Рішення № 67674098, 21.06.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/3679/17

Провадження №2/521/2950/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Плавича І.В.,

при секретарі Дукіній Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «Акціонерний банк « Експрес- Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ПАТ «Акціонерний банк « Експрес- Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову повноважний представник сторони позивача вказує, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Акціонерний банк « Експрес- Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за №114853/06/К1, відповідно до умов якого Банк надає позичальникові кредит у розмірі 9700,00 строком до 25.05.2014 року та оплатою 25% річних, а останній в свою чергу зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязаннь за кредитним договором, 25 травня 2012 року між позивачем з однієї сторони та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 114853/06/П1, згідно якого поручитель зобовязується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобовязань, що випливають із кредитного договору № 114853/06/К1та усіх додаткових угод, що були укладені до нього.

На виконання умов договору позивач виконав усі взяті на себе зобовязання з кредитним договором.

Відповідачем ОСОБА_1 в. станом на лютий 2014 року не було сплачено платежі на суму в розмірі 5228,64 грн..

З цього приводу позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості.

23.07.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку суми заборгованості у розмірі 5228,64 грн..

Вказане рішення відповідачами виконано не було.

У звзку із цим додатково було донараховано відсотки з 28.02.2014 року до 15.02. 2017 року на суму боргу в розмірі 3523,65 грн., а саме: сума заборгованості за простроченими відсотками 2578,85 грн.; сума пені за простроченими відсотками 944,80 грн..

Повноважний представник банку у відкрите судове засідання не зявився, банк повідомлявся судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі, але від особи надійшла заява про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не зявилися, повідомлялися судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки суду не відомі.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача, дослідивши відповідний позов, письмові докази й документи, які були надані суду, надавши виниклим між сторонами по справі правовідносинам належну правову оцінку, проаналізувавши відповідні арифметичні розрахунки, суд приходить до висновку про існування законних підстав для задоволення позову банку виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Акціонерний банк « Експрес- Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за №114853/06/К1, відповідно до умов якого Банк надає позичальникові кредит у розмірі 9700,00 строком до 25.05.2014 року та оплатою 25% річних, а останній в свою чергу зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязаннь за кредитним договором, 25 травня 2012 року між позивачем з однієї сторони та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 114853/06/П1, згідно якого поручитель зобовязується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобовязань, що випливають із кредитного договору № 114853/06/К1та усіх додаткових угод, що були укладені до нього.

На виконання умов договору позивач виконав усі взяті на себе зобовязання з кредитним договором.

Відповідачем ОСОБА_1 в. станом на лютий 2014 року не було сплачено платежі на суму в розмірі 5228,64 грн..

З цього приводу позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості.

23.07.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку суми заборгованості у розмірі 5228,64 грн..

Вказане рішення відповідачами виконано не було.

У звзку із цим додатково було донараховано відсотки з 28.02.2014 року до 15.02. 2017 року на суму боргу в розмірі 3523,65 грн., а саме: сума заборгованості за простроченими відсотками 2578,85 грн.; сума пені за простроченими відсотками 944,80 грн..

Надаючи виниклим між сторонами по справі належну правову оцінку, судом досліджено зміст ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, за якою зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлює ст. 626 ч.1 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Щодо ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

В силу ст. 1054 ч.ч.1,2 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ч.ч.1,2 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 1054 ч.2 ЦК України, судом звернуто увагу на наступне. Згідно ст. 1046 ч.1 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З урахуванням даних норм закону та на підставі встановлених фактів по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, що підтверджується змістом самого кредитного договору. Однак відповідач не виконує відповідного грошового зобовязання.

Згідно положень ст. 1049 ч.ч.1,3 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дійсно, згідно ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу ст. 536 ч.ч.1,2 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як наводить ст. 612 ч.1 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до ст. 614 ч.1 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позичальник ОСОБА_3 Б прострочив виконання зобовязання з повернення суми кредиту та процентів за правочином.

Згідно ст. 625 ч.ч.1,2 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 546 ч.ч.1,2 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Матеріали справи свідчать, що належне виконання позичальником ОСОБА_1 грошового зобовязання за кредитним договором було забезпечено неустойкою.

Як наводить ст. 534 ч.1 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовязання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, повязані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Тобто, зважаючи на таку регламентацію виниклих між сторонами по справі правовідносин й виходячи із умов кредитного договору, суд прийшов до наступного висновку.

З приведеного вище аналізу досліджених судом відомостей сукупно випливає, що існує законне підґрунтя для задоволення вимог банку та за даним спором стягненню з відповідачів солідарно грошової суми в розмірі 3523,65 гривень.

Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином суд вважає обґрунтованим стягнути з ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на користь банку суму оплаченого судового збору у розмірі 1600,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Акціонерний банк « Експрес- Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний банк « Експрес- Банк» суму заборгованості за кредитним договором за №114853/06/К1 від 25.05.2012 року у загальному розмірі 3523,65 гривень.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний банк « Експрес- Банк» суму оплаченого судового збору у розмірі 1600,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: /підпис/