Рішення № 6772308, 12.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.09 р.                     Справа № 9/111                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій”, м.Курахово

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма АНТЕЙ”, м.Донецьк

про стягнення 85550грн.00коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Подиновська Є.І. – представник (за довіреністю вих.№357 від 12.11.2009р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій”, м.Курахово, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма АНТЕЙ”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 85550грн.00коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 58000грн.00коп. та пені в розмірі 27505грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №22 від 04.05.2009р. з протоколом розбіжностей, специфікацію№1 до вказаного договору, видаткову накладну №РН-0000087 від 02.06.2009р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОТ №627738/52 від 29.05.2009р., рахунок-фактуру №СФ-0000031 від 29.05.2009р., претензію №01-55 від 22.07.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 28.09.2009р., 21.10.2009р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №921502 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма АНТЕЙ”, м.Донецьк в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстроване як юридична особа.

12.11.2009р. позивачем надані пояснення до позову №01-97 від 11.11.2009р., відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позову.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

04.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій”, м.Курахово та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма АНТЕЙ”, м.Донецьк укладений договір поставки №22, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується виготовити та поставити покупцю продукцію, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити її (п.1.1 договору).

Найменування, комплектація та кількість продукції обумовлюються у специфікаціях до даного договору (п.1.2 договору з урахуванням протоколу розбіжностей).

Відповідно до п.11.2 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №22 від 04.05.2009р.

Пунктом 2.1 договору передбачено умови поставки – EXW франко-склад ТОВ „Д-КЗМК” (85612, Донецька область, м. Курахово, Промзона, 69), згідно правил ІНКОТЕРМС 2000р.

Строк поставки продукції обумовлюється в специфікаціях до даного договору (п.2.2 договору).

Так, сторонами підписана специфікація №1 до договору поставки №22 від 04.05.2009р., згідно з якою сторони узгодили найменування, кількість та комплектність продукції.

Пунктом 2 специфікації визначено вартість поставляємої продукції – 140000грн.00коп. Також, п.3 специфікації встановлено форму розрахунків – розстрочення платежу в наступному порядку:

-          47000грн.00коп. – передоплата протягом 5-ти банківських днів з моменту укладання договору;

-          46500грн.00коп. – оплата в строк до 15.06.2009р.;

-          46500грн.00коп. – оплата в строк до 15.07.2009р.

Відповідно до п.4 вищевказаної специфікації сторони узгодили строк поставки продукції – протягом 20-ти робочих днів з моменту здійснення першої частини оплати.

На сплату належного до поставки товару позивачем на адресу відповідача виставлений рахунок-фактура №СФ-0000031 від 04.05.2009р. на суму 138000грн.00коп., копія якого додана до матеріалів справи (однак доказів отримання цього рахунку відповідачем суду не представлено).

За твердженням позивача, 27.05.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма АНТЕЙ” була здійснена перша частина оплати в сумі 50000грн.00коп. (про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської виписки від 26.05.2009р.), після чого на виконання умов договору та специфікації, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 138000грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000087 від 02.06.2009р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Належність вказаної накладної до предмету спору перевірена судом.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній в графі „принял на складе” та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОТ №627738/52 від 29.05.2009р. (копія довіреності залучена до матеріалів справи), на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Як зазначено вище, відповідно до п.3 специфікації після отримання продукції та здійснення першої частини платежу відповідач повинен здійснити наступні платежі: 46500грн.00коп. – оплата в строк до 15.06.2009р.; 46500грн.00коп. – оплата в строк до 15.07.2009р

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв`язку з несплатою боргу у встановлений термін, позивачем на адресу відповідача направлена претензія №01-55 від 22.07.2009р. про погашення виниклої заборгованості.

Як зазначено позивачем, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, однак 05.08.2009р. останнім здійснена часткова оплата на суму 30000грн.00коп., що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки за 04.08.2009р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив остаточну вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 58000грн.00коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 58000грн.00коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 58000грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій”, м.Курахово в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 58000грн.00коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 27505грн.00коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що за кожен день затримання оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни договору за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 27505грн.00коп. за період прострочення з 16.06.2009р. по 15.09.2009р. з урахуванням часткової оплати

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму з огляду на наступне:

Відповідно до ст.551 ч.2 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” належний до стягнення розмір пені становить 944грн.49коп. за період прострочення з 16.06.2009р. по 15.09.2009р. з урахуванням часткової оплати.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 27505грн.00коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 944грн.49коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій”, м.Курахово до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма АНТЕЙ”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 85550грн.00коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 58000грн.00коп. та пені в розмірі 27505грн.00коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма АНТЕЙ” (за адресою: 83014, м. Донецьк, вул. Левобережна, 27; р/р 26002198005741 в ДФ ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 13516136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський завод металоконструкцій” (за адресою: 85612, Донецька область, м. Курахово, Промислова зона, 69; р/р26009003079000 в ЦВ ЗАТ „Донгорбанк” в м. Донецьку, МФО 334970, код ЄДРПОУ 36261243) суму основного боргу в розмірі 58000грн.00коп., пеню в розмірі 944грн.49коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 589грн.44коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 162грн.60коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 12.11.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя