Рішення № 6766472, 19.08.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.08р. Справа № 25/142-08 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк", м. Київ, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаін", м. Київ про визнання недійсним договору

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: Чернишов О.В., дор. № 10-07 від 13.07.07р., Бразалук С.С., дор. № 02-04-юр/08 від 02.04.08р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач пред’явив у господарському суді позов до відповідача про визнання недійсними з моменту укладення договору іпотеки від 29.07.2004р., укладеного між сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення вимог закону під час укладення спірного договору, а саме п.п. 8.6.3 п. 8.6. ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки під час укладення спірного договору усе майно позивача перебувало у податковій заставі, а також порушення вимог ст.ст. 92, 161, 203, 207 ЦК України, ст. 65 ГК України, та Статуту ВАТ „Дніпрофарм”, оскільки зі сторони позивача договір було укладено особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності на укладення спірного договору.

Відповідач та третя особа на вимогу суду не надали письмових заперечень на позов позивача у справі. Представники відповідача та третьої особи у судових засіданнях в усній формі проти задоволення позову заперечували.

15.05.2008р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справідо моменту розгляду господарським судом м. Києва справи № 18/220-6/108. Клопотання мотивоввно тим, що предметом спору у справі 18/220-6/108 є визнання недійсним договору про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/216 від 18.12.2003р. в забезпечення зобов’язань за яким між сторонами було укладено спірний договір іпотеки. Отже у разі визнання недійсним договору про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/216 від 18.12.2003р. в силу ст. 216 ЦК України у даній справі буде відсутнім предмет спору.

Відповідач та третя особа не забезпечили явку представників до судового засідання та не надали витребувані судом матеріали. Враховуючи належне повідомлення судом сторін про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується матеріалами справи, неодноразове не виконання відповідачем та третьою особою вимог суду про надання матеріалів, зокрема відзиву на позов та не з’явлення до судових засідань, достатність матеріалів справи для повного та всеобічного розгляду справи та прийняття обгрунтованого рішення у справі, закінчення встановленого законом процесуального строку на вирішення спору у даній справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2003р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/216 (далі –кредитний договір). Відповідно до п.п. 1.1.1., 1.2., 1.3. кредитного договору, Відповідач надав Позивачу кредитну лінію в межах максимального ліміту заборгованості до 1 400 000 гривень із строком повернення до 15.04.2005р. під 20 відсотків річних. З урахуванням змін внесених до Кредитного договору додатковими угодами сума максимального ліміту заборгованості збільшилася до 12 000 000 гривень і було встановлено строк повернення кредитних коштів - до 10.10.2005р.

В забезпечення виконання Позивачем своїх обов'язків за Кредитним договором Позивач та Відповідач уклали договір іпотеки від 29.07.2004р. (далі - договір іпотеки), який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шрамко О.Ю.

Відповідно до умов договору іпотеки Позивач передав в іпотеку Відповідачу нерухоме майно Б-3 -будівля головного виробничого корпусу, Г-2 - будівля інтерферона, Ч - склад склопосуду та допоміжний склад № 1, Д-1 - виробнича будівля віварія, О - трансформаторний кіоск, Л,И -блок майстерень, К - склодувна майстерня, М - склад обладнання, Н - корпус підсобних допоміжних служб, склад склотари та обладнання, Ж - будівля господарчих та медичних складів, З - склад зберігання обладнання, Т - прохідна заводу, Ш - допоміжний склад № 2, С - підземне вакциносховище, Р - підземне бензосховище, Щ - допоміжний склад №3, А-2,3 -будівля сушки та фасування, адміністративно - виробничий корпус, будівля автоматичної лінії пакування лікарських засобів, В-1,2 - будівля центральної котельні, будівля пральні, будівля водопідготовки, І - градирня, IV - металева труба котельні, II - градирня бетонна, 1-10 - огорожа, Е-1 - будівля банку (приміщення №2), ґанок е2, VI - мостіння, Ю,L - навіси, III - естакада, що знаходиться за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 12.

Також між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 від 06.10.2004р. до договору іпотеки, згідно з п. 1 якої, у зв'язку із збільшенням забезпеченого іпотекою основного зобов'язання, внесено зміни до іпотечного договору, а саме: вказано що розмір основного зобов'язання, яке забезпечено іпотекою, збільшується до 12 000 000 грн.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 19083838 від 11.06.2008р. наданого на запит суду Державним підприємством „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, витягу із Державного реєстру застав рухомого майна від 19.09.2003р. та матеріалів наданих на запит суду ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, на час укладання між Позивачем та Відповідачем Договору іпотеки всі майнові активи Позивача знаходилися в податковій заставі. Так 16.04.2003р. до Державного реєстру застав рухомого майна СДПІ по роботі з великими платниками податків було внесено запис № 973-1526 про податкову заставу на майно Позивача. Вказана податкова застава була припинена лише 21.09.2005р.

