Рішення № 6772874, 12.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.09 р.                     Справа № 16/281                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства „Олнайт” м.Маріуполь, Донецької області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 38689,97 грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Балашов Ю.В. – за довіреністю

від відповідача: Кобилецька О.С. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.09.2009р. порушено провадження по справі за позовом Приватного підприємства „Олнайт” м.Маріуполь, Донецької області до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 38689,97 грн., у тому числі суму заборгованості в розмірі 37735,20грн., 3% річних в розмірі 954,77грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 29.09.2009р. – 10год. 45хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткові накладні та довіреності на отримання товару, рахунки-фактури на оплату, несвоєчасну оплату прийнятого товару, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем було нараховано 3% річних.

          Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач надав до суду заяву від 14.10.2009р. про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 37735,20грн., посилаючись на листи-претензії за № 23/02 від 23.02.2009р. та за № 239 від 04.06.09р., а також просить стягнути суму 3% річних в розмірі 698,10грн., відсотки, нараховані згідно ст.536 Цивільного кодексу України, в розмірі 5307,44грн., суму індексу інфляції в розмірі 1660,34грн.

          Відповідач у відзиві за № 523/2799 від 14.10.09р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність у позивача права вимоги, згідно ст.530 Цивільного кодексу України, на момент звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

          Відповідно до видаткових накладних №№ ОЛ-0000526 від 29.07.08р., ОЛ-0000512 від 23.07.08р., ОЛ-0000554 від 04.08.08р., ОЛ-0000672 від 12.09.08р., ОЛ-0000222 від 15.04.08р., ОЛ-0000065 від 31.01.08р., ОЛ-0000600 від 22.08.08р., ОЛ-0000794 від 12.11.08р., ОЛ-0000683/653 від 08.09.08р., ОЛ-000780 від 31.10.08р., ОЛ-0000779 від 31.10.08р. позивач здійснив поставку товару на користь відповідача на загальну суму 81326,56грн.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України).

Таким чином, між сторонами склалися цивільні правовідносини відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представників на вказаних накладних, згідно довіреностей серія ЯОР №019638/938 від 23.07.08р., серія НМБ № 585877/1677 від 11.09.08р., серія ЯОМ № 930864 від 15.04.08р., серія НБЄ № 762147 від 30.01.08р., серія НБМ № 585542/1342 від 18.08.08р., серія НБМ № 586572/2374 від 12.11.08р., серія НБМ № 585815/1615 від 08.09.08р., серія НБМ № 586511/2313 від 31.10.08р.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату поставленого товару, які оплачені відповідачем частково в сумі 43591,36грн.

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, були направлені листи-претензії за № 23/02 від 23.02.2009р. та за № 239 від 04.06.09р. з вимогою оплатити наявну суму заборгованості за поставлений товар. Відповідь на претензію у матеріалах справи відсутня.

Таким чином, з урахуванням здійсненої оплати сума заборгованості за поставлений товар становить 37735,20грн., яка до теперішнього часу не погашена.

На момент розгляду справи Відповідач свої зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав в повному обсязі, до матеріалів справи доказів оплати товару на суму 37735,20грн. не надано, а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 37735,20грн. є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 698,10грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача розмір 3% річних складає 698,10грн., які нараховані за період з 03.03.2009р. по 15.10.2009р., з урахуванням вимог ст.530 Цивільного кодексу України.

Отже, наданий позивачем розрахунок 3% річних визнаний судом вірним та таким, що підлягає задоволенню.

В уточнених позовних вимогах позивач просить стягнути з відповідача суму відсотків, нарахованих згідно ст.536 Цивільного кодексу України, в розмірі 5307,44грн., суму індексу інфляції в розмірі 1660,34грн.

          Зазначені вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не були заявлені при подачі первісного позову, та в розумінні ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України є додатковою вимогою, про яку не йшлося в позовній заяві, тобто новою вимогою, яка має бути розглянута окремо при подачі іншого позову.

          Згідно підпункту 3.7 пункту 3 Роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. за № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачено: під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст.22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути штрафні санкції – штраф. Останні вимоги є новими, які мають бути розглянуті окремо.

За вказаних обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми відсотків, нарахованих згідно ст.536 Цивільного кодексу України, в розмірі 5307,44грн., суми індексу інфляції в розмірі 1660,34грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційного розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

          На підставі ст.ст.525, 530, 615, 625, 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Олнайт” м.Маріуполь, Донецької області до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення суми заборгованості в розмірі 37735,20грн., суми 3% річних в розмірі 698,10грн., відсотків, нарахованих згідно ст.536 Цивільного кодексу України, в розмірі 5307,44грн., суми індексу інфляції в розмірі 1660,34грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування” м.Маріуполь, Донецької області (пл.Машинобудівельників, 1, м.Маріуполь, Донецька область, 87535; ЄДРПОУ 20355550; р/р 260013025267771 в філії Іллічівського ГВ ПІБ України м.Маріуполя, МФО 334442) на користь Приватного підприємства „Олнайт” м.Маріуполь, Донецької області (вул.Гугеля, 12, м.Маріуполь, Донецька область, 87505; ЄДРПОУ 24065501; р/р 26004010293200 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005) суму заборгованості в розмірі 37735,20грн., суму 3% річних в розмірі 698,10грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 384,33грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199,78грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 12.11.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2, У справу 1

вик. Єрохіна В.В.