Ухвала суду № 67704730, 12.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/6592/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П.,Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод «Промприлад» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду в м.Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод «Промприлад» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду в м.Івано-Франківську звернулося в суд з адміністративним позовом до ПАТ Івано-Франківський завод «Промприлад» про стягнення заборгованості

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства Івано-Франківській завод Промприлад на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську заборгованість за період з 01.01.2017 до 31.03.2017 з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 133 418 (сто тридцять три тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 50 копійок та з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 6 028 (шість тисяч двадцять вісім) гривень 89 копійок.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ПАТ Івано-Франківський завод «Промприлад» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано суду доказів надсилання їм розрахунків, а також повідомлень по призначених наукових пенсіях. Крім того, позивачем не доведено, що вони належать до наукових установ.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ Івано-Франківський завод «Промприлад» не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, як платник страхових внесків.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 працювали у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, а ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Виключно Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обовязок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що вказаним працівникам відповідача, які не досягли пенсійного віку, призначена пенсія за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, витрати на виплату та доставку яких за період з 01.01.2017 до 31.03.2017 позивачем понесено в розмірі 88 946,34 гривень, а вказаним особам призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, витрати на виплату та доставку яких за період з 01.02.2017 до 31.03.2017 позивачем понесено в розмірі 44 472,16 гривень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач зобовязаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом вірно встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 в розмірі 44 472,16 гривень та за списком №2 в розмірі 88 946,34 гривень, за період з 01.01.2017 до 31.03.2017 в загальному розмірі 133 418,50 гривень.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обовязок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобовязаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Як встановлено судом, позивач на адресу відповідача надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів а, б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за період з 01.01.2017 до 31.03.2017 становить 133 418,50 гривень. Однак, відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період.

Загальна сума заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах понесених управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську за період з 01.01.2017 до 31.03.2017 становить 133 418,50 гривень.

При цьому, зважаючи на твердження апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що несвоєчасність направлення відповідачем розрахунку, не впливають на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам та не звільняє позивача від обов'язку їх відшкодування.

Також, судом встановлено, що працівникам відповідача ОСОБА_32, ОСОБА_33, призначена та виплачується пенсія, як науковим працівникам, у відповідності до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність.

Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Відповідно статті 3 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої діяльності.

Згідно статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів

Постановою Кабінету Міністрів України за № 372 від 24.03.2004 року, у відповідності до статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі Порядок), який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Відповідно пункту 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

У відповідності пункту 4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Згідно пункту 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як встановлено судом, працівникам відповідача ОСОБА_32, ОСОБА_33, за період з 01.01.2017 до 31.03.2017 виплачена призначена пенсія у відповідності до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою якої та сумою пенсії обчисленої згідно інших нормативно-правових актів складає 6 028,89 гривень.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську на адресу відповідача надіслані повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної працівникам відповідача відповідно Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, згідно яких визначено різницю між сумою пенсії, призначеної працівника відповідача як науковим працівникам згідно з Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку мають право особи та згідно яких відповідач зобовязаний відшкодувати за період з 01.01.2017 до 31.03.2017 витрат Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську в розмірі 6 028,89 гривень.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що несплата відповідачем понесених управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно з Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших нормативно-правових актів за період з 01.01.2017 до 31.03.2017 в розмірі 6 028,89 гривень, вчинена всупереч положень Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, Постанови Кабінету Міністрів України за №372 від 24.03.2004 року.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджено чи відповідач є підприємством, установою, організацією на яке поширюється дія Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність оскільки, предметом розгляду спірних правовідносин, що виникли у даній справі є наявність узгодженого боргу, а не правомірність отримання, зарахування стажу наукової роботи необхідний для отримання пенсії відповідно до ст.24 вказаного Закону та поширення його на позивача.

Обставини на які покликається апелянт у поданій апеляційній скарзі можуть бути предметом розгляду у справі щодо оскарження ним повідомлень про суму витрат пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність, і сумою пенсій обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ПАТ Івано-Франківський завод «Промприлад» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод «Промприлад» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року у справі № 809/582/17 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_34 судді ОСОБА_35 ОСОБА_36