Ухвала суду № 67723336, 13.07.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/3413/15-ц Провадження № 22-ц/772/1790/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 50Доповідач Луценко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13 липня 2017 рокум. Вінниця

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області Луценко В.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини, стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах, припинення стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, визнання акту по факту проживання недійсним, визнання дій протиправними, відібрання та повернення малолітньої дитини за попереднім місцем проживання, відшкодування моральної шкоди та стягнення заборгованості по аліментах, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 оскаржує апеляційному порядку рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2017 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини, стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах, припинення стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, визнання акту по факту проживання недійсним, визнання дій протиправними, відібрання та повернення малолітньої дитини за попереднім місцем проживання, відшкодування моральної шкоди та стягнення заборгованості по аліментах.

Вивчаючи матеріали справи, суддею було встановлено, що апеляційна скарга повинна бути залишена без руху, у звязку з наступним.

Підпунктом 6 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за подання, зокрема, апеляційної скарги на рішення суду, у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п.21 постанови №10 від 17.10.2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

З апеляційної скарги ОСОБА_3 вбачається, що він не згоден з рішенням суду першої інстанції у частині розгляду вимог за первісним позовом (просить скасувати рішення в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів з часу звернення до суду та просить стягнути аліменти з моменту проголошення рішення) та зустрічним позовом (просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість по сплаті аліментів). За таких обставин судовий збір повинен стягуватись з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

З заяви про уточнення зустрічних позовних вимог (т.2,а.с.8-9) вбачається, що ОСОБА_3 просив суд визначити місце проживання ОСОБА_4 разом з батьком та стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 91866 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З наведеної зустрічної позовної заяви вбачається, що в ній обєднані майнові (стягнення коштів) та немайнові вимоги (визначення місця проживання).

Враховуючи, що ОСОБА_3 уточнив свої позовні вимоги 30.09.2016 року, то визначення розміру ставки, що підлягла сплаті при поданні позовної заяви, повинно проходити за правилами ЗУ «Про судовий збір» в редакції від 26.09.2015 року, що діяла на момент уточнення вимог.

Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Пунктом 1 ч.1 ст.80 ЦПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів, ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати у 2016 році, який встановлено на рівні 1378 гривень.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 повинен був сплатити 110 відсотків ставки від 1 відсотку ціни позову, а саме 1010,52 гривень та 110 відсотків ставки від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати встановленої у 2016 році, а саме 606,32 гривень, а разом 1616,84 гривень, за оскарження рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2017 року в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

З уточнених позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_2 (т.1,а.с.149-151) вбачається, що в ній обєднані вимоги майнового (стягнення аліментів з ОСОБА_3 на її користь, звільнення від сплати заборгованості по аліментах) та немайнового (визначення місця проживання) характеру.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.80 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів, ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Враховуючи, що ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно, то ціна позову за первісним позовом складає 13606 гривень (1000 гривень х 6 + 7606 гривень, від сплати яких ОСОБА_2 просила її звільнити).

Оскільки 1 відсоток ціни позову менший за 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, то ОСОБА_3 повинен був сплатити 110 відсотків ставки від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати встановленої у 2016 році (майнові вимоги) та 110 відсотків ставки від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати встановленої у 2016 році (немайнові вимоги), а всього 1212,64 гривень, за оскарження рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2017 року в частині скасування позовних вимог за первісним позовом.

Таким чином, ОСОБА_3 повинен був сплатити 2829,48 гривень.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 сплатив лише 1157,52 гривні.

Отже, ОСОБА_3 необхідно доплатити 1671,96 гривень до УК м. Вінниці (м. Вінниця) 22030001, код ЄДРПОУ 38054707, банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 31213206780002 та надати оригінал квитанції про сплату судового збору суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Оскільки, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам Закону, її необхідно залишити без руху, надавши строк на усунення зазначеного недоліку.

Керуючись ч.1 ст.121, ч.2 ст.297 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 травня 2017 року залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не пізніше пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У випадку невиконання вимог ухвали судді апеляційна скарга не буде прийнята до провадження суду апеляційної інстанції і буде повернута апелянту.

Дана ухвала судді оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Вінницької області: __ ОСОБА_5