Постанова № 67705137, 13.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/23564/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобовязання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі Пенсійний фонд), в якому просила:

-зобов'язати здійснити перерахунок її пенсії як державного службовця, що призначена в розмірі 82 відсотка від розміру заробітної плати з урахуванням усіх виплат, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки та грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів, що в сумі за січень-лютий 2011 року складає 14 745,57 грн., зазначених у Довідці Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 24 листопада 2016 року № 96-Б.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про порушення субєктом владних повноважень при перерахунку пенсії вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» (чинної на момент перерахунку пенсії 2011 рік), яка встановлювала, що «інші виплати» входять до структури заробітної плати та повинні враховуватися при визначенні розміру пенсії.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Суд зобов'язав Пенсійний фонд здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 82 відсотка від заробітної плати з урахуванням усіх виплат, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від сукупного оподаткування доходу, в тому числі сум матеріальної допомоги, індексації та 10 окладів, з подальшим урахуванням вищевказаних виплат при здійсненні нарахування пенсії, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу».

В апеляційній скарзі Пенсійний фонд ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Враховуючи клопотання сторін про розгляд справи без їх участі, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга може бути частково задоволена за наступними підставами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради.

15 лютого 2010 року їй призначена пенсія за віком, на підставі Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка була дійсна на момент призначення пенсії) у розмірі 82 відсотка від суми її заробітної плати.

При призначенні даної пенсії Пенсійним фондом не було враховано «інші виплати», на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Не погоджуючись з такими діями субєкта владних повноважень ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року (справа № 522/6802/15-а), яка набрала законної сили, зобовязано Пенсійний фонд здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням «інших виплат», які були виплачені позивачу до 2010 року включно.

У звязку з тим, що позивач продовжила працювати та у 2011 році звільнилася їй було здійснено перерахунок пенсії.

Позивач зазначає, що при здійсненні такого перерахунку відповідачем не було включено в її розрахунок «інші виплати» за січень-лютий 2011 року в сумі 14 745,57 грн., а саме: матеріальну допомогу, індексацію заробітної плати, компенсацію невикористаної відпустки та грошову допомогу в розмірі 10 місячних окладів, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Дізнавшись про порушення свого права, 24 листопада 2016 року вона звернулася із заявою до Пенсійного фонду про перерахунок її пенсії, на підставі Довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради від 24 листопада 2016 року № 96-Б (а.с.11).

Згідно цієї Довідки, у складові заробітної плати за січень-лютий 2011 року включено: матеріальну допомогу, індексацію заробітної плати, компенсацію невикористаної відпустки та грошову допомогу в розмірі 10 місячних окладів, що в сумі складає 14 745,57 грн., на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду вказаної заяви, Пенсійний фонд, рішенням від 25 листопада 2016 року № 457 відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та новим Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, не передбачено проведення перерахунків пенсій державних службовців (а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись правовими висновками Верховного Суду України, виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії із врахуванням «інших виплат», так як на ці виплати були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції про наявність у позивача права на включення «інших виплат» при призначенні пенсії відповідає статті 159 КАС України.

Водночас, при вирішенні інших позовних вимог, судом першої інстанції, допущені порушення норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Ці порушення знайшли своє відображення у тому, що суд не визначив дату, з якої позивач має право на перерахунок пенсії, а також у тому, що суд першої інстанції обрав неналежний спосіб захисту прав позивача.

Таких висновків, суд апеляційної інстанції дійшов з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи позивачу при перерахунку пенсії у 2011 році Пенсійний фонд не включив в її розрахунок матеріальну допомогу, індексацію заробітної плати, компенсацію невикористаної відпустки та грошову допомогу в розмірі 10 місячних окладів в сумі 14 745,57 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року № 2493-III та «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, у редакціях 2011 року.

Позиція апелянта полягає в тому, що «інші виплати» не входять до складу заробітної плати, а тому не можуть враховуватися при обчисленні пенсії, а також апелянт наполягає на тому, що новим пенсійним законодавством взагалі не передбачено проведення перерахунків пенсій державних службовців.

Проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

За приписами ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Так, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці»).

Структура заробітної плати включає в себе основну та додаткову заробітну плату, а також заохочувальні та компенсаційні виплати (ст.2 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» (в редакції на момент призначення пенсії), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, із яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, із яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані «інші виплати», які включені в довідку для нарахування та обчислення пенсії, та на які нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні бути включені до складу заробітної плати державного службовця і враховуватись при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 14 травня 2013 року у справі №21-125а13, від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13, від 06 листопада 2013 року у справі №21-350а13, від 04 березня 2014 року у справах №№21-3а14 та 21-14а14, від 03 червня 2014 року у справі №21-134а14, від 16 вересня 2014 року у справі №21-314а14, від 09 червня 2015 року №21-243а15.

Згідно з абз.2 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Протилежний висновок апелянта з цього приводу є безпідставним та суперечить вказаним нормам пенсійного законодавства та практики Верховного Суду України.

Щодо іншого доводу апеляції, який полягає в тому, що п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та новим Законом України «Про державну службу» не передбачено перерахунку пенсії державним службовцям, колегія суддів вважає його таким, що не заснований на законодавстві, у звязку з наступним.

Пенсійний фонд при перерахунку пенсії позивачу у 2011 році невірно розрахував її та не включив «інші виплати» в її розрахунок, що і стало підставою для звернення позивача у листопаді 2016 року за перерахунком пенсійних виплат.

Набрання з 01 травня 2016 року чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, яким визначено нові правила призначення пенсії, жодним чином не впливає на характер спірних у даній справі правовідносин, що виникли раніше.

Отже, оскільки на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення за ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» було встановлено її право на включення до заробітної плати, що враховується при визначенні розміру пенсії інших виплат, зазначена норма в межах цього спору зберігає юридичну силу й відповідно при здійсненні перерахунку призначеної позивачеві пенсії Пенсійному фонду слід врахувати суми матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки та грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів (згідно наданої нею довідки) в призначеному розмірі 82 відсотка.

Розглядаючи питання з якого часу позивач має право на перерахунок пенсії, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, помилково не визначив дату.

До таких висновків, суд дійшов, беручи до уваги наступне.

Частина 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлює, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Ураховуючи, що заяву про перерахунок пенсії із включенням «інших виплат» та відповідну Довідку подано позивачем 24 листопада 2016 року, то вона має право на перерахунок пенсії з 01 грудня 2016 року.

Переходячи до іншого порушення судом норми матеріального права, яке виразилось в тому, що дійшовши висновку про протиправність відмови Пенсійного фонду щодо включення до розрахунку пенсії позивача «інших виплат» не визнав протиправним та не скасував рішення про відмову у такому перерахунку, колегія суддів зазначає наступне.

Відмова позивачу у перерахунку пенсії оформлена відповідним рішенням.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та для повного захисту прав, свобод, інтересів позивача визнати протиправним, а також скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії від 25 листопада 2016 року № 457.

Крім того, суд першої інстанції не вирішив питання розподілу судових витрат.

Так, за подачу даного позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн. (а.с.2).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказані норми, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду документально підтверджені судові витрати.

Підставами для скасування постанови суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 статті 202 КАС України, є порушення, зокрема, норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Вбачаючи у рішенні суду першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із задоволенням позову.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2017 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобовязання здійснити перерахунок пенсії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси «Про відмову у перерахунку пенсії» від 25 листопада 2016 року № 457.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок та виплату, призначеної ОСОБА_1, пенсії, в розмірі 82 відсотка від заробітної плати, починаючи з 01 грудня 2016 року, із включенням до розміру заробітної плати інших видів виплат: матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки та грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів, що загалом складає 14 745,57 грн., на які було нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, відповідно до Довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради від 24 листопада 2016 року № 96-Б

Стягнути з бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код за ЄДРПОУ 41248812) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.Г. Ступакова