Ухвала суду № 67708959, 13.07.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"13" липня 2017 р.№ 916/1623/17

Суддя Смелянець Г.Є., розглянувши матеріали вх.№1726/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СКБ Технофільтр"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ново-світ"

про стягнення 961822,58 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "СКБ Технофільтр" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "Ново-світ" безпідставно перерахованих грошових коштів в сумі 961822,58 грн.

Водночас у позові ТОВ "СКБ Технофільтр" просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись при цьому на відсутність грошових коштів для сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з розясненнями, що містяться у п.3.1. постанови пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013р. №7 єдиної підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, згідно з доводами позивача, неможливість сплати ним судового збору підтверджується постановою господарського суду Черкаської області від 01.12.2015р. у справі №925/1333/15, якою ТОВ "СКБ Технофільтр" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 та листом ДПІ у м. Черкасах від 19.10.2015р. №31717/23-01-23-0209, який свідчить про відсутність грошових коштів на рахунках позивача.

Між тим, у листі ДПІ у м. Черкасах від 19.10.2015р. №31717/23-01-23-0209 міститься інформація про банківські рахунки ТОВ "СКБ Технофільтр", дати їх відкриття та закриття. Жодної інформації щодо відсутності грошових коштів на цих рахунках у вказаному листі ДПІ у м. Черкасах не міститься.

Окрім того, інформація про банківські рахунки, дати їх відкриття та закриття зазначена у вказаному листі ДПІ у м. Черкасах №31717/23-01-23-0209 станом на 19.10.2015р., тобто майже за два роки до звернення до господарського суду з даним позовом. Жодної інформації щодо рахунків позивача станом на даний час до суду не надано.

Посилання позивача на постанову господарського суду Черкаської області від 01.12.2015р. у справі №925/1333/15, як на підтвердження неможливості оплати судового збору, не приймаються до уваги господарським судом, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Отже, неплатоспроможність банкрута свідчить про недостатність активів виконати зобовязання перед кредиторами, але не свідчить про відсутність будь-яких коштів на його рахунках, або відсутність будь-якого майна.

Окрім того, протокол інвентаризаційної комісії від 17.05.2017р., інвентаризаційний опис від 17.05.2017р., акт №1 про результати інвентаризації грошових коштів від 17.05.2017р., акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 17.05.2017р., інвентаризаційний опис необоротних активів від 17.05.2017р., на які позивач взагалі не посилається, як на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, але які додані позивачем до позовної заяви свідчать, що у позивача наявна як кредиторська заборгованість, так і дебіторська заборгованість в розмірі 162247,20 грн. та відсутні грошові кошти на поточних рахунках в національній валюті.

Тобто, розмір дебіторської заборгованості є достатнім для можливості оплати судового збору у випадку його відстрочення, розстрочення або зменшення його розміру судом. Поряд з цим, відомостей щодо відсутності грошових коштів на поточних рахунках в іноземній валюті (російський рубль, долар США, Євро,), про відкриття яких зазначено у листі ДПІ у м. Черкасах від 19.10.2015р. №31717/23-01-23-0209, позивачем не надано.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст.ст.33,34 ГПК України, позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність грошових коштів для сплати судового збору за розгляд даного позову, а відтак, і наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до п.3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240000 грн.).

Між тим, доказів сплати судового збору до позовної заяви позивачем не надано, що в силу вимог п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Одночасно, господарський суд звертає увагу позивача на те, що в силу вимог ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СКБ Технофільтр" і додані до неї документи повернути без розгляду.

Додаток: позовна заява на 4 арк., з додатком документів на 23 арк. та конверт

Суддя Г.Є. Смелянець