Рішення № 6766744, 31.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.09р. Справа № 38/76-09 За позовом приватного підприємства "Парус", м. Дніпропетровськ до приватного підприємства "Аріс-Франзоль", м. Дніпропетровськ про стягнення 55 683, 26 грн.

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Волинець Є. О. - представник за довіреністю № 2 від 26.10.2009 р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Парус" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Аріс-Франзоль" 23 000 грн. заборгованості за товар поставлений на підставі договору купівлі-продажу №1.04-01 від 01.01.08р. по видатковим накладним №РН-1.09-04 від 09.04.08р., №РН-1.14-08 від 14.08.08р., №РН-1.04-01 від 04.01.08р., №РН-1.14-03 від 14.03.08р., №РН-1.26-05 від 26.05.08р., №РН-1.29-08 від 29.08.08р., №РН-1.24-10 від 24.10.08р., №РН-2.10-12 від 10.12.08р., 22 999 грн. пені та 9 684, 26 грн. інфляційних збитків.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 10.11.09р., просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені та збитків від інфляції, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем невірно здійснено розрахунки та пропущено строк позовної давності в 1 рік, встановлений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 10.11.09р. було оголошено перерву до 17.11.09р.           

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.08р. між відповідачем –приватним підприємством "Аріс-Франзоль" (покупцем) та позивачем –приватним підприємством "Парус" (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу №1.04-01 (надалі –Договір), згідно із пунктами 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування якого зазначено в п.1.2 Договору. За Договором належить до продажу наступний товар: мука житня, висівки житні.

Відповідно до пункту 3.3 Договору передача товару оформляється накладною, скріпленою підписом уповноваженої особи покупця. Право власності переходить до покупця при передачі товару постачальником покупцю.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 59 580, 06 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-1.04-01 від 04.01.08р., №РН-1.14-03 від 14.03.08р., №РН-1.09-04 від 09.04.08р., №РН-1.26-05 від 26.05.08р., №РН-1.14-08 від 14.08.08р., №РН-1.29-08 від 29.08.08р., №РН-1.24-10 від 24.10.08р., №РН-2.10-12 від 10.12.08р.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору покупець зобов'язан сплатити постачальнику суму грошових коштів за фактично прийнятий товару, при умові виконання постачальником покладеного на нього зобов'язання на цим Договором, протягом 3-х банківських днів з моменту приймання товару. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар, в безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у розмірі 36 580, 06 грн., що підтверджується банківськими виписками.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 23 000 грн. перед позивачем відповідачем не надано.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляції грошових коштів позивачем було завищено, в результаті невірно визначеного періоду за який належить до стягнення інфляція грошових коштів.

Після перерахунку сума інфляції грошових коштів за період з січня 2008р. по серпень 2009р. у розмірі 7 452 грн. підлягає до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За прострочку по оплаті товару в договорі встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмірі пені, що підлягає стягненню не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування.

Розрахунок пені, що підлягає до стягнення позивачем завищено, оскільки його було здійснено без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Після здійсненого перерахунку до стягнення підлягає пеня в сумі 11 000 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Аріс-Франзоль" (49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 100, р/р2600130135519 в філії ДЦО "ПІБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 13459088) на користь приватного підприємства "Парус" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32/165, р/р26002054215600 в АКБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31576681) 23 000 грн. заборгованості, 7 452 грн. інфляції грошових коштів, 11 000 грн. пені, 414, 52 грн. витрат по сплаті державного мита та 175, 68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути приватного підприємства "Аріс-Франзоль" (49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 100, р/р2600130135519 в філії ДЦО "ПІБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 13459088) із державного бюджету 145, 08 грн. зайво сплачених витрат на держмита по платіжному дорученню №3047 від 02.04.09р., яке залишено в матеріалах справи, про що видати довідку.

Повернути приватного підприємства "Аріс-Франзоль" (49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 100, р/р2600130135519 в філії ДЦО "ПІБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 13459088) із державного бюджету 76, 50 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по платіжному дорученню №1 від 10.06.09р., яке залишено в матеріалах справи, про що видати довідку.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Е.М. Бондарєв