Ухвала суду № 67683226, 12.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

12 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/6596/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Заверуха О. Б., перевіривши апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 803/1839/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2017 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском особою, яка подала апеляційну скаргу, строку апеляційного оскарження та надано тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 79005 1268253 3 особа, яка подала апеляційну скаргу копію зазначеної ухвали отримала 12 червня 2017 року.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, особою, яка подала апеляційну скаргу, подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що фінансування витрат Ковельської ОДПІ здійснюється по мірі надходження з Державного бюджету коштів, а до дня усунення недоліків на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, кошти по класифікації витратної частини по коду 2800 "Інші витрати" були відсутні.

Дослідивши доводи апелянта, вважаю наведені в заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Відтак, доводи апелянта стосовно відсутності коштів для сплати судового збору на момент першого звернення з апеляційною скаргою не є поважними причинами для поновлення строку на звернення до суду.

Стосовно поновлення строку при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Європейський Суд з прав людини в рішенні "Рябих проти Росії" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Також в рішенні "Пономарьов проти України" суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином вважаю, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обгрунтованих причин порушує принцип правової визначеності.

З системного аналізу положень ст. 186 КАС України слідує, що особа повинна подати апеляційну скаргу у визначений процесуальним законодавством строк, а у випадку його пропуску з поважних причин - в найкоротший час після того, як відпали обставини, які об'єктивно перешкоджали своєчасному поданню такої скарги.

Відповідно до ст.108 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду з цією апеляційною скаргою, однак, вважаю, що проміжок часу, який сплинув з моменту першого звернення до суду з апеляційною скаргою вважається пропущеним строком на апеляційне оскарження рішення суду у відповідності до ст.186 КАС України.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалу про залишення первинної апеляційної скарги без розгляду було постановлено 12 квітня 2017 року, а повторну апеляційну скаргу апелянт направив до суду лише 23 травня 2017 року та не надав жодних пояснень та доказів наявності обставин, які перешкоджали подати скаргу в період до 23 травня 2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на викладене вважаю, що причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою є не поважними, а тому підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, отже у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 160, 165, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 803/1839/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

СуддяО. Б. Заверуха