Рішення № 6771846, 11.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.09 р.                     Справа № 28/267                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав”, м.Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ

про стягнення 9959 грн. 93 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Лукоянов О.В.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, про стягнення 9959грн. 93 коп., в т.ч. сума основного боргу в розмірі 9600грн.00коп., інфляційні витрати в розмірі 240 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 119грн.93 коп.

В обґрунтування своїх тверджень позивач посилається на видаткові накладні №РН-0000026 від 20.03.2009р., №РН-0000028 від 23.03.2009р., рахунок-фактуру №СФ-0000015 від 04.02.2009р., довіреності на отримання ТМЦ №580 від 20.03.2009р., №592 від 23.03.2009р., претензію б/н та дати.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.09.2009р. було порушено провадження по справі №28/267 та призначено її розгляд на 12.10.2009р.

16.10.2009р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява №60/10 від 05.10.2009р. про уточнення позовних вимог на загальну суму 10972 грн. 95 коп., відповідно до якої позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав”, м.Дніпропетровськ та Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ було укладено договір поставки №15/730 від 21.04.2008р., на підставі якого виникла заборгованість, таким чином позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 9600 грн. 00 коп., інфляційні витрати в розмірі 155 грн. 60 коп., 3% річних в розмірі 134грн. 92 коп., пеню в розмірі 1082 грн. 43 коп. Суд приймає до уваги збільшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 20.10.2009р. №17/1296-4412, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, оскільки позивач не надав відповідачу супровідні документи, зазначені в п. 6.1. договору, крім того, відповідач зазначив, що сума боргу їм оплачена, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних витрат та пені просить суд відмовити. Також відповідач просить припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 9600грн.00коп., оскільки борг був сплачений. Суд відмовляє в задоволенні клопотання оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог на суму оплаченого боргу.

До господарського суду Донецької області 29.10.2009р. від позивача надійшла заява №64/10 від 14.10.2009р., в якій позивач повідомив суд про те, що позивач сплатив суму боргу в розмірі 9600грн.00коп., в зв’язку з чим позивач зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 230грн.40коп., 3% річних в розмірі 135грн.71 коп. та пені в розмірі 1088грн.76 коп. Докази направлення відповідачу зазначеної заяви наявні в матеріалах справи. Суд розглядає позовні вимоги, зазначені в заяві позивача від 14.10.2009р. № 64/10.

Позивач надав заперечення на відзив відповідача.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав”, м.Дніпропетровськ, та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ був укладений договір поставки №15/730 від 21.04.2008р. (далі-договір), відповідно до умов якого позивач (далі-постачальник) зобов’язується передати в встановлений строк продукцію у власність відповідача (далі-покупець), а покупець зобов’язується відповідно з умовами даного договору прийняти цю продукцію і оплатити її (п. 1.1 договору).

Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні і інші характеристики продукції, її ціна, строки і умови поставки вказуються в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

Ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору (п. 2.1 договору).

Строки і умови поставки товару вказуються в специфікаціях (п. 5.1 договору).

Постачальник зобов'язується надати покупцеві одночасно з продукцією наступні документи: а)          рахунок; б)сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); в)накладну (у накладній обов'язкове посилання на одержувача продукції); г)податкову накладну (п. 6.1 договору).

Умови оплати обмовляються на кожну партію продукції і вказуються в специфікаціях до договору (п. 9.3 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. (п. 13.2 договору).

Суду надана специфікація №5 від 03.02.2009р. до даного договору, в якій сторони визначили асортимент продукції, ціну за одиницю виміру продукції, кількість, умови оплати, умови та строки поставки.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з специфікацією №5 від 03.02.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав”, м.Дніпропетровськ зобов’язалось поставити Відкритому акціонерному товариству „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ товар на суму 9600 грн.00коп. Відповідно до видаткових накладних №РН-0000026 від 20.03.2009р., №РН-0000028 від 23.03.2009р., виписаних на підставі рахунка-фактури №СФ-0000015 від 04.02.2009р., наявного в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав”, м.Дніпропетровськ поставило Відкритому акціонерному товариству „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ товар на загальну суму 9600грн.00коп.

