Постанова № 67684444, 06.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року Справа № 913/69/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постанову від 15.03.2017 Донецького апеляційного господарського судуу справі№913/69/16 господарського суду Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"простягнення 63 087 518,48 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Єгоров В.І. (дов. від 14.04.17)

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення заборгованості в розмірі 63087518,48грн, з яких основний борг у сумі - 34035168,96грн; 3% річних у сумі - 2162631,50грн; інфляційні витрати в сумі - 26889718,02 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області (суддя Масловський С.В.) від 28.03.2016 позов задоволено частково: провадження в частині стягнення 34 035 168, 96грн основної заборгованості припинено; стягнуто з відповідача 2 162 631, 50грн 3% річних, 26 889 718, 02грн інфляційних втрат та 84 134, 93грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили 15.04.2016 місцевим господарським судом видано відповідний наказ. Наказ дійсний для пред'явлення до виконання по 17.04.2017.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.06.2016 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу за № 51336134.

Відповідач звернувся до суду з заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2016 на 5 (п'ять) років.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Якушенко Р. Є.) від 03.08.2016 заяву ПАТ "Луганськгаз" задоволено частково; виконання рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2016 по справі № 913/69/16 відстрочено строком на 6 (шість) місяців - до 03.02.2017 (з урахуванням ухвали господарського суду Луганської області про виправлення описки від 11.08.2016).

ПАТ "Луганськгаз" 24.01.2017 звернулось до суду з заявою про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2016 про стягнення 2 162 631, 50грн 3% річних, 26 889 718, 02грн інфляційних втрат та 84 134, 93грн судового збору строком на 10 (десять) років.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Масловський С. В.) від 09.02.2017 заяву відповідача задоволено частково; виконання рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2016 розстрочено терміном на 5 (п'ять) років зі сплатою рівними частинами щомісячно 485 608, 07 грн. у період з лютого 2017 року по грудень 2021 року включно та у січні 2022 року - 485 608, 32 грн.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2017 у складі: Колядко Т.М., Ломовцева Н.В., Татенко В.М. ухвалу господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду про надання розстрочки скасувати, відмовити ПАТ "Луганськгаз" у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення по справі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" у відзиві просить постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду про надання розстрочки залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 28.03.2016 стягнуто з відповідача 2162 631, 50грн 3% річних, 26 889 718, 02грн інфляційних втрат та 84 134, 93грн судового збору. Після набрання рішенням законної сили господарським судом першої інстанції видано відповідний наказ

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Одночасно, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка виконання рішення суду, як вважає Конституційний Суд України, означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками, тощо) визначаються судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Судами також встановлено, що Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", визначено, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є квітень 2014 року і на момент розгляду заяви відповідача проведення антитерористичної операції триває.

Наявність цієї обставини ускладнює здійснення боржником господарської діяльності через перебування його в зоні проведення АТО та збільшення дебіторської заборгованості споживачів, які знаходяться на непідконтрольній території (станом на 31.12.2015 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складала 482 187 тис. грн., станом на 30.09.2016 вона зросла до 971 232 тис. грн), а проведення за власний рахунок ремонтних робіт пошкоджених через обстріли об`єктів газопостачання з метою зменшення негативного небалансу природного газу призвело до погіршення фінансового стану боржника, що підтверджується копіями Актів технічного обстеження та копіями Розрахунків об'ємних витрат газу, що витікає із аварійного пошкодження газопроводу. Крім того, заявником підтверджено, що загальна сума втрачених основних засобів за результатами інвентаризації складає 311 807 240, 60 грн.

З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку про наявність виключних обставин, які ускладнюють здійснення господарської діяльності боржника через перебування його в зоні проведення АТО.

Судами також встановлено, що відповідачем вживались заходи стосовно врегулювання та покращення свого майнового стану, оскільки останній звертався до Прем'єр-Міністра України зі спільним зверненням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" та підприємств теплопостачання і теплоенергетики Луганської області, до Міністра фінансів України про збільшення обсягу субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, до Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо перегляду тарифу на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та іншими.

Крім того, відповідачем вживаються заходи щодо проведення розрахунків з позивачем, зокрема, ПАТ "Луганськгаз" основний борг сплачено, а предметом стягнення є проценти річних та інфляційні втрати.

Судами встановлено, що матеріалами справи підтверджено, що боржник не ухиляється від виконання свого зобов'язання, а надана розстрочка виконання рішення дасть йому можливість погасити заборгованість без негативних наслідків для майнового стану підприємства. При цьому, негайне виконання судового рішення може призвести до зупинки господарської діяльності боржника, неможливості відновлення пошкоджених газопроводів та забезпечення природним газом споживачів Луганської області, що створить загрозу зупинення функціонування багатьох підприємств та може призвести до гуманітарної катастрофи. З огляду на викладене, не приймається до уваги твердження касатора на недотримання судами балансу інтересів сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди обгрунтовано дійшли висновку про надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу господарського суду першої інстанції про надання рострочки, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову від 15.03.2017 Донецького апеляційного господарського суду у справі №913/69/16 господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

С. Бакуліна