Ухвала суду № 67703003, 12.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 липня 2017 року

м. Дніпро

справа № 804/15972/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Богданенко І.Ю., ознайомившись з апеляційною скаргою Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі за позовом у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» до Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,–

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСК» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2015 року №0001072201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 8376303 гривень та №0001082201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 7100745 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 05 січня 2017 року Криворізька південна об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, в зв’язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та запропоновано надати документ про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто відповідачу.

Криворізька південна об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 03 липня 2017 року повторно подала апеляційну скаргу.

Частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як підтверджується матеріалами справи, оскаржувану постанову ухвалено у письмовому провадженні.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію оскаржуваної постанови отримано Криворізькою південною об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 27 грудня 2016 року (т. 23 а.с. 29).

Отже, строк подання відповідачем апеляційної скарги розпочався 28 грудня 2016 року та закінчився 06 січня 2017 року.

Відповідно до відбитку штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, апеляційну скаргу повторно подано відповідачем 03 липня 2017 року (т. 23 а.с. 57).

В апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції та зазначає про обставини подання та повернення первинної апеляційної скарги, отримання ухвали про повернення апеляційної скарги 09 березня 2017 року; вказує, що згідно з тимчасовим кошторисом на І квартал 2017 року (затверджений 13 лютого 2017 року) кошти по коду рахунку 2800 (інші поточні видатки) були відсутні, як наслідок у інспекції була тимчасова відсутня можливість сплатити судовий збір.

Разом з цим, відповідно до копії кошторису на 2017 рік (затверджений 13 лютого 2017 року), поданої відповідачем в обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження, передбачені видатки за кодом рахунку 2800 у сумі 502080 гривень (т. 23 а.с. 65-66).

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з платіжним дорученням №391 від 21 червня 2017 року Криворізькою південною об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 23 червня 2017 року сплачено судовий збір у сумі 255371,29 гривень, апеляційну скаргу подано на 10 день після сплати судового збору (т. 23 а.с. 62).

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року) виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до статті 129 Конституції України та статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Вирішення судом питання дотримання строку на апеляційне оскарження, визнання поважними причин його пропуску і можливість поновлення залежить від конкретних обставин у кожній справі, наведених у клопотанні доводів, підтверджених відповідними засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно, у встановленому порядку подати апеляційну скаргу з дня отримання відповідачем копії оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та запропонувати Криворізькій південній об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали звернутися із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись статтями 187, 189, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року – залишити без руху та запропонувати у 30 денний строк з моменту отримання ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Копію ухвали направити Криворізькій південній об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя І.Ю. Богданенко