Ухвала суду № 67659891, 10.07.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

10.07.2017р. Справа №905/3579/16 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІ», м.Донецьк

про стягнення 13593924,45 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІ», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 4656181,89 грн за поставлене, але не оплачене вугілля, 6405014,07 грн плати за користування грошовими коштами, 2532728,49 грн інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 23.12.2016р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/3579/16.

07.07.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «САВІ», м.Донецьк звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», м.Київ про зміну п.4.1 договору №59св та викладення його у наступній редакції: «Оплата вугілля проводиться покупцем в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів в розмірі вартості вугілля, фактично поставленого постачальником і прийнятого покупцем, на поточний рахунок постачальника рівними (однаковими) платежами щомісячно з січня 2018р. по грудень 2018р. В будь-якому випадку, оплата вартості вугілля, фактично поставленого постачальником і прийнятого покупцем, має бути повністю завершена до 01.01.2019р.».

Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає про наступне:

За приписами ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Вказана норма імперативно встановлює, що зустрічна позовна заява подається за загальними правилами подання позовів. Тобто, зустрічний позов повинен бути поданий з додержанням вимог ст.ст.54-58 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту подання такого позову.

Згідно із п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст.56 вказаного Кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї всіма документами відповідачу та іншим учасникам судового спору є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Наразі, здійснення відправлення курєрською службою доставки, а не національним оператором поштового зв'язку не звільняє заявника позову від обовязку направлення кореспонденції листом з описом вкладення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «САВІ» до матеріалів позову, в якості доказу виконання обовязку, передбаченого ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, додано, зокрема, експрес-накладну кур'єрської служби №002413 від 06.07.2017р. щодо здійснення відправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальності «ДТЕК Трейдінг».

Проте, опису вкладення до вказаної накладної Товариством з обмеженою відповідальністю «САВІ» не представлено. Таким чином, у суду відсутня можливість пересвідчитись, які саме документи були направлені на адресу позивача.

Будь-яких інших доказів скерування позивачу зустрічної позовної заяви з додатками Товариством з обмеженою відповідальністю «САВІ» не представлено.

Вищезазначені обставини є суттєвими, оскільки приписами статті 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників процесу надіслати суду відзиви на позовну заяву, тоді як у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальності «ДТЕК Трейдінг» позбавлено можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахування всіх обставин, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю «САВІ».

За приписами п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу норм ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017р. становить 1600 грн.

За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240000 грн). З позовних заяв немайнового характеру з юридичних осіб справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн).

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «САВІ» до матеріалів зустрічного позову не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

До зустрічного позову відповідачем було додано клопотання, у якому останній просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилається на тяжке фінансове становище, ведення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції, захоплення адміністративних будівель та виробничих площ у м.Донецьку невідомими особами.

За змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п.3.1 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Проте, заявником не надано в обґрунтування вказаної вимоги доказів щодо відсутності коштів для сплати судового збору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІ» про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви про внесення змін до п.4.1 договору №59св, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «САВІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до ухвалення судового рішення у справі.

Водночас, суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб'єктів нормами Господарського процесуального кодексу України, не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013р. у справі «ОСОБА_1 проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.

За приписами п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, приймаючи до уваги неподання доказів надсилання позивачу копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів, відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову, з огляду на приписи ст.57, п.п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов та додані до нього документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.п.2, 3 ч.1 ст.57, п.п.4, 6 ч.1, ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІ», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», м.Київ про зміну п.4.1 договору №59св та викладення його у наступній редакції: «Оплата вугілля проводиться покупцем в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів в розмірі вартості вугілля, фактично поставленого постачальником і прийнятого покупцем, на поточний рахунок постачальника рівними (однаковими) платежами щомісячно з січня 2018р. по грудень 2018р. В будь-якому випадку, оплата вартості вугілля, фактично поставленого постачальником і прийнятого покупцем, має бути повністю завершена до 01.01.2019р.», і додані до неї документи заявнику без розгляду.

Додаток (тільки заявнику): зустрічна позовна заява з додатками.

Суддя Ю.О.Паляниця