Ухвала суду № 67666901, 05.07.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3374/17 Справа № 183/534/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.,

суддів Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпра на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпра, треті особи: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права на приватизацію та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати незаконним рішення Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра № 399 від 27 січня 2017 року, визнати право позивача на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпра, як орган приватизації, вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі у приватну власність позивача зазначеної квартири, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона на умовах найму, на підставі ордеру, з 14 червня 2005 року проживає квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

28 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпра із заявою про передачу їй квартири, яку вона займає на умовах найму, у приватну власність, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», проте вона отримала відмову у приватизації квартири, в звязку з тим, що військове містечко, в якому розташована квартира, включене до числа закритих, а тому житлові приміщення, які розташовані в ньому, не підлягають приватизації, є військовим майном, а документів про надання повноважень на розпорядження таким майном відповідачу не надходило.

Вважає, що вказані дії ї та рішення відповідача є неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому вона звернулася до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року позов задоволено та ухвалено: визнати протиправним та скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра № 399 від 27 січня 2017 року щодо відмови ОСОБА_2 у передачі в приватну власність квартири №3, розташованої за адресою: Дніпропетровська область Новомосковський район смт. Черкаське, вул. Лісна, 17; визнати за ОСОБА_2 право на приватизацію цієї квартири; зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпра, як орган приватизації, вжити заходів щодо приватизації ОСОБА_2 вказаної квартири згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджено наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року; вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.

Так, судом встановлено, що відповідно ордеру № 73 від 14 червня 2005 року, виданого Дніпропетровською квартирно-експлуатаційною частиною району, у відповідності до якого ОСОБА_2 надано право на вселення в квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно з довідкою про склад сімї , виданої Будинкоуправлінням № 2 Гвардійської Квартирно-експлуатаційної частини району, станом на 08 грудня 2016 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають: головний квартиронаймач ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_3 (а.с. 20), останній неявляється громадянином ОСОБА_4 Федерації та позбавлений права на приватизацію житла на території України .

Згідно відповіді Будинкоуправління № 2 Гвардійської Квартирно-експлуатаційної частини район, у відповідності до яких вищезазначене житлове приміщення належить до житлового фонду Міністерства оборони України, перебуває у повному оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпра та на балансі Будинкоуправління № 2 Гвардійської Квартирно-експлуатаційної частини району (а.с. 27-28).

28 грудня 2016 року ОСОБА_2 подано заяву на імя начальника КЕВ м. Дніпра про оформлення передачі в приватну власність квартири, що займає позивач на підставі ордеру (а.с. 9).

Рішенням відповідача від 27 січня 2017 року № 399 позивачеві відмовлено у задоволенні заяви в якому однією з підстав відмови є те, що квартира, яку просить приватизувати позивач, не належить до об`єктів приватизації, оскільки розташована у будинку, що знаходиться на території закритого військового містечка (а.с. 10).

Встановлено, що вищезазначене житлове приміщення належить до житлового фонду Міністерства оборони України, перебуває у повному оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

У відповідності до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, обєктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Згідно п. 3.2.4 Положення на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська покладений обовязок та повноваження щодо утримання житлового фонду.

У відповідності до ст. 1 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закон № 2482-ХІІ), державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Статтею 9 Житлового кодексу України встановлено, що до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Законі № 2482-ХІІ.

Зазначеним Законом регламентований порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом, з обмеженнями, визначеними п. 2 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2482-ХІІ не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків памяток садове - паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв, квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають у аварійному стані, квартири (будинки, кімнати), які віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки) житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обовязкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з Положенням «Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», затвердженим Наказом Міністра оборони України № 215 від 21 квітня 2011 року та Наказом Міністра Оборони України № 448 від 03 липня 2013 року визначення «закрите військове містечко» та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені.

Згідно Наказу Міністра оборони України № 569 від 16 вересня 2011 року «Про безоплатну передачу військового майна у приватну власність до територіальних громад", безоплатно передається у комунальну власність територіальним громадам смт Черкаське і смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений Наказ є обовязковим для виконання КЕВ м. Дніпропетровська та Черкаською і Гвардійською селищними радами.

Статтею 3 Закону № 2482-ХІІ передбачено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сімї та додатково 10 квадратних метрів на сімю.

Згідно з п. 5 ст. 5 вищевказаного Закону, кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він займає безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 1999 року затверджено «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. і рішення органу приватизації.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Так, зокрема, наймач та члени його сімї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобовязаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво.

Зазначена процедура передбачена ст. 8 Закону № 2482-ХІІ, відповідно до якої приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Як вбачається з матеріалів справи згідно ордеру № 73 від 14 червня 2005 року, виданого Дніпропетровською квартирно-експлуатаційною частиною району, у відповідності до якого ОСОБА_2 надано право на вселення в квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, а згідно довідки про склад сімї, виданої Будинкоуправлінням № 2 Гвардійської Квартирно-експлуатаційної частини району, станом на 08 грудня 2016 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають: головний квартиронаймач ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_3 (а.с. 20), останній не є громадянином України та позбавлений права на приватизацію житла на території України.

Колегія суддів, аналізуючи докази у справі дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлений статус відкритого військового містечка, в звязку з чим громадяни мають право на приватизацію майна, як такі, що раніше не використали цього права.

Визнаючи за позивачами право на приватизацію спірної квартири та зобовязуючи відповідача вжити заходи щодо передачі житла їм у власність, суд виходив із того, що таке право позивачів передбачене Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Такі висновки суду є правильними, відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами правильно застосовані.

Доводи апелянта про те, що вони не є субєктом владних повноважень, оскільки на них покладено лише суто механічну функцію по підготовці документів на приватизацію, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, до обовязків квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська відносилася не тільки підготовка документів на приватизацію, але і видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно згідно з розпорядженням начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна квартира є військовим майном спростовуються наказом Міністра оборони України від 15 вересня 2011 року № 569.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, стосуються переоцінки доказів у справі, що не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно дослідивши обставини справи, надавши правильну правову оцінку представленим сторонами доказам, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних вимог позивача.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність ухваленого рішення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів по справі.

Відповідно положенням ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпра відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_5