Рішення № 67684919, 27.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017Справа №910/6991/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ СТЕЙТ"

до: комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва"

про: стягнення 85 214,70 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Авраменко О.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Дацюк І.І. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ СТЕЙТ" до комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" про стягнення 82 823,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 року порушено провадження у справі №910/6991/17.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором підряду, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 78 048,78 грн.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому щодо наявність заборгованості перед позивачем підтвердив .

Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 78048,78 грн - суму основного боргу, 1256,59 грн - пеню, 4876,52 грн - інфляційні втрати, 1032,81 грн - 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача про збільшення позовних вимог прийнята Господарським судом міста Києва.

В судовому засіданні 13.06.2017 року оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 27.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2016 між комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будтех Стейт" (підрядник) укладено договір підряду №450 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. Договору підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати роботи з капітального ремонту віконних рам заміни вікон житлового будинку (далі об'єкт), який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Астраханська, 25 та здати закінчені роботи в установлений цим договором строк, а замовник зобов'язався прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно з п.3.1 Договору договірна ціна визначена в Додатку 2, що є невідємною частиною даного договору, розрахована відповідно до державних будівельних норм, є динамічною і складає 78 048,78 грн.

Відповідно до узгодженого сторонами календарного графіку будівельних робіт, дата початку робіт - 09.12.2016 та дата закінчення робіт - 27.12.2016 року.

Згідно з п.12.1.Договору передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом прийнятих робіт у порядку встановленому нормативними актами України та цими договорами.

Пунктом 12.3.Договору після завершення виконаних робіт підрядник надає замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт (формат КБ-2в) - локальний кошторис, довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів.

Відповідно до п.12.12.Договору, якщо замовник не розрахувався за виконанні роботи або не сплатив інші суми, належні підряднику, згідно з договором за наявності коштів на резервному рахунку, підрядник, попередньо повідомивши замовника, має право припинити передачу замовнику закінчених робіт, невикористаних матеріальних ресурсів та іншого майна. Порушення строків передачі закінчених робіт у цьому разі вважається таким, що спричинено з вини замовника і передбачає відшкодування витрат підрядника, зумовлених цим порушенням.

Згідно п.12.13. Договору розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (КБ-3, КБ-2в) щомісячно.

Пунктом 12.14.Договору документи при виконанні роботи та їх вартість складається і підписується підрядником та передається замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконанні роботи на протязі 3-х банківських днів, при наявності коштів на реєстраційному (бюджетному) рахунку.

Відповідно до п.3.4. Договору оплата робіт згідно з цим Договором здійснюється замовником після прийняття робіт і підписання акту прийняття виконаних робіт.

Пунктом 3.5.Договору передбачено, що оплата робіт за цим договором здійснюється замовником згідно п. 3.4 даного Договору та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. №117 на підставі довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів усіма сторонами у порядку, встановленому даним договором при наявності коштів на

реєстраційному рахунку.

Судом встановлено, що позивачем виконані роботи за Договором на суму 78 048,78 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2016 року від 28.12.2016 року (форма КБ-3).

Вказані акт та довідка підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені їх печатками, а тому приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем робіт у грудні 2016 року на суму 78 048,78 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк, встановлений п.3.5. Договору, відповідачем не виконано, наявність заборгованості не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 78 048,78 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договорами позивач просить суд стягнути з відповідача 1032,81 грн - 3 % річних, 1256,59 грн - пеню, 4876,52 грн - інфляційні втрати.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1032,81 грн - 3 % річних, нарахованих з суми боргу 78 048,78 грн за період з 04.01.2017 року по 13.06.2017 року та в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 4876,52 грн, нарахованих з суми боргу 78 048,78 грн за період з 04.01.2017 року по 13.06.2017 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1256,59 грн. пені з суми боргу 78048,78 грн за період з 04.01.2017 року по 13.06.2017 року.

Пунктом 1 ст.546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.14.9.Договору при невиконанні чи неналежному виконанні замовником своїх зобов'язань по п. 3.6 та п. 3.7 договору він сплачує підряднику штраф у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу (при наявності коштів на реєстраційному рахунку) за кожний день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період. Крім того, загальна сума штрафу не може перевищувати 0,1% від суми договору.

З урахуванням визначеного у статті 549 Цивільного кодексу України поняття неустойки фактично пунктом 14.9 договору передбачена відповідальність у вигляді пені.

Слід зазначити, що укладений сторонами договір не містить пунктів 3.6 та 3.7 договору, за порушення яких встановлена відповідальність у вигляді сплати пені або штрафу.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, в договорі не передбачено зміст пунктів, за порушення яких на відповідача покладається відповідальність у вигляді сплати пені, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1256,59 грн безпідставні та задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" (02002, м.Київ, вул. Челябінська, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 39606435) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХ СТЕЙТ" (01004, м.Київ, вул.Крутий узвіз, будинок 6/2 А, код ЄДРПОУ 40534736) 78 048 (сімдесят вісім тисяч сорок вісім) грн 78 коп - суми основного боргу, 1032 (тисячу тридцять дві) грн 81 коп - 3 % річних,4876 (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 52 коп - інфляційні втрати та 1576 (тисячу п'ятсот сімдесят шість) грн 41 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 07.07.2017 року