Рішення № 6773215, 18.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.11.09 р.                     Справа № 14/361пд                               

за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Бі Джі Ю-інвест”,

ЄДРПОУ 32616557, м.Дніпропетровськ

до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова

компанія „Донерм”, ЄДРПОУ 13534192, м.Донецьк

до відповідача 2. Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк

„Капітал”, ЄДРПОУ 13486837, м.Донецьк

про визнання договору №54/2007 від 02.07.2007р. недійсним

                                                                       Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Хомицький В.М.-по дов.

від відповідача 1: Свенцицький О.В.-по дов.

від відповідача 2: Задрановська С.М.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями „Бі Джі Ю-інвест”, м.Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, м.Донецьк, до відповідача 2, Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк, про визнання недійсним кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. із додатковими угодами до нього, що укладені між відповідачами.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність у відповідача 1 повноважень на укладання спірного кредитного договору.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву від 28.10.2009р., в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач 2 у відзиві на позов від 04.11.2009р. №3/3636 проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач 2 посилається на наявність у представника ТОВ „Науково-виробнича фірма „Алексин” повноважень на укладання спірного договору. Одночасно, за поясненнями відповідача 2, на момент укладання кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. відповідач 1 не повідомляв банк про внесення змін до статуту, у тому числі й щодо зміни засновників товариства та обмеження повноважень його директора. Відповідач 2 також звертає увагу суду на схвалення відповідачем 1 в подальшому кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

02.07.2007р. між ТОВ „НПФ „Алексин” та відповідачем 2 був підписаний кредитний договір №54/2007, згідно з умовами якого відповідач 2 зобов’язався надати ТОВ „НПФ „Алексин” для поповнення обігових коштів кредит в сумі 6000000,00 грн. з уплатою відсоткової ставки за користування грошовими коштами згідно п.1.3 цього договору.

Згідно п.1.3 договору №54/2007 від 02.07.2007р. за користування кредитом ТОВ „НПФ „Алексин” сплачує відповідачу 2 відсоткову ставку, яка на момент укладання договору визначена у розмірі 21% річних та щомісячно корегується з урахуванням перевищення поточного індексу інфляції за відповідний період, над прогнозованим індексом інфляції, який публікується Кабінетом Міністрів України.

05.07.2007р. між ТОВ „НПФ „Алексин” та відповідачем 2 підписано додаткову угоду до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р., згідно з якою змінено п.1.1 договору та викладено останній в наступній редакції: „Банк надає позичальнику для поповнення обігових коштів та придбання цінних паперів кредит в сумі 6000000,00 грн. з уплатою відсоткової ставки за користування грошовими коштами згідно п.1.3 цього договору. Кредит надається частинами, по мірі звернення позичальника до банку”.

Згідно додаткової угоди від 27.07.2007р. до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. в рамках відкритого кредиту банк надає ТОВ „НПФ „Алексин” позику в сумі 43775,50 грн. на строк з 31.07.2007р. на цілі: оплата відсотків за користування кредитом у липні 2007р. згідно кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р.

За змістом додаткової угоди від 30.08.2007р. до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. в рамках відкритого кредиту банк надає ТОВ „НПФ „Алексин” позику в сумі 46027,58 грн. на строк з 31.08.2007р. на цілі: оплата відсотків за користування кредитом у серпні 2007р. згідно кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р.

Відповідно до додаткової угоди від 11.09.2007р. до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. в рамках відкритого кредиту банк надає ТОВ „НПФ „Алексин” позику в сумі 2550000,00 грн. на строк з 11.09.2007р. на цілі: оплата за цінні папери згідно договору комісії №Б070627/01 від 27.06.2007р.

Згідно додаткової угоди від 26.09.2007р. до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. в рамках відкритого кредиту банк надає ТОВ „НПФ „Алексин” позику в сумі 75202,16 грн. на строк з 28.09.2007р. на цілі: оплата відсотків за користування кредитом у вересні 2007р. згідно кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р.

За змістом додаткової угоди від 01.11.2007р. до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. в рамках відкритого кредиту банк надає ТОВ „НПФ „Алексин” позику в сумі 20000,00 грн. на строк з 01.11.2007р. на цілі: поповнення обігових коштів.

Згідно додаткової угоди від 14.12.2007р. до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. в рамках відкритого кредиту банк надає ТОВ „НПФ „Алексин” позику в сумі 106500,00 грн. на строк з 14.12.2007р. на цілі: поповнення обігових коштів.

22.01.2008р. сторонами було підписано додаткову угоду №1к до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р., згідно з якою внаслідок зміни найменування та банківських реквізитів позичальника було змінено преамбулу договору (зокрема, замість позичальника ТОВ „НПФ „Алексин”, визначено позичальником ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”), а також було внесено зміни до пунктів 3.1, 4.2, 4.12 кредитного договору.

Згідно додаткової угоди №2к від 01.07.2008р. до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. змінено пункти 1.2, 3.1, 4.12 договору.

