперечить суспільним інтересам та не порушує прав інших осіб. Тому позивач просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1, згідно технічного паспорту КП "Томаківське БТІ" ДОР" станом на 16.12.2016 року, відповідно до експлікації приміщень загальна площа квартири становить 39,0 кв.м., житлова площа становить 24,30 кв.м.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2017 року позовні вимоги задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2, згідно технічного паспорту КП "Томаківське БТІ" ДОР" станом на 16.12.2016 року, відповідно до експлікації приміщень: загальна площа квартири становить 39.00 кв.м., житлова площа двох кімнат становить 24,30 кв.м.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що багатоквартирний житловий будинок №57 по вул. Центральній (Леніна) в с. Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області належав Нікопольському управлінню зрошувальних систем; на підставі рішення Вищетарасівської сільської ради №206 від 08.12.2004 року вказаний житловий будинок переданий у комунальну власність (а.с. 35 – 40).

Згідно копії довідки Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області від 15.12.2016 року №674, житловий будинок по вул. Центральній 57, с. Вищетарасівка Томаківського району знаходиться на балансі сільської ради (а.с. 8).

З 05.04.1989 року і по цей час позивачка зареєстрована проживаючою в ІНФОРМАЦІЯ_2, куди була вселена на підставі відповідного ордеру; викладене стверджується копією ордеру, копією паспорта позивачки, довідкою Вищетарасівської сільської ради від 15.12.2016 року №673 та визнано сторонами справи у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Рішенням сільської ради №240 від 10.12.2008 року мешканцям вказаного будинку надавався дозвіл на приватизацію житлових квартир. Правом на приватизацію позивачка не скористалась, дозвіл на приватизацію в квартирі АДРЕСА_3 не видавався; викладене стверджується листом Вищетарасівської сільради, копією рішення про надання дозволу не приватизацію №240 та визнано сторонами справи у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частин 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Зі змісту ст.344 ЦК України випливає, що позивач, як володілець майна, протягом всього часу володіння ним має бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. У такому випаду при вирішенні питання щодо визнання права власності на майно в порядку набувальної давності необхідно виходити із того, що задоволення таких вимог можливе лише за умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння.

Аналогічні роз’яснення містить п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»; при вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ – не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України.

Виходячи з викладеного, правильно встановивши фактичні обставини справи, колегія дійшла висновку, що позивачка має право постійного користування спірним житловим приміщенням у відповідності до положень Житлового кодексу України, користується спірним житлом у якості наймача з 1989 року і до цього часу, тому підстави для застосування ст. 344 (Набувальна давність) ЦК України відсутні.

Колегія звертає увагу, що позивачка не вирішувала питання про набуття права власності на спірне нерухоме майно в порядку приватизації, що визнано сторонами справи.

Місцевий суд фактичні обставини справи не встановив, правову природу правовідносин не з»ясував, неправильно застосував матеріальний закон, що спричинило ухвалення незаконного рішення про задоволення позову, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, –

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області – задовольнити.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2017 року – скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку.

Головуючий

Судді