Рішення № 67684748, 04.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2017р. Справа № 905/1172/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Н.А.Паюновій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Прогрес”, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 18121 грн. 31 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з’явився.

від відповідача: представник не з’явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.07.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма “Прогрес”, м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 18121 грн. 31 коп., з яких сума інфляційних втрат у розмірі 14 497 грн. 05 коп. та сума 3 % річних у розмірі 3 624 грн. 26 коп.

Ухвалою суду від 25.05.2017р. господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі, розгляд справи призначений на 07.06.2017р.

Ухвалою суду від 07.06.2017р. господарським судом Донецької області розгляд справи було відкладено на 04.07.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором підряду №09-940 від 22.06.2012р. від 22.06.2012р. щодо оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого у позивача виникли підстави для нарахування суми інфляційних втрат та 3% річних. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 16, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач про судові засідання 07.06.2017р. та 04.07.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на зворотному боці зазначених ухвал та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про його отримання 30.05.2017р. та 20.06.2017, однак у засідання суду представника не направив. 06.06.2017р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо виконання відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017р. по справі №905/1909/16. Крім того, у зазначених письмових пояснення ТОВ Фірма «Прогрес» просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач, у свою чергу, про судові засідання 07.06.2017р. та 04.07.2017р. був повідомлений належним чином, про що свідчать штампи поштових відправлень на зворотному боці зазначених ухвал та повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про його отримання 15.06.2017р., однак у засідання суду представника не направив. 07.06.2017р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 07.06.2017р.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.07.2016р. господарським судом Донецької області прийнято рішення по справі №905/1909/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Прогрес» основного боргу у розмірі 120 808 грн. 72 коп., 3 % річних у розмірі 9 969 грн. 20 коп., інфляційних втрат у розмірі 107 209 грн. 44 коп. та 3 569 грн. 81 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмолено.

12.08.2016р. господарським судом Донецької області виданий відповідний наказ про примусове виконання рішення суду у справі №905/1909/16.

Рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1909/16 станом на теперішній час є чинним.

Як вбачається зі змісту судового рішення у справі №905/1909/16 вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням у повному обсязі відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду №09/940 від 22.06.2012р.

Судовим рішенням у справі №905/1909/16 встановлено наступне.

«… 22 червня 2012 року між сторонами був укладений договір підряду №09/940, згідно з п.1.1 якого Підрядник (позивач) зобов’язався на свій ризик виконати визначену цим договором роботу за завданням Замовника, а Замовник (відповідач) – прийняти і оплатити такі роботи.

За правовою природою укладений договір є договором підряду і підпадає під правове регулювання глави 61 (ст.ст. 837-864) Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання та до повного виконання. (п. 13.2. договору)

Згідно п.1.4. договору загальна вартість робіт за договором становить 2 100 169,20 гривень.

Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються “Кошторисом” та “Договірною ціною”. (п.3.1. договору)

Ціна договору неодноразово змінювалась шляхом підписання додаткових угод у зв’язку зі зміною обсягів робіт.

Так, Додатковою угодою №2 від 25.09.2012 встановлено ціну договору у розмірі 1 953 228,00 гривень.

Позивач виконав передбачені договором роботи у листопаді 2012 – лютому 2013 року на загальну суму 143 870,88 гривень, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (ф.КБ-2В) № 80 від 30.11.2012, № 200 від 31.01.2013, № 201 від 31.01.2013, № 208 від 28.02.2013, № 210 від 28.02.2013, № 402 від 30.04.2013 та довідками про вартість виконаних робіт за типовою формою КБ-3.

Акти підписані Замовником без зауважень, а тому суд вважає, що роботи були виконані належним чином.

Остаточну оплату виконаних робіт Замовник проводить протягом 5-ти банківських днів за фактично виконаний обсяг робіт після підписання акту приймання виконаних робіт і отримання рахунку на оплату. (п.4.5. договору)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 23 062,16 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 93304 від 06.03.2013, тому сума неоплачених робіт у розмірі 120 808,72 гривень є його боргом…»

«..Позивачем нараховані 3% річних в розмірі 9 969,20 гривень за період з 01.08.2013 по 30.04.2016 року, інфляційні втрати в розмірі 108 727,85 гривень за той самий період.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи “ЛІГА Закон”, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань”, інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року та приписи статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань”, господарський суд дійшов висновків, що розмір нарахованих позивачем 3% річних є вірним, а інфляційних втрат завищеним.

За здійсненим господарським судом перерахунком, сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 107 209,44 гривень…».

За таких обставин, господарським судом Донецької області під час вирішення справи №905/1909/16 встановлено, що матеріалами справи доведено факт прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати виконаних робіт за договором підряду №09/940 від 22.06.2012р., тому прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 120 808 грн. 72 коп., 3 % річних у розмірі 9 969 грн. 20 коп., інфляційних втрат у розмірі 107 209 грн. 44 коп.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.2.6. Постанови Пленуму вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, враховуючи викладене, станом на момент прийняття рішення господарським судом Донецької області, факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт за договором підряду №09/940 від 22.06.2012р. на суму 120 808 грн. 72 коп., не доказується знову при вирішенні цієї справи.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, основна сума боргу за судовим рішенням по справі №905/1909/16 у розмірі 120 808 грн. 72 коп. відповідачем не погашена (не сплачена) та виконавцем не стягнута, доказів зворотного суду надано не було.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної норми закону нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з 01.05.2016р. по 30.04.2017р. на загальну суму 3624 грн. 26 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично невірним, на підставі чого суд зробив власний розрахунок. Фактично розмір 3% річних за вказаний період складає 3 617 грн. 61 коп.

У зв’язку з вищевикладеним, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 3 617 грн. 61 коп., а в частині стягнення 3 % річних в сумі 6 грн. 65 коп. є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт у розмірі 14497 грн. 05 коп. за період з 01.05.2016р. по 30.04.2017р.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань”, відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Крім того, індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично невірним, на підставі чого суд зробив власний розрахунок інфляційних втрат. Фактично розмір інфляційних втрат дорівнює 14714 грн. 86 коп.

Враховуючи те, що відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 14497 грн. 86 коп.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат було здійснено за допомогою програмного забезпечення “Ліга Закон”.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст. 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 34, ч.3 ст.35, 43, 49, 75 ст.ст.82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (код ЄДРПОУ 00210602, місцезнаходження 84306, Донецька область, місто Краматорськ, ПАТ «Енергомашспецсталь») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Прогрес» (код ЄДРПОУ 23427161, місцезнаходження 87504, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Мартенівська, будинок 16) інфляційні втрати у сумі 14 497 грн. 05 коп., 3% річних 3 617 грн. 61 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1599 грн. 41 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 04.07.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2017р.

Суддя Ю.С. Мельниченко