Постанова № 67668582, 11.07.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7975/15-а

н/п 6-а/640/10/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Коломойцеві М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 в порядку ст. 267 ч.9 КАСУкраїни про визнання протиправними дій в порядку виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року№640/7975/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 головного управління Пенсійного фонду України, Харківського обласного військового комісаріату, третя особа - Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із заявою до відповідачів, в якій просив:

-визнати протиправними дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року по справі №640/7975/15-а, які полягають у не здійсненні належного перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 на виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року по справі №640/7975/15-а та зменшенні розміру пенсію позивачу з 83 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 пенсії без доплати, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 у розмірі 35 % пенсії;

-визнати незаконними та нечиннимиз моменту прийняття перерахунок пенсії ОСОБА_2.з 16.05.2015 року, з 10.09.2015, з 01.05.2016, 01.12.2016 за пенсійною справою № 2001001244 від 10.05.2017 року;

-зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_2, пенсію обчисливши розмір пенсії з 83% грошового забезпечення, нараховувати та виплачувати доплату до пенсії яка передбачена постановою КМУвід23квітня 2012 р. за № 355 у розмірі 35% пенсій;

-подати протягом десяти днів, з дня набранняпостановоюзаконної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1ст. 267КАС України.

Свої вимоги представник заявника мотивував тим, що головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання постанови суду від 01.03.2017 року безпідставно під час проведення перерахунку розрахував розмір пенсії виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, в той час як на момент призначення пенсії позивач мав право та отримував пенсію в розмірі 83% грошового забезпечення. Крім того, вказував, що позивач отримав право та отримував доплату до пенсії, яка передбачена постановою КМУ від 23квітня 2012 р. за № 355 у розмірі 35% пенсій, проте нарахування та виплата пенсії ОСОБА_2 за рішенням суду від 01.03.2017 року було здійснено без врахування її розміру. На підставі викладеного, просив суд задовольнити його заяву в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 15.02.2017 року в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав.

Представник відповідача ГУПФУ в Харківській області Багрій Ю.В., яка діє на підставі довіреності №21087-07/20 від 30.12.2016 року,в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представники відповідача Харківського обласного військового комісаріату та третьої особи Харківського національного університету Повітряних Сил імені І.Кожедуба в судове засідання не з'явились, повідомлені судом належним чином, про причину неявки суду не повідомили, що в силу ст. 267 КАС України не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до положень частини першої статі 3 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідност. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що 01.03.2017 року Київським районним судом міста Харкова прийнято постанову, якою позов ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії, було задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахування та виплати ОСОБА_2 пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба від 05.10.2015 року протиправними; зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати ОСОБА_2 пенсію обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба від 05.10.2015 року з 16.05.2015 року; зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_2 різницю в пенсії за минулий час з 16.05.2015 року; визнано бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та не виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 29.01.2014 року по 04.11.2016 року протиправною; зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходу з 29.01.2014 року по 04.11.2016 року у відповідності до положень статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплатити». В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу було відмовлено.

Вказана постанова суду була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 рокута набула законної сили.

Ці обставини були визнані сторонами, а тому за ч.3 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.

Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання постанови Київського районного суду міста Харкова від 01.03.2017 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 16.05.2015 року, в розмірі, який обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_2, виданої університетом повітряних сил імені І. Кожедуба від 05.10.2015 року. При цьому встановлено, що розрахунок проведено в розмірі 70% грошового забезпечення на підставі чинного законодавства на момент перерахунку пенсії, при обчисленні розміру пенсії доплата до пенсії яка передбачена постановою КМУвід 23 квітня 2012 р. за № 355 у розмірі 35% пенсій не нарахована.

Крім того, як вбачається з долученого до справи копії звіту начальника головного управління Пенсійного фонду у Харківській області, ОСОБА_2 було здійснено виплату різниці в пенсії за минулий час з 16.05.2015 року в розмірі 2640,38 грн. та нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходу з 29.01.2014 року по 04.11.2016 року в розмірі 47180,27 грн.

Тобто, судом встановлено, що підставою звернення представника заявника до адміністративного суду в порядку ч.9 ст.267 КАС України стало на його думку протиправне зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 83% на 70 % грошового забезпечення та неврахування при обчисленні нового розміру пенсії позивачу доплату, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 у розмірі 35% пенсії.

Вирішуючи по суті вимоги, викладені у заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виходячи з положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 9ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначено спеціальний спосіб судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Як не заперечується сторонами, ОСОБА_2 є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та з 01 листопада 2007 року йому було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262) в розмірі 83 % грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії за вислугу років визначено частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII.

Редакція частини другої зазначеної статті змінювалась, міняючи при цьому максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті. У певний час існували положення статті, за якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 90, потім 80, потім 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно ст. 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; (Пункт "а" частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3946-12 від 04.02.94).

Відповідно ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII в редакції від 08.06.2014 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

У зазначеній редакції положення Закону № 2262-XII і були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку.

Разом з тим, внесені зміни до Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992 року щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що права, свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії.

