Постанова № 67682177, 06.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2017 р. № 820/601/17

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

суддів - Мельников Р.В., Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представників позивача - Клименка І.І., Гамана С.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №287 від 01.09.2016 "Про встановлення термінів для усунення порушень" (п. 824 додатку до даного наказу "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, якими встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра") у частині встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" терміну 30 календарних днів для усунення порушень пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. № 865;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 19.12.2016р. № 490 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр", яким внесено зміни до пункту 2 додатку 1 наказу Держгеонадр від 16.11.2016 р. № 431 у частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4625 від 18.12.2007 р., власником якого є ТОВ "Лейківпісок" та надання останньому 30 календарних днів для усунення порушень (пункт 15 Додатку до Наказу Держгеонадр від 19.12.2016 р. № 490 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена").

В обґрунтування позову зазначив, що наказ Державної служби геології та надр України №287 від 01.09.2016 р. у частині встановлення ТОВ "Лейківпісок" терміну 30 календарних днів для усунення порушень п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та наказ № 490 від 19.12.2016 р. в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4625 від 18.12.2007 р., власником якого є ТОВ "Лейківпісок", надання останньому 30 календарних днів для усунення порушень (пункт 15 Додатку до Наказу Держгеонадр від 19.12.2016 р. № 490 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена") є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно наданих до матеріалів справи письмових заперечень, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Лейківпісок".

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців(а.с.12).

Під час розгляду справи, з'ясовано, що позивачем на підставі наказу №363 від 31.07.2012 року отримано спеціальний дозвіл на користування надрами №4625 від 18.12.2007 року(а.с.11).

Однак, 23.01.2017 року ТОВ "Лейківпісок" отримано лист Державної служби геології та надр України від 27.12.2016 року №24403/13/14-16(а.с.21), яким повідомлено позивача, що у зв'язку з невиконанням останнім наказу Держгеонадр від 01.09.2016 р. №287 (а.с.24) щодо проведення у визначений термін повторної державної експертизи, відповідно до вимог пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, Держгеонадра наказом від 19.12.2016 р. №490(а.с.26) внесено зміни до пункту до пункту 2 додатку 1 наказу Держгеонадр від 16.11.2016 р. №431, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №4625 від 18.12.2007 р., власником якого є позивач, та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Крім того, у листі від 27.12.2016 року №24403/13/14-16 вказано, що у разі ненадання інформації про усунення порушень у визначений термін, буде розглянуто питання щодо припинення права на користування надрами у встановленому законодавством порядку.

Не погоджуючись з наказами від 01.09.2016 р. №287 та від 19.12.2016 р. №490 Державної служби геології та надр України позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Суспільні відносини з приводу забезпечення раціонального, комплексного використання, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорони прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян урегульовані нормами Кодексу України про надра.

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян (ст. 2 Кодексу України про надра).

Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно з ст. 13, 14 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

Статтею 15 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Суд зазначає, що строк дії дозволу №4625 від 18.12.2007 року на користування надрами, виданий позивачу, встановлено до 18.12.2027 року(а.с.11).

Статтею 24 Кодексу України про надра встановлені права та обов'язки користувачів надр.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затверджене постановою Кабінету міністрів України 30.12.2015 року №1177).

Приписами п. 3 Положення про Державну службу геології та надр України встановлено, що основними завданнями Держгеонадр є:

1) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

2) внесення на розгляд Міністра екології та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Водночас згідно п. п. 9, 10 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр України Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема,:

видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);

зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Відповідно до ч. 1, ст. 45 Кодексу України про надра для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.

Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року №865 згідно п. 25 якого (у редакції, чинній до 26.03.2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов'язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» внесені зміни до пункту 25 Положення №865 та викладено у наступній редакції: «Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці».

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264 визнано такою, що втратила чинність з 12.01.2011 року.

Колегією суддів враховано, що відповідно до положень п. 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06.09.2005 року, - визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

При цьому, суд зазначає, що у мотивувальній частині Рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99, справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Судом встановлено, що з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 зміни та доповнення до Положення №865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.

Таким чином, враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», якою внесені зміни до пункту 25 Положення №865, втратила чинність 12.01.2011 року, а попередня редакція пункту 25 Положення №865 не відновлювалась, тому з цього моменту попередня та наступна редакції пункту 25 Положення №865 не є чинними.

За таких обставин, на момент виникнення спірних правовідносин положення пункту 25 Положення №865 у жодній із вищевказаних редакцій не діяли, а отже Державна служба геології та надр України в наказі №287 від 01.09.2016 року визначила підставу для прийняття спірного наказу нечинну норму Положення №865.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого Державною службою геології та надр України наказу від 01.09.2016 р. № 287 "Про встановлення термінів для усунення порушень" (п. 824 додатку до наказу "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, якими встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра") у частині встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" терміну 30 календарних днів для усунення порушень пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. № 865.

Оскільки, в ході розгляду даної справи колегією суддів встановлено неправомірність прийнятого Державною службою геології та надр України наказу від 01.09.2016 р. № 287, у відповідній частині, відтак прийнятий у зв'язку з його невиконанням наказ №490 від 19.12.2016 р. також підлягає скасуванню в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.12.2007 р. №4625, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" та надання останньому 30 календарних днів для усунення порушень (пункт 15 додатку до наказу Держгеонадр від 19.12.2016 р. №490 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена").

Суд вважає за необхідне вказати, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01.09.2016 № 287 "Про встановлення термінів для усунення порушень" (п.824 додатку до наказу "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, якими встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра") у частині встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" терміну 30 календарних днів для усунення порушень пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.

Скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 19.12.2016 № 490 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр", яким внесено зміни до п. 2 додатку 1 наказу Держгеонадр від 16.11.2016 №431, у частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.12.2007 № 4625, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" та надання останньому 30 календарних днів для усунення порушень (пункт 15 додатку до наказу Держгеонадр від 19.12.2016 №490 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена").

Стягнути з Державної служби геології та надр України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейківпісок" (код ЄДРПОУ 38159340, поштовий індекс 61002, м. Харків, вул. Артема, 20/22) у розмірі 3200 грн. (три тисячі двісті гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2017 року.

Головуючий суддя Мар'єнко Л.М.

Судді Мельников Р.В.

Полях Н.А.