Рішення № 67686881, 11.07.2017, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

провадження №2/279/27/17

Справа № 279/6216/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

у складі головуючого судді Волкової Н.Я.

з секретарем Прокопчук І.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом про поділ спільного з відповідачем майна, вказавши, що з 30.10.2004 року по 26.08.2014 року перебувала з ним в шлюбі. У 2010 року ними було придбано автомобіль марки MERCEDES-BENZ 208 фургон малотоннажний р.н.з. АМ4506ВВ. Просила здійснити поділ вказаного майна, стягнути з відповідача на її користь компенсацію 1/2 вартості автомобіля.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом про визнання спільної сумісної власності на належну позивачеві 1/3 частину житлового будинку №68 по вул..К.Маркса м.Коростень, розподіл вказаного майна між сторонами та визнання за ним права власності на 1/6 частину будинку, вказавши, що зазначена частина будинку належить позивачеві як спадкове майно, однак за час їх шлюбу її вартість суттєво збільшилась за рахунок вкладення спільних грошових та трудових затрат.

В судовому засіданні сторони свої вимоги підтримали, вимоги іншої сторони не визнали.

Позивач ОСОБА_1 пояснила, що під час шлюбу з відповідачем було придбано спірний автомобіль, яким користується відповідач, тому вона бажає отримати компенсацію своєї частини. Зустрічний позов не визнала та пояснила, що спірну частину будинку вона успадкувала у 1999 року. Частина була перебудована, однак переобладнання документально не оформлено. Було замінено вікна, проведено утеплення, заміна даху за її кошт та кошти її матері. Відповідач в будинку проживав, в ремонтних роботах допомагав лише фізично.

Відповідач первісний позов не визнав, зазначивши, що автомобіль придбав за власні кошти, тому не бажає сплачувати позивачеві компенсацію за його частину, зустрічний позов підтримав та пояснив, що належну позивачеві частину будинку повністю перебудували, на що фактично витрачались його кошти. В результаті вартість та розмір частки значно збільшились. Чи була проведена реєстрація перебудови, йому не відомо. В будинку він не зареєстрований.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані ними докази та проаналізувавши їх в сукупності, судом встановлено наступне:

Між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна, придбаного під час шлюбу та майна, вартість якого збільшилась внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, який регулюється положеннями глави 7 Сімейного кодексу України (далі: СК України), ст.368 Цивільного кодексу України (далі: ЦК України).

Згідно ст.60,ч.2 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об′єктом права спільної сумісної власності подружжя. Закон (ст.368,ч.3 ЦК України) зазначає, що майно, набуте подружжям за час їхнього шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Стаття 55 СК України передбачає, що майно набуте до шлюбу та в порядку спадкування є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, однак ст.62 СК України передбачає можливість визнання такого майна спільною сумісною власністю подружжя (істотне збільшення майна, яке було власністю одного з подружжя, у своїй цінності (вартості) внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох).

Згідно ст.10,ч.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторони перебували в шлюбі з 30.10.2004 року по 26.08.2014 року. У цей період 24.04.2010 року було придбано автомобіль марки MERCEDES-BENZ 208 фургон малотоннажний р.н.з. АМ4506ВВ, право власності на який зареєстровано на відповідача (свідоцтво серії САА 844910). Проведеною автотоварознавчою експертизою визначено вартість вказаного майна, яка становить 95829,00 грн..

Право власності на 1/3 частину будинку №68 по вул.К.Маркса м.Коростень позивачем набуто в порядку спадкування у 1999 році. Проведеною будівельно-технічною експертизою встановлено, що вартість вказаної частини суттєво збільшилась, буди здійснені самовільні добудови.

Однак відповідачем не представлено жодних доказів того, що збільшення вартості належної позивачеві частини майна відбулось саме за час їх шлюбу та за рахунок спільних грошових або трудових затрат сторін чи його особистих.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем своїх зустрічних вимог, тому задоволенню вони не підлягають.

Враховуючи, що відповідач не погодився на сплату позивачеві половини вартості автомобіля та набуття одноособової власності на нього, то позовна вимога позивача підлягає частковому задоволенню, шляхом визнання за сторонами права власності на 1/2 ідеальну частину спірного майна. Крім того, позивачем не ставиться вимога про припинення її права на автомобіль після отримання відповідної компенсації.

Понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно до розміру задоволеної частини її вимог. Позивачем представлено докази понесення витрат лише на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,6,11,15,60,209,212-218 ЦПК України, ст.57,60,62,70 СК України, ст.368 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Поділити спільне майно у виді автомобіля марки MERCEDES-BENZ 208 фургон малотоннажний 1999 року випуску VIN WDB9013611P894214 р.н.з. АМ4506ВВ між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати на ОСОБА_1 та ОСОБА_6 права власності на 1/2 ідеальну частину автомобіля марки MERCEDES-BENZ 208 фургон малотоннажний 1999 року випуску VIN WDB9013611P894214 р.н.з. АМ4506ВВ.

В решті вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна подружжя відмовити.

Арешт на автомобіль MERCEDES-BENZ р.н.з. АМ4506ВВ, накладений ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16.04.2015 року, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 234 (двісті сорок три) гривні 20 копійок понесений судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а стороною, яка не була присутня в судовому засіданні під час його проголошення - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Суддя Волкова Н.Я.

копія згідно з оригіналом