Рішення № 67666898, 05.07.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3064/17 Справа № 199/4115/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 03 лютого 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 19 461,93 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання та відкрив відповідачеві картковий рахунок, проте відповідач умови генеральної угоди не виконав, грошові кошти не повернув та станом на 31 травня 2016 року має заборгованість перед Банком у сумі 19919,97 грн, яка складається із: 13272,26 грн - заборгованість за кредитом; 1631,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3185,34 грн - заборгованість за пенею та комісією та 1830,78 грн -штраф.

У зв'язку з чим просили стягнути вказану суму з відповідача та витрати зі сплати судового збору.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року позов задоволено частково та ухвалено: стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за генеральною угодою у сумі 18089,19 грн, яка складається із: 13272,26 грн - заборгованість за кредитом; 1631,59 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3185,34 грн - заборгованість за пенею та комісією, та судовий збір в сумі 1378 грн. В частині стягнення суми штрафу - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судове частково не відповідає.

Так, судом встановлено, що 02 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку № б/н, в якій виявив намір оформити на своє ім'я кредитну картку.

Підписана банком та відповідачем анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в спільно з відповідними Умовами і Правилами становлять договір про надання банківських послуг (а.с.5).

До позову була надана Генеральна угода від 03 лютого 2015 року укладена між позивачем та відповідачем, в якій сторони домовились про реструктуризацію заборгованості, а саме: зменшити розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання замовнику кредиту, а саме відсотки до 1015,29 грн., комісію на 12,11 грн., штраф на 803,38 грн., заборгованість по договору з дати підписання генеральної угоди становить 21581,94 грн.

В п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг визначено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с.47).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов зазначеного договору, заборгованість за ним згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 31 травня 2016 року має заборгованість перед Банком у сумі 19919,97 грн, яка складається із: 13272,26 грн - заборгованість за кредитом; 1631,59 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3185,34 грн - заборгованість за пенею та комісією; 1830,78 грн -штраф.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також п. 2.2 Генеральної угоди передбачено, що при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, останній сплачує Банку штраф у розмірі 1830,78 грн.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з генеральної угоди від 03 лютого 2015 року, вона була укладена за волевиявленням обох сторін, про що свідчить особистий підпис відповідача як в в цій угоді, так в анкеті позичальника, проте останній ухилився від виконання своїх зобов'язань по кредитному договору, що і призвело до утворення заборгованості, а тому позовні вимоги є частково обгрунтованими.

Разом з цим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та комісії, колегія суддівв важає необгрунтованими, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

А комісія, відповідно до п.1.1.1.17 Умов та правил надання банківських послуг, сплачується саме за послуги Банку, зокрема сплату за користування кредитними коштами Банку, плати за відкриття (випуск), обслуговування рахунків/карт та сплату за інші послуги, які надаються Банком Клієнту.

Проте стягнення суми в якій об'єднанні пеня та комісія в даному випадку не може бути застосовано, оскільки за кожний із цих вимог нараховуються окремо відповідні суми. Проте позивач свої позовні вимоги під час розгляду справи в суді першої інстанції не уточнював та не надав відповідного розрахунку по цим вимогам, у зв'язку з чим в задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед банком становить у розмірі 16734 грн. 63 коп., яка складається з: 13272 грн. 26 коп. - заборгованість за кредитом; 1631 грн. 59 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 1830 грн. 78 коп. -штраф, а тому позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в цій частині підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

Що стосується рішення суду про стягнення судових витрат, колегія суддів погоджується з ним, оскільки суд першої інстанції обгрунтовано, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стягнув з відповідача документально підтверджені судові витрати по справі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він Генеральної угоди не підписував та ніяких грошових коштів у Банку не отримував є необгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються як самими поясненями відповідача наданими в судовому засіданні, так і матеріалами справи.

На підставі виколаденого, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

Стягнути із ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 лютого 2015 року в розмірі 16734 грн. 63 коп., яка складається з: 13272 грн. 26 коп. - заборгованість за кредитом; 1631 грн. 59 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 1830 грн. 78 коп. -штраф.

В решті позову відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова