Ухвала суду № 67720479, 11.07.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6253/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 липня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна.

Уконтекстіправанасправедливийсуд,визначеного ст.7ЗаконуУкраїни«Просудоустрійі статус суддів»судовасистемазабезпечуєдоступністьправосуддядля кожноїособивідповідно до Конституції тавпорядку,встановленомузаконамиУкраїни.

Крім того, у пункті 7постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Нормамистатті 119 ЦПК Українирегламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимогст. 119 ЦПК України, а саме: у позовній заяві відсутнє зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; не долучено документ про дійсну вартість спірного майна; до позовної заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору виходячи із розміру ціни позову, визначеного виходячи із вартості спірного майна станом на час подання позову до суду.

Відповідно до норм п.2 ч.1ст. 80 ЦПК України- ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Таким чином, зазначена позивачем ціна позову повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю майна станом на час подання позову до суду.

Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

Проте матеріали позовної заяви не містять доказів про дійсну вартість спірного нерухомого майна на час подачі позову.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Оскільки з матеріалів справи неможливо визначити дійсну ринкову вартість спірного майна на час подачі позову, позивачу необхідно надати суду відомості про вартість спірного нерухомого майна для визначення дійсного розміру судового збору, який повинен бути сплачений ним за позовні вимоги майнового характеру.

Не зрозуміло з чого виходив позивач, визначивши ціну позову в розмірі 860 000,00 грн.

У звязку з цим, суд позбавлений можливості оцінити правильність сплати позивачем судового збору в сумі 8000,00 грн. згідно квитанції приєднаної до позовної заяви.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заявив такій об'єднано три позовні вимоги: майнового характеру , а саме: витребування від ОСОБА_3 об`єкта громадського харчування з торгово-офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна, 13/1, зобов`язавши його передати майно ; та дві вимоги немайнового характеру, а саме: визнання недійсними номера записів 6761097 та 7560307 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження іпотекою об`єкту громадського харчування з торгово-офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна, 13/1; визнання недійсними номера записів 9110794 та 9710761 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження іпотекою об`єкту громадського харчування з торгово-офісними та виробничими приміщеннями за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна, 13/ в якому воно знаходилось до 19.03.2015 року, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 119 ЦПК Українидо позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтями3і4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VIвизначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнямисудовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2.2. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Варто також зазначити, що згідно п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Водночас позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 640,00 грн. Зокрема це сплата судового збору за однією самостійною вимогою немайнового характеру. Разом з тим інша заявлена позовна вимога немайнового характеру не оплачена судовим збором взагалі.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Кодкласифікації доходів бюджету22030101.

Отже, судовий збір сплачується у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового та майнового характеру.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою.

Отже, враховуючи характер спору, за кожну заявлену вимогу немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 640,00 гривень.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст.119,120 ЦПК Українита зазначених недоліків.

Відповідно дост.121 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і120цьогоКодексу,абоне сплаченосудовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підставизалишенняпозовної заявибез руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючисьст.119,ст.121,208-210 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФК ФАКТОРИНГ», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватні нотаріуси Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та витребування майна - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, що не перевищує пяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6