Рішення № 6766993, 10.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.09р. Справа № 17/283-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя до Селянського (фермерського) господарства "Максим", с. Тернівка, Криворізького р-ну, Дніпропетровської області про стягнення 1 243 800 грн. 00 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Ковалева Е.Г., представник, довіреність № 17 від 24.02.09р.

від відповідача - не з"явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Максим" (надалі –відповідач) суму 1 071 000 грн. 00 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди, 172 800 грн. 00 коп. штрафу за втрату майна переданого на зберігання, а всього коштів в розмірі 1 243 800 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що внаслідок відсутності у відповідача насіння соняшника (майна) переданого на зберігання за договором від 15.08.09р., з подальшою метою його реалізації, яке рішенням господарського суду від 14.04.09р. зобов’язано відповідача повернути в натурі, а ухвалою від 17.09.09р. спосіб виконання названого рішення змінено та стягнуто з останнього 864 000 грн. 00 коп. вартості майна визначеної договором зберігання.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. В призначене судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, оскільки наявна достатність матеріалів справи для винесення рішення у справі. До того ж, в матеріалах справи наявні докази про належне повідомлення останнього про час та місце судового засідання.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.09о. у справі № 3/390-09 зобов'язано селянське (фермерське) господарство "Максим" повернути ТОВ "Корпорація "Агросинтез" 860 тонн насіння соняшнику у заліковій вазі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.09р. у цій же справі замінено спосіб виконання вказаного рішення суду, стягнувши з відповідача на користь позивача 864 000 грн. 00 коп. вартості майна. При цьому, підставою для зміни способу виконання рішення стала відсутність спірного майна у відповідача, яке зобов’язано останнього повернути позивачу в натурі.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Як зазначалось вище, рішенням суду стягнуто з відповідача 860 тонн насіння соняшнику, яке боржниками позивача у жовтні 2008 року було передано останньому в рахунок часткового погашення боргу, стягнутого з них судовими рішеннями, та яке знаходилось у відповідача на зберіганні.

В зв’язку з чим, 15.10.08р. між сторонами по справі було укладеного договір зберігання, згідно умов якого зберігач (відповідач) зобов’язався за першою вимогою поклажодавця (позивача) повернути насіння соняшника, тобто майно в натурі, а не грошові кошти за нього.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що метою прийняття майна від боржників (СФГ "Павел" та СФГ "Антоненко В.П"), в рахунок часткового погашення боргу перед позивачем була його подальша реалізація.

Водночас, обставини справи вказують на позбавлення відповідача можливості укласти відповідні договори на реалізацію майна (насіння соняшника) та отримання прибутку.

В той же час, господарський суд підтверджує доводи позивача в обґрунтування завданих відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди, з огляду на те, що позивач правомірно розраховував отримати прибуток з реалізації цього майна по цінам на момент укладення договорів купівлі-продажу.

Документи долучені до матеріалів справи вбачають експертний висновок № ОЦ-153 Запорізької торгово-промислової палати, згідно якого станом на 17.09.09р. вартість насіння соняшнику складала 2 250,00 грн. за 1 тонну.

Отже, вартість 860 тонн спірного майна станом на 17.09.09р. склала 1 935 000 грн. 00 коп., а тому ухилення відповідача від виконання розпоряджень державного виконавця та виявлена відсутність цього майна в натурі, спричинило позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 1 071 000 грн. 00 коп. (1 935 000,00 - 864 000 грн. 00 коп.).

За умовами ст. 623 Цивільного кодексу України Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, а розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Суд приймав дане рішення з огляду не те, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача замість майна, менше ніж сума, яку б позивач повинен був отримати від реалізації на час розгляду даної справи, а отже є упущеною вигодою у вигляді завданих збитків.

Разом з тим, суд погоджується з застосуванням поклажодавцем до зберігача умов п. 4.2 договору зберігання від 15.10.08р., з огляду на те, що під час проведення виконавчих дій встановлено повну відсутність спірного майна у відповідача, відповідач відшкодовує позивачу штраф у розмірі 20% від вартості втраченого майна в сумі 172 800 грн. 00 коп. (864 000,00 х 20%).

Таким чином, позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх вимог.

У відповідності із ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного вище, суд задовольняє вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 1 071 000 грн. 00 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди, 172 800 грн. 00 коп. штрафу за втрату майна переданого на зберігання, як такі що обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Максим" (53021, с. Тернівка Криворізького району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 32363926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, ЄДРПОУ 30345439) суму 1 071 000 грн. 00 коп. (один мільйон сімдесят одна тисяча грн. 00 коп.) збитків у вигляді упущеної вигоди, 172 800 грн. 00 коп. (сто сімдесят дві тисячі вісімсот грн. 00 коп.) штрафу за втрату майна переданого на зберігання, 12 438 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч чотириста тридцять вісім грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров Рішення підписано-16.11.09р.