Як встановлено судом, вказаний товар був отриманий представником відповідача, що підтверджується підписом в графі “отримав(ла)”, на вище зазначених видаткових накладних, що діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ №580 від 20.03.2009р., №592 від 23.03.2009р.

Суду також надані відповідні податкові накладні.

Судом встановлено, що поставка товару по вищезазначеним видатковим накладним здійснювалась відповідно до умов договору поставки №15/730 від 21.04.2008р., оскільки найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у видаткових накладних, повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Також, в вищезазначених довіреностях на отримання ТМЦ є посилання на договір №15/730 від 21.04.2008р.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

Згідно до п. 8.2 договору сторони дають згоду на застосування в процесі приймання продукції правил, що поставляється, передбаченими Інструкціями Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (П-6) і про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості (П-7).

Згідно п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. При отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов’язань з поставки товару.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов’язань щодо надання відповідачу документів, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки №15/730 від 21.04.2008р. та надав разом з товаром документи, зазначені в п. 6.1. договору. Таким чином, заперечення відповідача щодо неотримання від позивача документів, зазначених в п. 6.1. до договору до уваги не приймаються.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами оплати, відповідно до п. 3 специфікації №5 від 03.02.2009р. до договору є: оплата продукції здійснюється протягом 30 календарних днів після поставки продукції і отримання документів, вказаних в п. 6.1 договору.

Таким чином, строк оплати отриманого товару з урахуванням зазначеного пункту 3 специфікації №5 від 03.02.2009р. до договору на дату подачі позовної заяви до суду відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України є таким що настав.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надано претензію б/н та дати відповідно до якої позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар. Докази направлення претензії наявні в матеріалах справи.

Як встановлено судом, відповідач оплатив поставлений товар в розмірі 9600грн.00коп. після подачі позовної заяви до суду 13.10.2009р., що підтверджується банківською випискою. Позивач зменшив розмір позовних вимог на суму оплаченого боргу.

На підставі вищевикладеного, судом встановлений факт прострочення оплати основного боргу.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати в розмірі 1088 грн. 76 коп. за період прострочення з 24.04.2009р. по 13.10.2009р.

Відповідно до п.10.4 договору при несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 2% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1003грн.53коп. за період з 24.04.2009р. по 13.10.2009р.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 135грн.71коп. за період з 24.04.2009р. по 13.10.2009р. та інфляційні витрати в сумі 230грн.40 коп. за період з травня 2009р. по вересень 2009р.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 135 грн. 71 коп. за період з 24.04.2009р. по 13.10.2009р., інфляційних витрат в сумі 230грн.40 коп. за період з травня 2009р. по вересень 2009р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог, при цьому загальна суму позову складає 11064 грн. 47 коп. (борг – 9600грн. 00 коп., пеня – 1088грн.76коп., 3% річних -135грн.71коп., інфляційні - 240 грн.00коп.).

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 110грн.64коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №782 від 17.08.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп.

На підставі зазначеного, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню держмито в розмірі 08 грн. 64коп.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням зменшених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав”, м.Дніпропетровськ, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (м.Краматорськ, Донецька область, 84306, р/р №260053015107380 в філії „Відділення „Промінвестбанк” м.Краматорськ, МФО 334141; код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав” (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, будинок 2, корпус 5, квартира 42, ЄДРПОУ 34231077, р/р №26006060091926 в КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299) пеню в сумі 1003грн.53коп., 3% річних в сумі 135 грн. 71 коп., інфляційні витрати в сумі 230грн.40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 13 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29 грн. 21 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний завод „Спецсплав” (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, будинок 2, корпус 5, квартира 42, ЄДРПОУ 34231077, р/р №26006060091926 в КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299) на користь державного бюджета державне мито в розмірі 08 грн. 64коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.11.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя