Ухвала суду № 67682621, 27.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2017 рокусправа № 804/7173/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Тімофєєв А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Магнітні технології»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року

у справі № 804/7173/16

за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнітні технології»

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнітні технології», в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову (а.с.54), просила стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, які його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення наявного у нього податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 90247,78грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість, у останнього утворився податковий борг у загальному розмірі 90247,78грн. Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом ще 04.11.2014 на наявний у відповідача на той час податковий борг виставлено податкову вимогу від 04.11.2014 №525-25. За наслідками застосованих до відповідача заходів стягнення податкового боргу вказаний борг не погашений.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що станом на час розгляду справи відповідач має податковий борг з податку на прибуток у розмірі 90247,78 грн., який є узгодженим і який відповідач самостійно не погасив, отже зазначений податковий борг з податку на прибуток у розмірі 90247,78 грн. підлягає стягненню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі. Відповідачем до апеляційного суду подані додаткові документи на підтвердження наявності грошових коштів на електронному рахунку платника податку, які можуть бути спрямовані на погашення податкового боргу, а також копії податкових декларацій з податку на додану вартість та платіжних доручень, з яких вбачається, що за період 2015-2017 роки відповідачем нараховано податку на додану вартість в загальному розмірі 902692,00 грн. і сплачено до бюджету 1079534,00 грн., і з огляду на які відповідач вважає себе сумлінним платником і не вважає себе боржником.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Магнітні технології» (код ЄДРПОУ 36571756) зареєстрований рішенням Виконкому Криворізької міської ради №1424000000000527 від 03.07.2009 та перебуває на обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

За розрахунком позивача станом на час прийняття судом першої інстанції відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 90247,78 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, визначених підприємством самостійно в поданій ним податковій декларації з цього податку за серпень 2016 року.

Згідно податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року від 19.09.2016 №9171725490 відповідачем визначено суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 234972 грн. (а.с.16).

Відповідачем частково сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: 114878,22 грн. згідно з платіжним дорученням №7625642 від 23.09.2016, 15000,00 грн. - згідно з платіжним дорученням №8781996 від 30.11.2016, 5700,00 грн. - згідно з платіжним дорученням №9287606 від 04.01.2017, які зараховані контролюючим органом в рахунок погашення грошових зобов'язань, визначених підприємством в поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року.

Крім того, ТОВ «Магнітні технології» подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9221061587 від 01.10.2016 за жовтень 2016 рік, в якій відповідач самостійно визначив суму від'ємного значення з цього податку у розмірі 9146,00грн., яку зарахував у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (а.с.59).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість відповідно до поданої податкової декларації від 19.09.2016 №9171725490 станом на час прийняття рішення судом першої інстанції складає 90247,78 грн., що відповідачем в установленому порядку не спростовано.

Твердження відповідача про відсутність податкового боргу з посиланням на визначені відповідачем самостійно податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період червень 2015 року - червень 2017 року в загальному розмірі 902692,00 грн. і проведену оплату до бюджету в загальному розмірі за цей же період в сумі 1079534,00 грн., апеляційний суд не приймає в якості належних доказів в розумінні ст.70 КАС України, оскільки в межах даної справи розглядається спір про стягнення податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою в повному обсязі самостійно визначених в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року і визначений станом на момент прийняття судом першої інстанції рішення - 21 березня 2017 року.

Обставини, які виникли після вказаної дати не є такими, що впливають на правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, отже подані відповідачем додаткові докази не стосуються предмету доказування.

Крім того, слід також враховувати, що сплачені відповідачем до бюджету грошові кошти зараховуються позивачем в рахунок зменшення боргу минулих періодів згідно з черговістю його виникнення відповідно до правил, встановлених п.87.9 ст.89 ПК України.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, є помилковим посилання відповідача на той факт, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 у справі №804/4506/16 вже стягнуто з відповідача податковий борг з податку на додану вартість, який повторно стягується позивачем з ТОВ «Магнітні технології» в означеній справі.

Податковий борг з податку на додану вартість, який стягнуто за рішенням суду у справі №804/4506/16, виник у зв'язку із несплатою ТОВ «Магнітні технології» у встановлені законом строки узгоджених грошових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість №9049619492 від 06.04.2016 та №9080633979 від 19.05.2016 та нарахованої контролюючим органом пені, в той час як податковий борг у даній справі № 804/7173/16 виник через несплату у встановлені законом строки узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до поданої відповідачем податкової декларації від 19.09.2016 №9171725490, тобто за інших підстав.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що позивачем вірно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, яка залишилась несплаченою відповідачем по податковій декларації за серпень 2016 року №9171725490 від 19.09.2016, в розмірі 90247,78 грн.

Отже у зв'язку з несплатою відповідачем у законодавчо встановлені строки грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначених відповідачем самостійно в податковій декларації за серпень 2016 року визначена позивачем сума 90247,78 грн. в розумінні Податкового кодексу України є податковим боргом.

При цьому оскільки податковий борг у відповідача виник саме у зв'язку з несплатою у встановлені строки грошових зобов'язань, самостійно визначених в податковій декларації з податку на додану вартість, визначена позивачем заборгованість є узгодженою.

На час прийняття судом першої інстанції рішення доказів сплати відповідачем вказаної суми податкового боргу матеріали справи не містять.

За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За визначенням в пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.59.3, 59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На підставі наведеної норми ст.59 ПК України позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» №525-25 від 04.11.2014 про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 45317,37грн., яка вручена особисту директору ТОВ «Магнітні технології» (а.с.15).

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України).

Відповідно до абз.2 пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, а саме: джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, зокрема, п.87.3 ст.87 ПК України, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).

У відповідності до пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стосовно посилання відповідача про наявність у нього коштів на електронному рахунку, які можуть бути спрямовані на погашення податкового боргу, апеляційний суд зазначає, що наведеними вище нормами встановлений певний порядок погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування, виключно в межах якого має діяти як контролюючий орган, так і платник податків.

Крім того, слід враховувати, що відповідно до п. 200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Також згідно п.2 постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються у Державній казначейській службі.

За правилами п.200-1.5 ст.200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Виходячи з наведеного, враховуючи законодавчо встановлений порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, заявлені позивачем вимоги про стягнення коштів відповідача з рахунків у банках, які його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення наявного у нього податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 90247,78 грн. в повній мірі узгоджуються з наведеними приписами Податкового кодексу України, є правомірними та обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Магнітні технології» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі №804/7173/16 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко