Рішення № 6767977, 13.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.09р. Справа № 17/173-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-російське підприємство "АРТ-ФЛЕКС", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельного підприємства "Нива-Д", смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області про стягнення 17 319 грн. 75 коп. Суддя Суховаров А.В. Представники: від позивача: Чеснова Н.В., довір. № 03-02/09 від 16.02.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-російське підприємство "АРТ-ФЛЕКС" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельного підприємства "Нива-Д" (надалі – відповідач) суму 14 888 грн. 00 коп. основного боргу, 1 778 грн. 52 коп. пені, 431 грн. 75 коп. інфляційних, 221 грн. 48 коп. 3% річних, а всього 17 319 грн. 75 коп. заборгованості за порушення зобов’язань по договору № 163 від 07.08.07р.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки повідомлення про час та дату судового засідання направлялись на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою голови господарського суду від 15.10.09р. строк розгляду спору за заявою судді продовжено до 18.11.09р.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

07.08.2007 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 163 (далі - Договір), у відповідності з приписами якого виконавець зобов’язався виготовити та поставити в строк поліграфічну продукцію на замовлення у власність відповідача, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити цей товар на таких умовах: 50% у вигляді передоплати та 50% по факту поставки замовленого товару (п.п. 1.1, 1.2, 3.3 Договору).

На виконання умов вказаного договору виконавцем поставлено на адресу відповідача на його замовлення продукцію на загальну суму 18 021 грн. 00 коп. отримання якої здійснено належним представником замовника, що підтверджується наявними в матеріалах справи двохсторонніми накладними та виставленими рахунками (а.с. 15-26).

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-          суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідач в порушення взятих на себе Договірних зобов’язань отриманий товар оплатив частково в розмірі 2 132 грн. 80 коп., у зв’язку із чим утворилась заборгованість в сумі 15 888 грн. 20 коп.

При цьому, замовник згідно відповіді на претензію позивача від 11.03.09р. визнав вимоги позивача в сумі 15 888 грн. 00 коп. та згідно доданого до матеріалів графіку зобов’язався погасити вказану заборгованість в строк до 31.08.09р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, графік погашення відповідачем належним чином не виконується, так як останнім 03.07.09р. сплачено позивачу лише 1 000 грн. 00 коп.

Таким чином, на час розгляду спору у відповідача перед позивачем існує заборгованість з оплати поставленого та прийнятого товару на суму 14 888 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 431 грн. 75 коп. –індексу інфляції, а також нарахував суму 221 грн. 48 коп. –3% річних, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та визнається господарським судом.

Разом з тим, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства суд відмовляє позивачу в частині нарахованого на підставі п. 7.3 Договору розміру пені, оскільки вимоги ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" вказують, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, проте відповідним пунктом цього договору розмір пені не встановлено.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, господарський суд визнає вимоги позивача обґрунтованими в частині примусового стягнення з відповідача суми 14 888 грн. 00 коп. основного боргу, 431 грн. 75 коп. інфляційних та 221 грн. 48 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельного підприємства "Нива-Д" (51000, смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, вул. Кірова, 153, ЄДРПОУ 30950539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-російське підприємство "АРТ-ФЛЕКС" (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 7, ЄДРПОУ 31016885) суму 14 888 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.) основного боргу, 431 грн. 75 коп. (чотириста тридцять одна грн. 75 коп.) індексу інфляції, 221 грн. 48 коп. (двісті двадцять одна грн. 48 коп.) 3% річних, 155 грн. 41 коп. (сто п’ятдесят п’ять грн. 41 коп.) державного мита, 211 грн. 77 коп. (двісті одинадцять грн. 77 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені в сумі 1 778 грн. 52 коп. –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –11.11.09р.