Ухвала суду № 67705387, 03.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 липня 2017 року м. Київ К/800/5868/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «Едельвейс» до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Державна податкова інспекція в Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з підстав порушення скаржником вимог ч. 5 ст. 213 КАС України та надано строк до 14 березня 2017 року для усунення недоліків касаційної скарги.

Скаржник звернувся до Вищого адміністративного суду України із клопотанням, в якому просив відстрочити сплату судового збору або продовжити зазначений строк з підстав неможливості сплатити у визначений термін судовий збір за подання касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2017 року продовжено срок на усунення недолків до 25 квітня 2017 року.

Скаржник, на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, усунув недоліки касаційної скарги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ю- 4434-23 від 03.12.2015. Визнано протиправною та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплат) (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0025571706 від 10.11.2015. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0025581706 від 10.11.2015.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 14.11.2015 року засобами поштового зв'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «Едельвейс» було отримано рішення від 10.11.2015 року №0025571706, №0025581706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Рішення від 10.11.2015 року №0025571706, 0025581706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску були прийняті податковим органом на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема: - рішенням №0025581706 від 10.11.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.10.2013 до 24.01.2015 застосовано штраф у розмірі 13 805,11 грн. та нараховано пеню у розмірі 5 751,89 грн., на загальну суму 19 557,00 грн; рішенням №0025571706 від 10.11.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015 до 01.04.2015 застосовано штраф у розмірі 5 386,50 грн. та нараховано пеню у розмірі 217,26 грн.

В подальшому податковим органом було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «Едельвейс» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2015 №10-4434-23. Відповідно до вказаної вимоги від 03.12.2015 року №Ю-4434-23, станом на 30.11.2015 року за Товариством обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені, що становить 25 660, 28 грн. З огляду на зазначене ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що складається із наступного: недоїмка 0,00 грн; штрафи 19691,61 грн; пеня 5 968.67 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що в порушення вимог статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до позивача було двічі застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за одні і ті ж самі періоди.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 4 вказаного Закону, платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч.ч. 7, 8, 11 ст. 9 Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць. У пункті 10 тієї ж статті передбачено, що у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Згідно з ч.12 ст.9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

При цьому нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Судами встановлено, що за фактом не виконання позивачем встановленого обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного соціального внеску, податковим органом на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону, винесено рішення №0025581706 від 10.11.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.10.2013 до 24.01.2015 застосовано штраф у розмірі 13 805,11 грн. та нараховано пеню у розмірі 5 751,89 грн, на загальну суму 19 557,00 грн.; рішення №0025571706 від 10.11.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015 до 01.04.2015 застосовано штраф у розмірі 5 386,50 грн. та нараховано пеню у розмірі 217,26 грн.

В подальшому, податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2015 №10-4434-23.

Судами встановлено, що податковий орган двічі застосував до позивача фінансову санкцію одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки відповідачем вже було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017601705 від 27.10.2014, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, а саме на суму 2849,16 грн. та нараховано пеню у розмірі 0,1% від суми недоїмки, а саме на суму 105,96 грн. за період з 21.11.2013 до року, які протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунок ДПІ; № 0017631705 від 27.10.2014, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, а саме на суму 2247,49 грн. та нараховано пеню у розмірі 0,1% від суми недоїмки, а саме на суму 2108,81 грн. за період з 21.05.2014 по 27.08.2014; № 0017611705 від 27.10.2014, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, а саме на суму 2225,36 грн. та нараховано пеню у розмірі 0,1% від суми недоїмки, а саме на суму 888,94 грн. за період з 21.03.2014 по 06.05.2014; № 0017621705 від 27.10.2014, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, а саме на суму 2246,03 грн. та нараховано пеню у розмірі 0,1% від суми недоїмки, а саме на суму 2061,60 грн. за період з 23.04.2014 по 19.08.2014; № 0017591705 від 27.10.2014, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, а саме на суму 8330,96 грн. та нараховано пеню у розмірі 0,1% від суми недоїмки, а саме на суму 108,70 грн. за період з 22.10.2013 до року, які протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунок ДПІ.

Вказані суми підприємством були сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 276 від 01.12.2014, № 275 від 01.12.2014, № 274 від 01.12.2014, № 273 від 01.12.2014, 272 від 01.12.2014, № 287 від 29.12.2014, № 288 від 29.12.2014, № 289 від 29.12.2014, № 290 від 29.12.2014, № 291 від 29.12.2014 про сплату штрафів в сумі 23 173, 04 грн. Борг підприємства по заборгованості за єдиним внеском в сумі 108 782, 81 грн був сплачений в повному обсязі станом на 20.10.2014, а виплачені штрафи становлять суму 23 173, 04 грн.

Окрім того, відповідно до даних податкового органу, у обліковій карті Товариства відсутні дані щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи те, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві рішеннями від 10.11.2015 №0025571706, 0025581706 позивачу повторно застосовано штрафні санкції та пеню за періодами попередньо донарахованими рішенням від 27.10.2014 № 0017601705, № 0017631705, № 0017611705, № 0017621705, № 0017591705 та у Товариства відсутні дані щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що позовні вимоги в частині скасування рішень від 10.11.2015 №№ 0025571706, 0025581706 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Правомірним також є висновок щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4434-23 від 03.12.2015 оскільки вона винесена на підставі рішення, які визнані судом протиправними та скасовані.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «Едельвейс» до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя В.Ф. Мороз