Відповідно до п.п. 8.6.1., п. 8.6., ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Згідно з п.п. 8.6.3. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.

У ч. 1 ст. 6 Закону України «Про іпотеку»зазначено, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Таким чином спірний Договір іпотеки є таким, що суперечить п.п. 8.6.3. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ч. 1 ст. 6 Закону України „Про іпотеку”.

Окрім того, Договір іпотеки від імені Позивача підписаний генеральним директором Позивача Хрустальовим О.Г., який не мав необхідного обсягу повноважень на його укладення.

Так, Статутом Позивача у редакції від 11.08.2000р. передбачено, що Рада ВАТ "Дніпрофарм" має виключну компетенцію вирішувати такі питання: узгодження будь-якої угоди чи декількох пов'язаних між собою угод на суму, що перевищує 40 000 доларів США (п.п. 8.17.4. Статуту), узгодження відчуження майна ВАТ "Дніпрофарм" на суму, що перевищує 20 000 доларів США (п.п. 8.17.11. Статуту).

Згідно п.п. 8.26.6. Статуту ВАТ "Дніпрофарм" угоди, укладання яких віднесено до компетенції Ради ВАТ "Дніпрофарм" підписуються Головою Ради ВАТ "Дніпрофарм", а не генеральним директором.

Відповідно до п. 8.18. Статуту ВАТ "Дніпрофарм" та ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" питання, які віднесені до компетенції Ради ВАТ "Дніпрофарм" не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства, тобто генерального директора.

Згідно з ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

В силу ст. 161 Цивільного кодексу України, виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином, Договір іпотеки суперечить суперечить ст.ст. 92, 161, 203, 207, Цивільного кодексу України, ст. 65 Господарського кодексу України, та вчинений від імені Позивача без відповідного обсягу повноважень Хрустальовим О.Г.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

          Відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          За ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемн6ий правочин або правочин, визнаний судом недійсним , є недійсним з моменту його вчинення.

Спірний договір іпотеки суперечить п.п. 8.6.3. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ч. 1 ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, а також ст.ст. 92, 161, 203, 207, ЦК України, ст. 65 ГК України, оскільки вчинений зі сторони позивача особою без належного обсягу повноважень, тому позовні вимоги позивача про визнання його недійсним є правомірними та підлягають задоволенню.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України, не вбачає суд і достатнії підстав для зупинення провадження у справі, оскільки враховуючи предмет спору і підстави пред’явлення позову у даній справі розгляд господарським судом м. Києва справи № 18/220-6/108 про визнання недійсним договору про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/216 від 18.12.2003р. не перешкоджає вирішенню спору у даній справі, наявность чого і є необхідною умовою для зупинення провадження у справі.

          Судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи у сумі 85,00грн. держмита та 118,00грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача у зв’язку із задоволенням позову у справі. Решту сплаченого позивачем держмита у сумі 25415,00грн. слід повернути позивачу, як надмірно сплачене, оскількі позовні вимоги позивача носять немайновий характер та не пов’язані з вартістю відшкодованого майна або розміром сплачених грошових сум.

          З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 92, 161, 203, 207, 215, 216, 236 ЦК України, ст. 65 ГК України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України „Про іпотеку”, ст.ст. 49, 75, 79, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.          

Визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 29.07.2004р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Дніпрофарм" (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 12, ЄДРПОУ 01973118) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-в, ЄДРПОУ 26254732).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-в, ЄДРПОУ 26254732, п/р 32008199001 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм" (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 12, ЄДРПОУ 01973118, п/р 2600001503 в Дніпропетровському відділенні Укрексімбанку, МФО 305678) судові витрати сплачені за розгляд справи у сумі 203,00грн., видати наказ.

Повернути Відкритому акціонерному товариству "Дніпрофарм" (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 12, ЄДРПОУ 01973118, п/р 2600001503 в Дніпропетровському відділенні Укрексімбанку, МФО 305678) з державного бюджету надмірно сплачене держмито у сумі 25415,00грн. за платіжною квитанцією № 50174006 від 30.07.2007р., яка знаходиться в матеріалах справи № 25/142-08 (П25/6098), видати довідку.

Суддя А.Є. Чередко Рішення підписано