Додатковими угодами від 14.10.2008р., 11.11.2008р. до кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. відповідачами змінено п.1.3 кредитного договору.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, який володіє 50% статутного капіталу товариства.

Зокрема, згідно зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм” у зв’язку зі зміною назви останнє є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин”. За змістом п.п.4.1.2 , 6.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм” одним із учасників останнього є позивач.

Як вказує позивач, розділом 8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” (в редакції, яка діяла на момент укладання спірного правочину) було передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства, а його виконавчим органом є директор.

Відповідно до п.п.”о” п.8.2.7 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” визначено, що до компетенції загальних зборів учасників відповідача 1 належить, зокрема, прийняття рішень про укладання будь-яких угод (договорів) та здійснення інших правочинів на суму, що перевищує 50000,00 грн. або її еквіваленту в іноземній валюті.

Одночасно, згідно п.8.3.12 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” директор має право самостійно укладати будь-які угоди (договори) та правочини, сума яких не перевищує 50000,00 грн. для кожного правочину (договору) або її еквіваленту в іноземній валюті.

За таких обставин, за твердженням позивача, директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” може без згоди загальних зборів учасників товариства укладати договори, сума яких не перевищує вказаного вище розміру. Як наслідок, договори, сума яких перевищує вказаний розмір, можуть укладатись директором лише за згодою загальних зборів учасників ТОВ „Науково-виробнича фірма „Алексин”, яка відповідно до п.8.2.23 статуту оформлюється в протоколі загальних зборів учасників товариства.

Враховуючи відсутність відповідного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” на укладання договору, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. із додатковими угодами до нього, що укладені між відповідачами.

Відповідач 1 згідно з відзивом на позовну заяву від 28.10.2009р. визнав позовні вимоги повністю.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 04.11.2009р. №3/3636.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 та п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Як вказувалось вище, позивач як учасник ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Донерм” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, м.Донецьк та Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк про визнання недійсним кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. із додатковими угодами до нього, що укладені між відповідачами.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. позивачем має бути доведено, яким чином цей договір впливає на його права та обов’язки.

Як встановлено судом, позивач не є стороною і учасником спірного кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р.

За змістом постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

У рішенні Конституційного Суду України N18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Отже, суд у вирішенні спорів за позовами учасників про захист прав товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, досліджує, чи уповноважений учасник на представництво інтересів товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Як встановлено судом, відповідних повноважень на представництво інтересів ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Донерм” шляхом заявлення вимог про визнання недійсним кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. позивачу не надано.

При цьому, ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, учасником якого є позивач, може самостійно захищати свої права та інтереси.

Крім цього, відповідно до положень ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину. Тобто, такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом, в разі заперечення його дійсності однією із сторін або іншою заінтересованого особою.

Зважаючи на положення ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Застосування способу реституції, повернення сторін у попередній стан при визнанні недійсною угоди є визначальним для відновлення порушеного права такого способу захисту як визнання правочину недійсним.

За висновками суду, в разі визнання спірного кредитного договору недійсним та застосування наслідків недійсності передбачених цивільним законом, останні будуть стосуватися виключно відповідачів.

Одночасно, позивач як був, так й залишиться учасником ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, його майновий статус та правове положення ніяким чином не зміниться.

За таких обставин, за висновками суду, позивачем не доведено, що укладений між відповідачами кредитний договір №54/2007 від 02.07.2007р. та додаткові угоди до нього стосуються його прав.

Крім цього, суд також приймає до уваги ті обставини, що згідно із ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. та додаткових угод до нього позивач посилається на певні обмеження в повноваженнях директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин”, встановлені статутом товариства.

При цьому, в підтвердження викладених позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” (а.с.43-52, т.1).

Як встановлено судом, вказана редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” затверджена протоколом загальних зборів учасників товариства від 26.06.2007р. При цьому, державна реєстрація змін до установчих документів проведена державним реєстратором 11.07.2007р. До цього часу діяла редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” (затверджена протоколом загальних зборів засновників від 16.12.2005р.), в якій не було передбачено певних обмежень повноважень директора товариства на укладання договорів.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про господарські товариства” зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

За змістом ст.6 Закону України „Про господарські товариства” товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Товариства підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законом.

Таким чином, за висновками суду, на момент укладання спірного правочину зміни, внесені до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Алексин” загальними зборами учасників товариства від 26.06.2007р., ще не набрали чинності, внаслідок чого обґрунтування позову з посиланням на саме ці установчі документи є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. із додатковими угодами до нього, що укладені між відповідачами, підлягають залишенню без задоволення.

При цьому, суд згідно із ст.78 Господарського процесуального кодексу України не приймає визнання відповідачем 1 позовних вимог, оскільки таке визнання суперечить законодавству та порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача 2.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями „Бі Джі Ю-інвест”, м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, м.Донецьк, Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк про визнання недійсним кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. із додатковими угодами до нього, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, м.Донецьк та Відкритим акціонерним товариством „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк.

В судовому засіданні 18.11.2009р. оголошено вступну та резролютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 18.11.2009р.

Суддя