Рішення № 6771689, 16.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.09 р.                     Справа № 14/335                               

за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”,

ЄДРПОУ 26221744, м.Донецьк в особі виробничої одиниці

„Костянтинівкатепломережа”, ЄДРПОУ 26221744, м.Костянтинівка

до відповідача Дочірнього підприємства „Аптека №271” Товариства з обмеженою

відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, ЄДРПОУ 30326437, м.Костянтинівка

про стягнення 7024 грн. 16 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Грецька О.Г.-юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Костянтинівкатепломережа”, м.Костянтинівка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Дочірнє підприємство „Аптека №271” Товариства з обмеженою відповідальністю „Обласна аптечна холдінгова компанія”, м.Костянтинівка, про стягнення заборгованості в сумі 7024,16 грн., у тому числі основний борг в сумі 3010,13 грн., інфляція в сумі 283,82 грн., три проценти річних в сумі 55,61 грн. та пеня в сумі 3674,60 грн.

Ухвалою від 21.10.2009р. було замінено неналежного відповідача по справі, Дочірнє підприємство „Аптека №271” Товариства з обмеженою відповідальністю „Обласна аптечна холдінгова компанія”, м.Костянтинівка, належним відповідачем, Дочірнє підприємство „Аптека №271” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м.Костянтинівка.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою без номера та дати, що надійшла до суду 16.11.2009р., змінив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6892,17 грн., у тому числі основний борг в сумі 3010,13 грн., інфляція в сумі 199,51 грн., три проценти річних в сумі 59,54 грн. та пеня в сумі 3622,99 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №158 від 01.10.2003р., акти на включення/виключення опалення, рахунки, акт звірки взаєморозрахунків, розрахунок суми позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера та дати, що надійшов до суду 21.10.2009р., підтвердив наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 3010,13 грн. Заперечень щодо вимог про стягнення інфляції, трьох процентів річних та пені відповідачем не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

01.10.2003р. між сторонами був підписаний договір №158 на постачання теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Згідно з п.5.1 договору №158 від 01.10.2003р. облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку.

За змістом п.5.5 договору №158 від 01.10.2003р. споживачі, що не мають приладів обліку, кількість спожитої теплової енергії визначають, як виняток, розрахунковим способом.

Згідно з умовами вказаного договору позивачем за період з січня по березень 2009р. було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 3010,13 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт постачання позивачем обсягів теплової енергії на вказану суму з боку відповідача підтверджено.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору №158 від 01.10.2003р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно до п.6.4 договору №158 від 01.10.2003р. якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

За приписом п.6.3 договору №158 від 01.10.2003р. відповідач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Таким чином, за висновками суду, сторонами в договорі №158 від 01.10.2003р. не було встановлено кінцевого терміну сплати споживачем вартості отриманої теплової енергії.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Першим документально підтвердженим зверненням позивача до відповідача з вимогою про сплату заборгованості є пред’явлення рахунків №№158 від 20.01.2009р., 13.02.2009р., 23.03.2009р., (отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується відмітками останнього).

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 3010,13 грн. всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків від 04.07.2009р. заборгованість відповідача за отриману від позивача теплову енергію становить 3010,13 грн.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з лютого 2009р. по червень 2009р. нараховано та пред’явлено до стягнення інфляцію в сумі 199,51 грн. та три проценти річних в сумі 59,54 грн.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Згідно з п.7.3.3 договору №158 від 01.10.2003р. позивачем також нараховано та пред’явлено до стягнення пеню в сумі 3622,99 грн. за період з 01.01.2009р. по 23.07.2009р.

Зокрема, в п.7.3.3 договору №158 від 01.10.2003р. сторонами було узгоджено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Нацбанку, від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, який регулює правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлені обмеження щодо розміру пені, яка може застосовуватись за згодою сторін.

Як встановлено судом, розрахунок суми пені проведений позивачем виходячи зі ставки 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ в розрахунковому періоді.

За таких обставин, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 405,02 грн., виходячи з проведеного судом перерахунку суми пені із обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України:

1)          за період з 30.01.2009р. по 13.02.2009р.: 15*3408,83*24/36500

2)          за період з 14.02.2009р. по 23.03.2009р.: 38*4535,13*24/36500

3)          за період з 24.03.2009р. по 16.04.2009р.: 24*3770,13*24/36500

4)          за період з 17.04.2009р. по 16.05.2009р.: 30*3570,13*24/36500

5)          за період з 17.05.2009р. по 14.06.2009р.: 29*3010,13*24/36500

6)          за період з 15.06.2009р. по 23.07.2009р.: 39*3010,13*22/36500

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера та дати, що надійшов до суду 21.10.2009р., підтвердив наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 3010,13 грн. Заперечень щодо вимог про стягнення інфляції, трьох процентів річних та пені відповідачем не надано.

За таких обставин, враховуючи, що позов частково доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 3674,20 грн., у тому числі основний борг в сумі 3010,13 грн., інфляція в сумі 199,51 грн., три проценти річних в сумі 59,54 грн. та пеня в сумі 405,02 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачене державне мито в сумі 702,42 грн., яке перевищує розмір державного мита, встановленого для даної категорії справ.

За таких обставин, надлишково сплачене позивачем державне мито в сумі 600,42 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Костянтинівкатепломережа”, м.Костянтинівка до Дочірнього підприємства „Аптека №271” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м.Костянтинівка задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Аптека №271” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м.Костянтинівка на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Костянтинівкатепломережа”, м.Костянтинівка основний борг в сумі 3010 грн. 13 коп., інфляцію в сумі 199 грн. 51 коп., три проценти річних в сумі 59 грн. 54 коп. та пеню в сумі 405,02 грн. 60 коп., всього заборгованість в сумі 3674 грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 54 грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 125 грн. 79 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Обласному комунальному підприємству „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Костянтинівкатепломережа”, м.Костянтинівка з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 600 грн. 42 коп.

Видати довідку.

В задоволенні решти позовних вимог Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Костянтинівкатепломережа”, м.Костянтинівка до Дочірнього підприємства „Аптека №271” Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м.Костянтинівка відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 16.11.2009р.

Суддя