Вирок № 67692389, 23.06.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2268/17

1-КП/415/414/17

ВИРОК

Іменем України

23.06.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Кадацької Д.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Новий Мир Совєтського району Кримської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого у магазині «1000 дрібниць», одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

встановив:

07 березня 2017 року, приблизно об 11 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи на території подвір?я, за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_5, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав металеві швелера, у кількості 6 штук, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/334е від 12 квітня 2017 року, 4197 гривень 60 копійок, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілої ОСОБА_1, зокрема, металевих швелерів, у кількості 6 штук, на території подвір?я, за місцем свого колишнього мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_5, що він на той час арендував у потерпілої ОСОБА_1, 07 березня 2017 року, в денний час, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_1 майнова шкода не відшкодована, що зобов?язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості, у зв?язку з чим, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 щодо відшкодування завданої злочинними діями майнової та моральної шкоди визнає в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_2 працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.58), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, наявність на утриманні дітей неповнолітнього віку доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, та синів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.60-64).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та відсутність відшкодування останньої, і, одночасно, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.1 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується у побуті, має на утриманні 5 дітей неповнолітнього віку, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, беручи до уваги активну поведінку обвинуваченого щодо розкриття інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків від скоєного та думку потерпілої ОСОБА_1 під час судового розгляду, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства та без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилось.

Процесуальні витрати по справі

у сумі 351 гривня 84 копійки (а.с.25), пов'язані із залученням експертів, під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/334е від 12 квітня 2017 року (а.с.22-24), у зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди,

в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

З урахуванням вищевикладенного, суд вважає за необхідне повністю задовольнити позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 «Про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних злочином»: майнової шкоди в сумі 4197 гривень 60 копійок, і моральної шкоди в сумі 2000 гривень, зокрема:

майнова шкода, на підставі ст.1166 ЦК України, підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі 4197 гривень 60 копійок, оскільки, вказана сума визначена в наданих до суду документах та доведена висновком судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/334е від 12 квітня 2017 року, який підтверджує розмір заподіяних злочинними діями матеріальних збитків, та іншими матеріалами кримінального провадження, крім того, зазначена сума знайшла своє відтворення у судовому засіданні і обвинуваченим ОСОБА_2 не оспорюється,

моральна шкода, на підставі ст.1167 ЦК України, підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі 2000 гривень, оскільки, в судовому засіданні було встановлено, що внаслідок скоєння обвинуваченим ОСОБА_2 злочину відносно потерпілої ОСОБА_1, останній заподіяно моральні страждання, які виявились у душевному переживанні та поглибленому хвилюванні, у звязку з руйнуванням приміщення господарчого призначення, і, відповідно, викраденням належного тій майна, в тому числі, і у зв'язку з тим, що внаслідок скоєння обвинуваченим ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, потерпіла ОСОБА_1 зазнала стресу, переляку, остраху та інших негативних явищ, з приводу надання в користування житла, в тому числі, і подальшого спілкуванням з оточуючими з зазначеного питання, а також, зазнала переживань з приводу вчиненого злочиннного діяння, яким було порушено її конституційне право на власність, та беззахисності знаходження громадянина в суспільстві, і хвилювань щодо відповідальності перед родиною в цій частині, крім того, після скоєння злочину потерпіла ОСОБА_1 втратила нормальний ритм життя та змушена була тривалий час відновлювати свій, як фізіологічний, так і психологічний стан, порушення якого пов?язано зі спогадами з дитинства, оскільки, крадіжку було скоєно з будинку її батьків, який їй дістався у спадщину, у зв'язку з чим, на думку суду, між неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_2 та заподіяною потерпілій ОСОБА_1 моральною шкодою є безпосередній причинний звязок, і потерпіла ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, і її порушене право підлягає судовому захисту, а завдана моральна шкода відшкодуванню, крім того, зазначений у позові розмір моральної шкоди, на думку суду, виходячи з вимог закону та встановлених судом фактів, з урахуванням тривалості та характеру моральних страждань, заподіяних безпосередньо потерпілій ОСОБА_1, засад виваженості, та, враховуючи ступінь провини відповідача (обвинуваченого ОСОБА_2І.), знайшів своє відтворення у судовому засіданні, і, вказана сума, на переконання суду, відповідає принципу розумності та справедливості, а також, ступеню душевних страждань, тяжкості і характеру спричиненої заявникові моральної шкоди, і, крім того, обвинуваченим ОСОБА_2 у визначеній частині, не оспорюється.

Речовий доказ по справі:

фрагмент металевого швелера, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 (а.с.39,41),

підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_1

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

351 (триста п'ятдесят одну) гривню 84 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1:

в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, 4197 (чотири тисячи сто дев'яносто сім) гривень 60 копійок,

в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, 2000 (дві тисячи) гривень.

Речовий доказ по справі:

фрагмент металевого швелера, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1,

повернути потерпілій ОСОБА_1

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: