Ухвала суду № 67682642, 04.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2017 рокусправа № 804/1941/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

за участю представників:

позивача: - Ларіна І.О. дов від 29.06.2017, Дан С.І. дов від 20.05.2017

відповідача: - Філіппова А.В. дов від 07.10.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року

у справі № 804/1941/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Лінде Газ Україна»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Лінде Газ Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2015 року № 0003072204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про порушення ПАТ «Лінде Газ Україна» податкового законодавства, викладені в акті перевірки, що став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, є безпідставними, оскільки надані до перевірки документи в їх сукупності у повній мірі свідчать про здійснення позивачем господарських операцій у відповідності до укладених договорів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 адміністративний позов задоволено. Постанову суду мотивовано тим, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем подані всі необхідні документи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Відповідач наполягає на тому, що в ході перевірки не підтверджено реальність здійснення господарської операції згідно договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» і ТОВ «Терміт ЛВП», що, в свою чергу, свідчить про відсутність права на формування податкового кредиту.

Судом першої інстанції не враховано, що за умовами договору, укладеному позивачем з ТОВ «ОА «Пантера-Гранд», охорона об'єктів здійснюється у м.Дніпропетровськ, в м.Київ, м.Калуш Івано-Франківської області, с.Курахово Донецької області власними силами співробітників ТОВ «Охоронне агентство «Пантера-Гранд», при цьому кількість цілодобових постів охорони складає 15, в той час як згідно зі звітом 1-ДФ за І квартал 2015 року кількість працівників ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» становить 12 осіб, що свідчить про фактичну неможливість надання позивачеві послуг з охорони. Крім того, суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача про відсутність в актах здачі-прийняття робіт позивача з ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» обов'язкових реквізитів, які б відображали суть наданих, що не дає можливості прослідкувати факт надання послуг та виконання робіт; до актів по виконанню охоронних послуг не надані звіти щодо фактичного виконання послуг, які б містили фактичні дані про результати їх поетапного виконання, зокрема, не надано звіту з зазначенням графіків чергування, облаштування пропускного режиму, та не надано кошторисну документацію щодо обрахунку вартості виконаних робіт (послуг).

Також відповідач вважає, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача стосовного наявної податкової інформації щодо ТОВ «Терміт ЛВП», виходячи з якої послуги позивачу ТОВ «Терміт ЛВП» фактично надати самостійно не могло, а відтак ПАТ «Лінде Газ Україна» їх не придбавало.

Представник відповідача в судовому засідання підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що доводи відповідача про невідповідність актів здачі-приймання робіт вимогам законодавства є безпідставними, оскільки у актах здачі-приймання робіт зазначено місце та адреса складення документу, об'єкту, а також всі інші реквізити, наявність яких вимагає чинне законодавство.

Також позивач вважає безпідставним посилання відповідача на взаємовідносини ТОВ «Терміт ЛВП» з його контрагентом ТОВ «Меркурінс», оскільки судом першої інстанції вірно зауважено, що зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства, вчинені його контрагентами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ПАТ «Лінде Газ Україна» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» за період лютий, квітень, травень 2015 року, ТОВ «Кріо Інтер Трейдінг» за період лютий 2015 року, ОСОБА_5, ТОВ «Дніпро-Техноцентр» за період квітень 2015 року, ТОВ «Терміт ЛВП» за період травень 2015 року.

За результатами перевірки складений акт № 1858/22-04/5761850 від 24.09.2015.

Перевіркою встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у лютому, квітні, травні 2015 року у розмірі 100121 грн., що призвело до завищення рядка 19 (відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) по декларації за:

- лютий 2015 року у сумі 25893,27 грн.;

- квітень 2015 року у сумі 29763,73 грн.;

- травень 2015 року у сумі 44463,70 грн.

Як зазначено в акті перевірки контролюючим органом не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПАТ «Лінде Газ Україна» із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПАТ «Лінде Газ Україна» операцій по ланцюгу постачання з ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» за період лютий, квітень, травень 2015 року, з ТОВ «Терміт ЛВП» за період травень 2015 року на загальну суму ПДВ 100121 грн.

На підставі вказаного акту перевірки № 1858/22-04/5761850 від 24.09.2015 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003072204 від 23.10.2015, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100121 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

За визначенням, наведеним п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з'ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Згідно пп.«а» ч.1 п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За положеннями п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1 п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.7 ст.207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

За правилами п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Зазначені вище контрагенти позивача - ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» та ТОВ «Терміт ЛВП» на час здійснення господарських операцій з позивачем мали статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагентів позивача в ході виконання укладених з позивачем господарських договорів.

У ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також в абз.1 п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (в редакції на період, який перевірявся), визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, позивач (замовник) мав господарські відносини:

- з ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» (Охорона) за договором на охорону стаціонарних об'єктів № 120713 від 12.07.2012, за умовами якого Замовник передає, а Охорона приймає під охорону об'єкти, а саме: територію, приміщення та товарно-матеріальні цінності, що знаходяться на такій території та/або у приміщеннях за адресою вказаною у дислокації, силами співробітників ТОВ «Охоронне агентство «Пантера-Гранд» (а. с.74-77).

Згідно з дислокацією охорона об'єктів здійснюється у м.Дніпропетровськ, в м.Київ, м.Калуш Івано-Франківської області, с.Курахово Донецької області (а. с.79).

При цьому Додатковою угодою від 01.01.2015 до вказаного договору внесено доповнення, відповідно до якого охорона має право для виконання охоронних послуг залучати третю особу, яка має ліцензію на надання відповідних послуг (а. с.80).

- з ТОВ «Терміт ЛВП» (Виконавець) за договором про надання транспортно-експедиторських послуг і послуг спецтехніки № 10/03 від 10.03.2015, за умовами якого Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника виконувати роботи з перевезення вантажів Замовника і надавати послуги спецтехніки по цінах, зазначених у специфікаціях, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги (а. с.60-63).

На підтвердження виконання вищевказаних договорів поставки позивачем надано до суду наступні первинні документи, які були також предметом дослідження контролюючим органом в ході проведеної перевірки, щодо правовідносин:

- з ТОВ «ОА «Пантера-Гранд»: акти здачі-прийняття (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, що свідчать про оплату позивачем послуг з охорони, акти звірки взаємних розрахунків (а. с.79-140);

- з ТОВ «Терміт ЛВП»: специфікації, акт здачі-прийняття (надання послуг), довідка про вартість виконаних робіт, податкова накладна, платіжні доручення, що свідчать про оплату позивачем транспортно-експедиторських послуг і послуг спецтехніки послуг, акт звірки взаємних розрахунків (а. с.64-71).

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій надання послуг, виконання робіт за вказаними договорами з контрагентами, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, виписані вказаними контрагентами і які за приписами Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту платника податків, відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 22.09.2014 № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Доводи відповідача про недоліки актів здачі-прийняття робіт позивача з ТОВ «ОА «Пантера-Гранд», а саме: не зазначення об'єкту, на якому виконувались роботи з зазначенням адреси та не зазначення місце складання документу, спростовуються безпосереднім змістом цих актів (а. с.89-92), в яких зазначені обов'язкові реквізити.

Щодо посилань відповідача, що ці акти містять лише загальне найменування робіт та їхньої вартості без конкретизування: які саме роботи було виконано, їх види та опис; конкретні обсяги та напрями за якими вони проводилися; кількість відпрацьованих годин; перелік та обсяги використаних ресурсів та частина їхньої вартості, що включена до вартості робіт; також відсутня інформація щодо місця та способу їх проведення; залучення техніки для проведення робіт, апеляційний суд зауважує, що форма актів здачі-прийняття робіт чинним законодавством не встановлена, тому суб'єкти господарювання можуть складати такі акти на свій розсуд з урахуванням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та п.2.4 наведеного вище Положення № 88.

Доводи відповідача про ненадання до вказаних актів по виконанню охоронних послуг звітів щодо фактичного виконання послуг, які б містили фактичні дані про результати їх поетапного виконання, зокрема, не надано звіту з зазначенням графіків чергування, облаштування пропускного режиму, та не надано кошторисну документацію щодо обрахунку вартості виконаних робіт (послуг), апеляційний суд не приймає в якості обґрунтування нереальності відповідних господарських операцій, оскільки, по-перше, на законодавчому рівні не встановлено обов'язкового надання для підтвердження господарської операції з охоронних послуг зазначених документів з метою підтвердження формування податкового кредиту з податку на додану вартість, крім того, складені на виконання означеного вище договору з ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» первинні документи, як встановлено вище, є достатніми для підтвердження факту надання відповідних послуг і настання у зв'язку цим відповідних правових наслідків.

Стосовно висновків відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Терміт ЛВП» апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, такі висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на податковій інформації, згідно з якою вказаний платник податків знаходиться на обліку в Лівобережній ОДПІ в 9 стані, вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель; згідно зі звітом 1-ДФ за І квартал 2015 року кількість працівників ТОВ «Терміт ЛВП» становить 2 особи, основні засоби відсутні, з липня 2015 року до контролюючих органів не звітує; податковий кредит ТОВ «Терміт ЛВП» сформовано за рахунок єдиного постачальника ТОВ «Меркурінс» (код ЄДРПОУ 39503762), що знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, стан платника 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та згідно з даними ЄРПН зареєстровано 1 податкову накладну на постачання інжинірингових послуг; декларація з ПДВ за травень 2015 року не визнана як податкова, тому, за твердженням відповідача, послуги позивачу ТОВ «Терміт ЛВП» фактично надати самостійно не могло, а відтак ПАТ «Лінде Газ Україна» їх не придбавало.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням, наведеним в п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача, тим більш по ланцюгу постачання, не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

При цьому апеляційний суд зауважує, що посилання податкового органу на відсутність у ТОВ «Терміт ЛВП» трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій з транспортно-експедиторських послуг і послуг спецтехніки, само по собі не свідчить про нереальність таких операцій, адже підприємство-виконавець може здійснювати реальні господарські операції та не обов'язково має бути безпосереднім виробником послуги (робіт).

Наявні в матеріалах справи документи в їх сукупності підтверджують факт надання позивачеві в межах укладеного, обумовленого виробничою необхідністю, договору з ТОВ «Терміт ЛВП» відповідних послуг і використання цих послуг в господарській діяльності позивача.

Крім того, жодною нормою законодавства України не передбачений обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

В свою чергу, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу постачання, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з ТОВ «Терміт ЛВП» було одержання позивачем податкової вигоди.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини не є свідченням того, що господарські відносини між позивачем та вказаними контрагентами не мали реального характеру.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість висновків акту перевірки щодо формального складання первинних документів щодо надання послуг, виконання робіт по операціям з контрагентами ТОВ «ОА «Пантера-Гранд» та ТОВ «Терміт ЛВП», і, як наслідок, порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі №804/1941/16 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко