Постанова № 67688109, 10.07.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3708/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/600/17 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 10.07.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: ОСОБА_1;

представника особи, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2017 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, місце роботи: тимчасово не працює; проживаючу за адресою: Україна, АДРЕСА_1;

визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучені грошові кошти у розмірі 4400 доларів США повернуто ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2017 року о 09 год. 40 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянка України ОСОБА_3, яка прибула до України з КНР, м. Пекін, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом № 288, обрала за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор». Після перетину нею «білої лінії» у ОСОБА_3 було виявлено 15 148 доларів США. За протоколом вилучено 4400 доларів США, решту грошових коштів у сумі 10748 доларів США, пропущено пасажирові.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2017 року, громадянку України ОСОБА_3, визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучені грошові кошти у розмірі 4400 доларів США повернуто ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України Київська митниця ДФС просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2017 відносно громадянки України ОСОБА_3 в повному обсязі та постановити нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України, застосувавши до неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень та конфіскації затриманої по справі валюти у сумі 4400 доларів США.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Оцінюючи на правовій підставі докази, суд першої інстанції виходив із того, що громадянка України ОСОБА_3 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не зверталася.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції в повній мірі врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, прийшов до правильного висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти.

Під час розгляду апеляційної скарги знайшли своє підтвердження наступні обставини.

З 05 квітня 2014 року по 28 березня 2017 року ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4 працювали акторами в компанії «ОСОБА_5 ОСОБА_2 ЛТД» та отримували заробітну плату у розмірі 1200 доларів США в місяць, що стверджується довідкою з місця роботи (а.с. 32-33).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення факту, що вилучені валютні кошти є особистою власністю ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_4, які прямували разом, а саме заробітною платою, що стверджується матеріалами справи.

Суд першої інстанції вірно посилається на п.10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95, від 1949 року яка ратифікована законом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де вказано: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Під час розгляду Апеляційної скарги було встановлено, що ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, пояснила, що наміру приховати гроші або уникнути декларування в неї не було, все сталось випадково через неуважність, свою вину визнає в повному обсязі та щиро розкаюється.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин апеляційним судом не встановлено.

Для вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Висновок про звільнення порушника від додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього предмета правопорушення можливий за сукупності умов, а саме: правопорушник здійснив правопорушення з необережності, без приховування предмета, порушив правила проходження (проїзду) через «зелений коридор»; порушник перемістив предмет (грошові кошти) для власного використання (оплати проживання, харчування, лікування), і цей предмет має безсумнівно підтверджене законне походження та загалом може бути законно переміщений через митний кордон України за умови письмового декларування; предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами; порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді не сплати митних платежів.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи особу винного, природу походження та мету використання грошових коштів, майновий стан правопорушника, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушення положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянку України ОСОБА_3 та її родину, «індивідуальний надмірний тягар».

Приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для громадянки України ОСОБА_3, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятої постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2017 року щодо ОСОБА_3, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