Рішення № 67716698, 06.07.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2324/17 Справа № 209/4410/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.

при секретарі Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі» про захист прав споживачів

за апеляційною скаргою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі»

на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2016 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі» про захист прав споживачів. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона стала власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу № НВА 868771 від 11 листопада 2016 року. Право власності було зареєстровано приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Після придбання вказаної квартири та її реєстрації позивач постала перед фактом заборгованості попереднього власника квартири за теплопостачання. У виписці по особовому рахунку, яка надана КП КМР «Тепломережі» зазначено, що заборгованість за послуги теплопостачання станом на 01.11.2016 року становить 9683,15 грн., і це при тому, що вона лише після набуття права власності на квартиру почала отримувати ці послуги. Під час написання заяви від 07.11.2016 р. про відкриття на її ім'я особового рахунку в абонентському відділі КП КМР «Тепломережі» вона повідомляла відповідача, що не має наміру відповідати за борги попередніх власників квартири, але працівники відповідача повідомили, що ніхто заборгованість перераховувати не буде, і вони все одно будуть заборгованість покладати на неї. 21.11.2016 року КП КМР «Тепломережі» направило відповідь на заяву про відкриття особового рахунка в якій позивачу було відмовлено у перерахунку заборгованості. Вважає, що відповідач неправомірно перешкоджає у переоформленні особового рахунку на її ім'я, зараховуючи на особовий рахунок № 1080028 суму заборгованості за послуги теплопостачання за період до 11 листопада 2016 року, оскільки до зазначеного часу послуги позивач не отримувала, жодних договорів та інших правочинів або юридичних фактів, актів цивільного законодавства, рішень суду, які б створювали зобов'язання по сплаті за послуги за теплопостачання в період до 11 листопада 2016 року не укладала (а.с.2-3).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року, в якому виправлено описку ухвалою від 11 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі» про захист прав споживачів задоволенні.

Зобов'язано Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Тепломережі» виключити із суми заборгованості ОСОБА_2 за послуги теплопостачання належній їй квартири за адресою: АДРЕСА_2, заборгованість попередніх власників, що виникла до 11 листопада 2016 року.

Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.31-32).

В апеляційній скарзіапелянт,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суд 1 інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2, у задоволені позовних вимог в повному обсязі (а.с.37-42).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що 11 листопада 2016 року позивач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу набула права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1823 від 11.11.2016 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.5, 6).

07.11.2016 р. позивачка звернулася з заявою до відповідача, в якій просила виключити заборгованість, яка утворилась з вини попередніх власників квартири до часу придбання квартири; відкрити або переоформити на її ім'я особовий рахунок, як теперішнього власника квартири.

Листом від 21.11.2016 року відповідач відмовив позивачу у переоформленні особового рахунку на її імя без зарахування заборгованості за послуги теплопостачання, яка утворилася до 11 листопада 2016 року з вини попередніх власників квартири, і продовжує зараховувати на особовий рахунок № 1080028 заборгованість у розмірі 9683,15 гривень, що підтверджується копією листа відповідача, а також випискою по особовому рахунку № 1080028 (а.с.11-13).

Споживачем послуг з теплопостачання та стороною у правовідносинах з КП КМР «Тепломережі» до часу придбання квартири позивачка не була, оскільки не користувалася жодними послугами за місцем знаходження придбаної квартири.

Жодних угод (правочинів) між позивачкою та відповідачем (в тому числі договору про реструктуризацію заборгованості) не укладалось. Жодних дій, які б свідчили про взяття на себе обовязків попередніх мешканців квартири, в тому числі обовязку зі сплати боргу за теплопостачання, позивачка не вчиняла.

Факт надання відповідачем послуг саме позивачці до 11.11.2016 року, тобто до дати набуття ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_3, відповідачем не доведено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості за теплопостачання попереднього власника квартири за адресою: АДРЕСА_2, що виникла за період часу до 11.11.2016 року, не може обліковуватися за ОСОБА_2

Однак із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів в повній мірі не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Так, з урахуванням положень ст.ст. 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред'явлення позову про зобовязання виключити заборгованість за послуги.

Зобов'язання відповідачавиключити із суми заборгованості ОСОБА_2 певну суму заборгованості, нараховану за послуги теплопостачання належної їй квартири, яка виникла за період до 11 листопада 2016 року, без зазначення конкретних порушень при нарахуванні такої заборгованості та надання доказів на її спростування, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав, а саме по собі нарахування відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію, не встановлює для позивача будь-яких обов'язків.

Позивачем в позові не зазначено, які саме його права, як споживача, порушені відповідачем.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Колегія суддів вважає, що із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахованої плати заборгованості за спожите теплопостачання. Оскарження дій відповідача щодо нарахування плати за використане, поставлене тепло, які є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. А все, що зазначала позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред'явлення до неї позову про стягнення суми заборгованості. Однак, таких вимог до неї не заявлено.

Отже, колегія суддів виходить з того, що фактичні обставини, пов'язані із наявністю або відсутністю заборгованості за послуги теплопостачання підлягають доведенню при пред'явленні відповідачем позову про їх стягнення. Таким чином, сторона звернулася до суду за захистом права за відсутності його порушення іншою стороною, що свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для захисту цивільного права позивача, яке в даному випадку не порушене.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року, з винесення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, з вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі» про захист прав споживачів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді: