Постанова № 67685722, 10.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Справа№ 910/23706/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

представників

Позивача Сайко Ю.В.

Відповідача не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 по справі №910/23706/16 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомрайс"

до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної

адміністрації

про стягнення 364 391, 41 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 по справі №910/23706/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомрайс» суму основного боргу в розмірі 199800 грн 00 коп, інфляційну складову боргу в сумі 148251 грн 60 коп, 3 % річних у сумі 16339 грн 81 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5465 грн 87 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Калатай Н.Ф., апеляційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 по справі №910/23706/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду 29.05.2017.

29 травня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, представник позивача подав додаткові документи по справі.

29 травня 2017 року судове засідання не відбулося, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному.

Розпорядженням від 06.06.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням з 01.06.2017 судді Калатай Н.Ф. у відпустці.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 06.06.2017, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. яка не є головуючим суддею у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до свого провадження та призначено до розгляду 26.06.2017.

23 червня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, представник позивача клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 відкладено розгляд справи до 10.07.2017.

В судове засідання 10.07.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

24 грудня 2013 року між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та ТОВ «Інкомрайс» (постачальник) укладено договір № 136 на закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується у грудні 2013 року поставити замовнику товар: код 28.21.1 за ДКПП ДК 016-2010 - печі та пічні пальники, частини до них (Жарочна шафа ШЖЕ-3 трисекційна, 380В) (далі - товар), а замовник прийняти і оплатити його.

Згідно з п. 3.1 Договору сума договору становить 199 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 33 300,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах відтермінування платежу за поставлений товар на строк до 90 (дев'яносто) календарних днів, після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та видаткової накладної, підписаної уповноваженою особою замовника.

Термін поставки товарів: грудень 2013 року (п. 5.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач передав, а Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації прийняло товар загальною вартістю 199800,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині оплати належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 199800,00 грн.

Положенням ст. 265 Господарського кодексу України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення зазначеної статті кореспондуються з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Доводи апелянта, що останній не отримав товар за Договором колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, прийняття відповідачем товару підтверджується видатковою накладною №54 від 27.12.2013, яка засвідчена підписами представників сторін та їх печатками.

Колегія суддів звертає увагу, що автентичність відтиску печатки відповідача останнім не заперечується, докази про втрату зазначеної печатки підприємства, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами в матеріалах справи відсутні.

Крім того, факт поставки товару позивачем та отримання товару відповідачем за видатковою накладною №54 від 27.12.2013 підтверджується складеним Державною фінансовою інспекцією в місті Києві актом № 031-30/868 від 26.05.2015 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в Управління освіти Дніпровської районної в м. Києва державної адміністрації за період з 01.03.2014 по 01.04.2015.

Більш того, апелянтом надано належним чином засвідчену копію договору відповідального зберігання №13-2013 від 27.12.2013, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу на зберігання (на безоплатній основі) товар, а саме: жарочна шафа ШЖЕ-3 трисекційна, 380В в кількості 20 шт. на суму 199800,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 27.12.2013.

Колегія суддів зазначає, що зазначений товар аналогічний товару переданому відповідачу, відповідно до видаткової накладної № 54 від 27.12.2013.

З вищенаведеного вбачається, що після отримання відповідачем товару по договору поставки №136 від 27.12.2013, згідно з видатковою накладною №54 від 27.12.2013, останній передав його на зберігання відповідачу на підставі договору відповідального зберігання №13-2013 від 27.12.2013. Зазначені обставини також встановлені актом № 031-30/868 від 26.05.2015 Державної фінансової інспекції в місті Києві в ході проведення позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в Управління освіти Дніпровської районної в м. Києва державної адміністрації за період з 01.03.2014 по 01.04.2015.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що факт виконання умов договору ТОВ «Інкомрайс», в частині передачі відповідачу та прийняття Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації товару загальною вартістю 199800,00 грн, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не є підставою для звільнення від оплати за отриманий товар, в разі якщо поставка такого товару відбулась.

Посилання апелянта на відсутність в останнього товару та відмову позивача передати товар відповідачу, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки зазначені обставини не відносяться до спірних правовідносин, а виникли внаслідок неналежного виконання позивачем умов договору відповідального зберігання №13-2013 від 27.12.2013.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 по справі №11/446).

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 по справі №910/23706/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 по справі №910/23706/16 залишити без змін.

2.Матеріали справи №910/23706/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець