Рішення № 67673042, 11.07.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/456/17 Провадження № 22-ц/772/1965/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 23 Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Матківська М.В., Голота Л.О.

за участю секретаря Безрученко Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курланд» про розірвання договору оренди землі,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Курланд» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2017 року у цій справі,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом та просила розірвати договір оренди землі № 8-59 від 23 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Курланд» на земельну ділянку № 104 загальною площею 3,4045 га (кадастровий номер 0521086300:04:001:0068), яка розташована на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, мотивуючи вимоги тим, що вона прийняла спадщину після смерті власника вказаної ділянки ОСОБА_3, яка померла 24 грудня 2015 року. Як власник предмету оренди, 30 грудня 2016 року позивач звернулася з листом до ТОВ «Курланд» та просила до 01 лютого 2017 року припинити будь-які сільськогосподарські або інші роботи на цій земельній ділянці. На своє звернення вона отримала відповідь про те, що приймаючи спадщину, вона прийняла не лише права, а й обовязки спадкодавця, зокрема й за вказаним договором оренди, тому відповідач наполягав на укладенні додаткової угоди про заміну сторони договору в частині орендодавця.

Посилаючись на те, що вказаним договором оренди порушуються її права, як власника земельної ділянки, оскільки цей договір не був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виключає правові підстави для виникнення прав та обовязків між сторонами договору, а також, що відповідач, користуючись земельною ділянкою та отримуючи прибутки протягом 2016 року, не сплатив їй орендну плату за цей рік, просила її вимоги задовольнити.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2017 року позов задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення представників стрін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, виходячи з таких підстав.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак рішення суду таким вимогам не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідно до договору оренди земельної ділянки №8-59 від 23 листопада 2006 року ОСОБА_3 передала ТОВ "Курланд" в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 0521086300:04:001:0068, площею 3,4045 га на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Згідно з п.3.1 цього договору земельна ділянка передається в оренду строком на 25 років з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки в користування орендарю. Відповідно до п.4.1 орендна плата за користування земельною ділянкою складає за рік оренди 2% від нормативної грошової оцінки, вказаної в п.2.5 даного договору. Відповідно доп.10.4 перехідправа власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов та розірвання договору (а.с.5-7). Цей договір було зареєстровано в Державному реєстрі Вінницької регіональної філії "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 22 лютого 2007 року №040786300434.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 листопада 2016 року позивач прийняла у спадщину земельну ділянку №104, кадастровий номер 0521086300:04:001:0068, площею 3,4045 га на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.9).

Згідно з копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктанерухомого майна ОСОБА_2 зареєструвала своє право власності на вказану земельну ділянку. Відомості про реєстрацію іншого речового права на це нерухоме майно в реєстрі відсутні (а.с.12, 13).

Відповідно до копії заяви позивача від 30 грудня 2016 року, вона звернулася до відповідача і повідомила, що стала новим власником орендованої земельної ділянки. Зазначила також, що речове право оренди зареєстровано відповідачем не було, тому договір оренди не є чинним. Крім цього, позивач повідомила, що має намір самостійно обробляти зазначену земельну ділянку, а тому з 01 лютого 2017 року просила припинити будь-які сільськогосподарські або інші роботи на вказаній земельній ділянці (а.с.14-15).

Згідно з копією листа ТОВ "Курланд" від 30 січня 2016 року № 09вих16, який було адресовано ОСОБА_2, вона, прийнявши спадщину, вступила в зобов'язання по земельній ділянці, яка передана в оренду ТОВ "Курланд", а тому відповідач рекомендував позивачу укласти додаткову угоду на заміну сторони в договорі (а.с.16).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача підтвердив, що дійсно орендна плата за 2016 рік виплачена відповідачем не була, оскільки позивач не зверталася за її виплатою, а тому несплата відповідачем орендної плати є очевидним порушенням договору оренди земельної ділянки і позивач, як власник і орендодавець має право вимагати розірвання договору.

Однак з такими висновками суду не можна погодитись, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до положеньст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістомст. 611 ЦК Україниправовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст.24і25цьогоЗакону, та умовами договору, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Одним із основних обов'язків орендаря відповідно дост. 24 Закону України «Про оренду землі»є своєчасне внесення орендної плати. Цьому положенню кореспондуються умови п. 4.2 укладеного між спадкодавцем позивачки та відповідачем договору щодо внесення орендної плати не пізніше 30 листопада кожного року оренди.

Відповідно до п. «д» ч. 1ст. 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 146цс12, який з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України враховується колегією суддів.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд не врахував зазначених норм матеріального права та розірвав договір, встановивши лише одноразову несплату орендної плати, чим порушив ці норми матеріального права.

Крім того, з наведених вище обставин справи та пояснень представників сторін як у суді першої так і апеляційної інстанції вбачається, що будь-яких реальних дій, спрямованих на отримання орендної плати позивачка не вчинила, а вчиняла дії спрямовані на розірвання договору оренди землі, тому орендна плата їй не виплачена не з вини відповідача, а з її власної вини, що з огляду на вказані норми матеріального права також виключає задоволення позову з вказаних позивачкою підстав.

Враховуючи положення ст. 88, п.4 ч.1 ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Курланд» 704 грн., сплаченого цим товариством за подачу апеляційної скарги судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курланд» задовольнити, рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курланд» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Курланд» 704 грн. (сімсот чотири гривні), сплаченого цим товариством за подачу апеляційної скарги судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : М.В. Матківська

ОСОБА_4