Вирок № 67678140, 12.07.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.07.2017

Справа № 320/2626/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

при секретарі - Макаренко В.В.,

за участю прокурора Фурманенко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016080140006858 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

27.12.2016, о 17 год. 25 хв., водій ОСОБА_1, перебуваючи в стані наркотичного спяніння, керував автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр. 50-річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області з боку вул. Гоголя в напрямку вул. Гризодубової, зі швидкістю близько 80-90 км/год, чим перевищив максимальну дозволену швидкість руху в населеному пункті та створив небезпечну дорожню ситуацію, поставивши у небезпеку інших учасників дорожнього руху.

На шляху прямування водій ОСОБА_1, наближаючись до регульованого світлофором пішохідного переходу проти буд. № 31 по пр. 50-річчя Перемоги, при включенні зеленого миготливого сигналу світлофору, який попереджав про наступне включення заборонного сигналу, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості та зупинці перед стоп-лінією, вїхав на пішохідний перехід на заборонне (червоне) світло, внаслідок чого на регульованому пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка переходила проїзну частину по пішохідному переходу на зелене світло світлофору справа - наліво за напрямком руху автомобіля.

В результаті наїзду потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.4, 12.9, 8.7.3.е, 8.10 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год»

12.9. «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7…»

8.7.3.е «Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий або два червоних миготливих сигнали забороняють рух»

8.10. «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.»

Порушення п. 8.7.3.е ПДР України, вчинене ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками. Порушення п.п. 12.4, 12.9, 8.10 ПДР України були супутніми та сприяли вчиненню ДТП.

Після наїзду ОСОБА_1 покинув автомобіль та залишив місце події, чим порушив п. 2.10 ПДР України, згідно з яким:

2.10 «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки)».

Згідно висновку судової медичної експертизи № 112 від 03.03.2017 року у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку в скроневій частці лівої півкулі головного мозку легкого ступеня вираженості, розрив барабанної перетинки з посттравматичним отитом справа; закритий осколковий позасуставний перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням уламків (який зажадав проведення операції з монтажем системи скелетного витягування); закритий подвійний осколковий перелом лівої великогомілкової кістки на рівні верхньої і нижньої третини її діафіза зі зміщенням уламків, закритий подвійний лінійний перелом лівої малогомілкової кістки на рівні її шийки і середньої третини діафіза з незначним зміщенням уламків (які зажадали проведення операції з монтажем системи скелетного витягування, а також черезкісткового остеосинтезу поліфрагментарного перелому лівої гомілки).

Всі зазначені тілесні ушкодження, як окремо, так і в сукупності кваліфікуються як середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий (понад 21 дня) розлад здоров'я.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у предявленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 27.12.2016, посварився з дружиною, був знервований, викурив марихуану. Ввечері того ж дня, керуючи автомобілем з боку вул. Гоголя в напрямку вул. Гризодубової в м. Мелітополі, перевищив швидкість, щоб встигнути проїхати на зелене світло світлофору, в наслідок чого на регульованому пішохідному переході скоїв наїзд на потерпілу. Після ДТП потерпілій сплачував лікування. В скоєному розкаюється, матеріальну шкоду визнає повністю, моральну шкоду на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що того дня вона переходила дорогу через пішохідний перехід на зелене світло світлофору, на вулиці було темно. Почало переходити дорогу та більше нічого не памятає, отямилась лише на третій день в лікарні. Через ДТП знаходилася на стаціонарному лікуванні два місяці. Внаслідок ДТП її речі зіпсовані, в яких вона була того дня, також вона позбулася заробітку, продовжує витрачати гроші на лікування. На цивільному позові, з урахуванням уточнень, наполягає в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органами досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання суд визнає зявлення із зізнанням, щире каяття, визнання повністю вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані наркотичного спяніння.

Щодо особи обвинуваченого суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, вину визнав повністю, характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину, суд призначає покарання в межах санкції статті та приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому з урахуванням уточнень просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 51396,04 грн., яка складається з витрат на лікування в сумі 5838,29 грн., вартості пошкоджений речей в сумі 5999 грн., втраченого заробітку в розмірі 39558,75 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню, яку обвинувачений згоден відшкодувати в повному обсязі.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди заподіяну злочином потерпілій суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конституції України особа, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, з подальшими змінами, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, потерпілій діями обвинуваченого були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди тривалий час знаходилася на стаціонарному лікуванні, куди була доставлена в непритомному стані, перенесла хірургічні операції, в подальшому, тривалий час перебувала на амбулаторному лікуванні. В теперішній час потерпіла також позбавлена можливості працювати, вільно рухатись, вести активний спосіб життя, приділяти необхідну увагу малолітній дитині.

Таким чином, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла зазнала сильних фізичних та душевних страждань, повязаних з відчуттям фізичного болю, значним погіршенням її фізичних здібностей, в результаті чого порушився звичний уклад її життя. Отримані потерпілою тілесні ушкодження до сих пір спричиняють їй сильний фізичний біль та страждання, що викликає в неї душевні потрясіння та психічні переживання, що негативним чином відображається на її психоемоційному стані.

Відтак, з урахуванням всіх вище викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого діяння та його наслідків, поведінки під час вчинення злочину, характеру негативних наслідків, викликаних його діями, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, як під час вчинення протиправного діяння відносно неї так і після, а також зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану потерпілої, суд приходить до висновку, про часткове задоволення цивільного позову ОСОБА_2 і вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на її користь спричинену моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення експертизи.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання обмеження волі-з випробуванням, встановивши 3 роки іспитового строку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України продовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 матеріальну шкоду в розмірі 51396,04 грн. та моральну шкоду в розмірі 30000 грн., а всього 81396,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР (р/с 31555201147546 в УГК в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 02005177) витрати на проведення судово-медичної експертизи № 112 від 03.03.2017 у розмірі 463,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави (р/р 31116115700009, УК у Шевченківському районі, м. Запоріжжя, назва банку: ГУДКУ у Запорізькій області, код банку: 813015, код ЄДРПОУ 38025367) витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз № 19-5 від 25.01.2017 та № 19-6 від 27.01.2017 у розмірі 2726,76 грн.

Речовий доказ по кримінальному провадженню:

-автомобіль НОМЕР_4, який переданий на зберігання ОСОБА_3 залишити ОСОБА_3;

-опльотка з керма та чохол з водійського сидіння автомобіля НОМЕР_4, які зберігаються в Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 396114 - повернути ОСОБА_3

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: