Постанова № 67700481, 18.05.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 року № 810/146/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетом у сумі 15640,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу у сумі 15640,00 грн. по штрафним санкціям. Враховуючи несплату відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, позивач просить стягнути його примусово.

Позивач явку свого представника у судове засідання, призначене на 18.05.2017 не забезпечив. Разом з цим, 17.05.2017 через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання від 16.05.2017 №4089/10/10-02-10 про розгляд справи за наявними матеріалами у справі та без участі представника Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Представник відповідача у судове засідання по справі 18.05.2017 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу суду із відміткою відділення поштового звязку за зазначеною адресою не проживає.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів і перебуває на податковому обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 16.05.2017 за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 15640,00 грн., який виник з наступних підстав.

25.11.2014 Головним управління ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №211/10-36-21/НОМЕР_1 від 25.11.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, а саме: встановлено факт реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних цін на законодавчому рівні, а саме було продано пляшку рому Вєхо Корсаріо Бланко 0,7 л., 37/5 % об., виробництва ОСОБА_2А.С/Пладевала, 09.07.2014 року розливу по ціні 100 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 25.11.2014 №0000003142, в той час коли Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв" мінімальна ціна на такий алкогольний напій у відповідній тарі встановлена у розмірі 116,16 грн.

З огляду на встановлені порушення та на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Київської області відповідачем прийнято рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій №000016/10-02-22-05/2248218536/300 від 19.03.2015 у розмірі 10 000,00 грн.

Вказане рішення вручене уповноваженій особі відповідача, про що свідчить розписка в отриманні на бланку рішення.

18.03.2015 Головним управління ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1В, за результатами якої складено акт від 18.03.2015 № 0670/1000/22/НОМЕР_1.

Як вбачається з вищевказаного акта, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було порушено вимоги п.2.6 Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», у звязку із нездійсненням відповідачем обліку готівки у сумі 656,50 грн. в книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі зазначеного акта Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001922202 від 02.04.2015, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу у сумі 3282,05 грн.

Корінець податкового повідомлення-рішення №0001922202 від 02.04.2015 було вручено особисто ОСОБА_1 02.04.2015, що підтверджується підписом відповідача.

Також, 11.02.2016 Головним управління ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено актвід11.02.2016 № 0670/1000/22/НОМЕР_1.

Як вбачається з вищевказаного акта, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було порушено вимоги п.2.6 Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», у зв'язку із нездійсненням відповідачем оприбуткування готівки у повній сумі фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій на суму 471,05 грн.

На підставі зазначеного акта Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000952202 від 02.03.2016, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу у сумі 2357,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення №0000952202 від 02.03.2016 було вручено особисто ОСОБА_1 02.03.2016, що підтверджується підписом відповідача.

Згідно з зворотного боку інтегрованої картки платника зі штрафних санкцій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість щодо сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, патентування та норм, які регулюють обіг готівки та застосування реєстраторів облікових операцій, становить 15640,00 грн.

Несплата відповідачем податкового боргу зі штрафних санкцій у сумі 15640,00 грн. стала підставою для звернення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи-підприємця.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Досліджуючи правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі встановленого під час перевірки факту здійснення позивачем торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої суд звертає увагу на наступне.

Підставою для такого висновку стало виявлення посадовими особами відповідача факту реалізації пляшки рому Вєхо Корсаріо Бланко 0,7 л., 37/5 % об., виробництва ОСОБА_2А.С/Пладевала, 09.07.2014 року розливу по ціні 100 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 25.11.2014 №0000003142.

За визначенням поняття, наведеним у статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" (із змінами та доповненнями) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Згідно з додатком до вказаної постанови, розмір мінімальної роздрібної ціни рому становить 442,50 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Як вказано у постанові Кабінету Міністрів України №957, мінімальна роздрібна ціна під час реалізації (продажу) горілки різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), розділений на 100 відсотків.

Отже, мінімальна роздрібна ціна на алкогольні вироби:

- пляшка рому Вєхо Корсаріо Бланко 0,7 л., 37,5 % об. Становить 116,06 грн. (442,5 х 37,5 х 0,7 : 100 = 116,16 грн.), в той час як перевіркою встановлений факт реалізації такої пляшки за ціною 100,00 грн.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу тринадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.

Оскільки позивачем було допущено порушення правил роздрібної торгівлі ромом, за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такий напій, тому, на думку суду, контролюючим органом правомірно застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф в розмірі 10000,00 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення від №000016/10-02-22-05/2248218536/300 від 19.03.2015 року про застосування фінансових санкцій, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. за факт роздрібної торгівлі ромом за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такий напій, прийняте Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київської області на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з приписами п.п.16.1.3 та 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України

Відповідно до п.2.2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями,особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з п.2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що нараховані на підставі вище вказаних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, є узгодженими.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №821-23/24 від 24.06.2015, відповідно до якої сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 10000,00 грн.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено вище, станом на 16.05.2017 податковий борг відповідача по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та норм, які регулюють обіг готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, становить 15640,00 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 15640,00 грн., що підтверджується вищевказаними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

Оскільки в порядку ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 15640,00 грн. (пятнадцять тисяч шістсот сорок грн. 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу зі штрафних санкцій за порушення законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та норм, які регулюють обіг готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.