Ухвала суду № 67692001, 10.07.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3556/17

1-кс/405/1311/17

УХВАЛА

"10" липня 2017 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12016120000000167, клопотання слідчого ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч.1 ст. 263 КК України, за участю прокурора Гаврилюка Р.В., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч.1 ст. 263 КК України, а саме у вчиненні кримінального правопорушення кваліфікуючими ознаками якого є зберігання, придбання, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.

Так, 08.07.2017 в період часу з 06:06 год. по 08:30 год. в ході проведення обшуку домоволодіння розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Соколовська, 25, за місцем проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в кімнаті № 1, вищевказаного будинку було виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на пістолет «ZORАКІ» МСЮ. 914-8 № 110065, який згідно висновку експерта № 225 від 08.07.2017, являється вогнепальною зброєю придатною для стрільби.

Прокурор під час розгляду клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять достатніх доказів причетності ОСОБА_2 до кримінального правопорушення та існування оголошених ризиків. Крім того, підозрюваний має сталі соціальні звязки, постійне місце проживання, а тому просив обрати більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт.

Підозрюваний під час розгляду підтримав позицію захисника, вказавши, що буде виконувати всі вказівки досудового розслідування.

Заслухавши учасників та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

08.07.2017 о 09:30 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

08.07.2017 року ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали справи за клопотанням слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке 19.12.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120000000167.

Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти громадської безпеки: зберігання, придбання, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом обшуку, висновком експерта (а.к. 21-24,26-27, 28-33).

Інші доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 є тяжким, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п.1 та 3 ст.177 КПК України, враховуючи можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчать про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду; можливість підозрюваним впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися та інших підозрюваних.

Інші ризики матеріалами клопотання не доведені.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням наявних у підозрюваного соціальних звязків, постійного місця проживання, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його соціальних звязків та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

клопотання слідчого ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, 13.08.1992 р.н, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 06 години 06 хвилин 08.07.2017 р. до 06 години 06 хвилин 05.09.2017 р.

Визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 80000 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12016120000000167 від 19.12.2016 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.

Розяснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали 05.09.2017 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 11.07.2017 року о 09.10 год.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В. Загреба