У свою чергу, згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, що діяла на дату призначення позивачу пенсії та подальших перерахунках, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому суд також зауважує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12 листопада 2015 року по справі №758/8907/13-а та ухвалі від 15 червня 2016 року по справі №646/6710/15-а та Верховний Суд України в своєму рішенні від 10 грудня 2013 року (справа №21-420а13) визначив, що процедури призначення і перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. При перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного та враховуючи той факт, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 здійснювався на виконання постанови суду, якою відновлено порушене право пенсіонера на пенсію в більшому розмірі ніж призначена, тому застосування відповідачем при перерахунку пенсії положеньст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції, яка була чинна на час перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови суду - 10.05.2017 року, суперечить нормам чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, оскільки при перерахунку пенсії застосуванню підлягає розмір пенсії, встановленийст.13 Закону № 2262-XII в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, відповідно до якого розмір пенсії позивача повинен становити 83% сум грошового забезпечення.

Таким чином, суд приходить до переконання, що в цій частині вимоги заявника є обґрунтованими, оскільки головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області дійсно протиправно зменшило відсотковий розмір грошового забезпеченняКулєшова О.В., що в свою чергу підлягає відновленню.

Разом з тим, вимоги представника заявника щодо визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії без доплати, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року за №355 у розмірі 35 % пенсії та зобов'язання здійснити відповідне нарахування та виплату, на думку суду є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 р. за № 355 встановлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 11% пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21, 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 % та 1 січня 2013р. до 35 %.

Як вбачається з перерахунків пенсії за пенсійною справою, копії яких було надано до суду, на виконання постанови КМУ від 23 квітня 2012 р. за № 355 позивачу раніше виплачувалась доплата у розмірі 35 % пенсії.

Проте, при перерахунку пенсії на виконання постанови суду від 01.03.2017 р. при обчисленні нового розміру пенсії, який дорівнює 7537, 28 грн.,ГУПФУ в Харківській області не врахувало вказану доплату, яка передбачена абз. 1 п.1 постановою Кабінету Міністрів України №355.

Вказані дії відповідача на думку суду є правомірними, оскільки управління Пенсійного фонду України при проведення перерахунку застосовувала вимоги чинного законодавства з урахуванням вимог абз. 2 п. 1 постанови КабінетуМіністрів України від 23 квітня 2012 р. за № 355, в якому передбачено, що розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів та підвищень, передбачених абз. 1 п.1, не можуть перевищувати розміри пенсії за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.

Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки від 27.07.2012 року, виданої на імя позивача, вбачається, що розмір грошового забезпечення за посадою, яку ОСОБА_2 обіймав на день звільнення, станом на 01.04.2012 року складав 6460 грн. 50 коп. (а.с.32).

Таким чином, розмір грошового забезпечення, отриманого заявником після перерахунку пенсії в сумі 7537 грн. 28 коп. значно перевищує розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (6460 грн. 50 коп.), що вимагало від відповідача застосування положень абз. 2 п. 1 постанови КабінетуМіністрів України від 23 квітня 2012 р. за № 355.

При цьому, суд наголошує, що це не є звуженням прав заявника з огляду на норми Конституції України та наведені вище рішення Конституційного суду, оскільки положення абз. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 р. за № 355 діяли і на час первісного нарахування ОСОБА_6 підвищення до пенсії, проте не розповсюджувались на заявника саме через відсутність на той час підстав для обмежень здійснення нарахування та виплати вказаного підвищення.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що з урахуванням розміру грошового забезпечення ОСОБА_6 на теперішній час у відповідача є підстави припиняти нараховувати та виплачувати позивачу доплату яка передбачена постановою КМУ від 23 квітня 2012 р. № 355 у розмірі 35% пенсій, обчислену відповідно до статей 13, 21, 36 Закону № 2262-12 в зв'язку з чим вимоги представника заявника в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області як суб'єкта владних повноважень подати протягом десяти днів, з дня набранняпостановоюзаконної сили, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першоїстатті 267 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконанняпостановивирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п. 4 ч. 1ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким постановас кладається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконанняпостанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набранняпостановоюзаконної сили або після одержання її копії, якщопостановавиконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконанняпостановисуду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд Україниза значив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Що найменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись 162, 163, 167, 267Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 в порядку ст. 267 ч.9 КАС України про визнання протиправними дій в порядку виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України, Харківського обласного військового комісаріату, третя особа - Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року по справі №640/7975/15-а, які полягають у не здійсненні належного перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 на виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року по справі №640/7975/15-а у вигляді зменшення розміру пенсії позивачу з 83 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення.

Визнати незаконними та нечинними з моменту прийняття перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 16.05.2015 року за пенсійною справою №2001001244 від 10.05.2017, перерахунок пенсіїОСОБА_2 з 10.09.2015 за пенсійною справою №2001001244 від 10.05.2017, перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2016 за пенсійною справою №2001001244 від 10.05.2017, перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2016 за пенсійною справою № 2001001244 від 10.05.2017 року.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_2 пенсію, обчисливши її розмір з 83% грошового забезпечення.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом десяти днів, з дня набранняпостановоюзаконної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1ст. 267КАС України.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір за розгляд заяви в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. на користь ОСОБА_2.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхо м подання апеляційної скарги через Київський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Нев'ядомський