Рішення № 6769572, 19.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.09р. Справа № 17/210-09 За позовом Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм", м. Дніпропетровськ про стягнення 262 957 грн. 28 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Дмитрашко О.О., довір. № 2/28-06 від 09.01.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм" (надалі –відповідач) суму 111 758 грн. 18 коп. основного боргу, 33 721 грн. 14 коп. індексу інфляції, 5 719 грн. 78 коп. 3% річних, 111 758 грн. 18 коп. пені, а всього 262 957 грн. 28 коп. заборгованості за порушення зобов’язань по договору № 0816 від 03.03.05р.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. В призначене судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, оскільки наявна достатність матеріалів справи для винесення рішення у справі, а ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача вказану у позовній заяві. До того ж, в матеріалах справи наявні докази про належне повідомлення останнього про час та місце судового засідання.

Ухвалою голови господарського суду від 29.10.09р. строк вирішення спору за заявою судді продовжено до 08.12.09р.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

встановив:

03.03.2005 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (абонентом) було укладено договір № 0816 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язався надати абоненту послуги водопостачання та водовідведення, а останній, в свою чергу, сплачувати наданні послуги щомісячно до 10-го числа місяця слідую чого за розрахунковим, де кількість використаної відповідачем води та стоків визначається згідно показників повірених та опломбованих приладів обліку використання води та стоків, при цьому зняття показань приладів обліку здійснюється не менше одного разу на місяць представником позивача (п.п. 1.1, 2.1, 2.4, 5.3 Договору).

Відповідно до приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов цього ж договору позивачем належним чином надані абоненту відповідні послуги, за які останній, в порушення взятих на себе зобов’язань, розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача станом на 31.08.08р. утворився борг в розмірі отриманих послуг на суму 111 758 грн. 18 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами обстеження та який на час розгляду спору відповідачем не оплачений.

Відтак, між сторонами по справі, на підставі зазначеного договору, виникли господарські зобов’язання, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобов’язань позивач нарахував абоненту розмір встановленого індексу інфляції за спірний період у сумі 33 721 грн. 14 коп. та суму 5 719 грн. 78 коп. - 3% річних, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За умовами п. 6.2 Договору в разі існування заборгованості відповідач повинен сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 1,0% від суми боргу, що підлягає оплаті за кожен день прострочення починаючи з 11-о числа місяця, наступного за розрахунковим.

На підставі зазначеного вище, позивач нарахував ВАТ "Дніпрофарм" пеню, яка з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій " від 20.05.1999 року № 686-ХІV за період 11.09.08р. по 10.04.09р. скоригована (зменшена) до 100% вартості неоплачених відповідачем послуг водопостачання та водовідведення, становить суму 111 758 грн. 18 коп.

Аналіз матеріалів справи та чинного законодавства вказує на правомірність нарахованого МКВП "Дніпроводоканал" розміру пені, який не перевищує 100% загальної суми боргу.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Водночас, документи долучені до матеріалів справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду від 24.05.2006 року порушено провадження про банкрутство відповідача, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а 15.06.2006 року в газеті "Урядовий Кур’єр" опубліковано оголошення про банкрутство, на теперішній час провадження у справі перебуває на стадії розпорядження майном.

При цьому, господарський суд з урахуванням приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а положення статті 12 цього ж Закону встановлюють, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію пеню, яка стосується вимог, зобов’язань, які підпадають під поняття мораторію.

Вище вказані обставини та наведені вимоги чинного законодавства, дозволяють стверджувати про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Враховуючи те, що порушення строків оплати отриманих послуг сталося протягом 2008 року, тобто після введення мораторію, отже його дія на виконання спірних зобов’язань не розповсюджується, до того ж нарахування за зобов’язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та ведення мораторію, припиняється згідно з частиною 1 ст. 23 названого вище Закону лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх вимог.

У відповідності із ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

За викладених обставин, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм" (49005, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 12, ЄДРПОУ 01973118) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-а, ЄДРПОУ 03341305) суму 111 758 грн. 18 коп. (одинадцять тисяч сімсот п’ятдесят вісім грн. 18 коп.) основного боргу, 33 721 грн. 14 коп. (тридцять три тисячі сімсот двадцять одна грн. 14 коп.) індексу інфляції, 5 719 грн. 78 коп. (п’ять тисяч сімсот дев’ятнадцять грн. 78 коп.) 3% річних, 111 758 грн. 18 коп. (одинадцять тисяч сімсот п’ятдесят вісім грн. 18 коп.) пені, 2 629 грн. 57 коп. (дві тисячі шістсот двадцять дев’ять грн. 57 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –17.11.09р.